ХХХІ Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні»
20-21 травня у Львівському музеї історії релігії відбудеться ХХХІ Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організована Інститутом релігієзнавства – філією Львівського музею історії релігії за участі Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та відділу нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України. У заході прийматимуть участь дослідники з України, Польщі, Литви й Білорусі. В рамках конференції організовано Круглий стіл «До 220-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича».
Заплановано презентацію книг: Михайла Тершаківця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження», упорядником якої є Ф. Стеблій та О. Турій; науковим редактором – В. Мороз. Підготовлена у видавництві УКУ, видана у Львові в цьому році. А також книгу «Отець Іван Могильницький: повернення до парафії на початку ХХІ ст.», упорядниками якої є Кріль Михайло та Ірина Лапицька. Учасникам конференції буде презентовано галерею авторських ікон магістринь мистецтва Михасюк Ганни та Романчак Ольги «Новомученики УГКЦ».
Форум працюватиме у трьох секціях: “Релігійні процеси в історичному розвитку”, “Сакральні пам’ятки та символіка і міфологія у мистецтві”, “Сучасний стан релігійності в Україні”. Також до конференції видано два збірники: «Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”», «Історія релігій в Україні: актуальні питання».
Протягом двох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці представлятимуть результати своїх досліджень. Спільно працювати в режимі реального часу допоможе застосунок Zoom.
Ірина Орлевич – в. о. директора Інституту релігієзнавства
(філія Львівського музею історії релігії)
День музею у ЛМІР
Святкуємо разом.
18 травня світова музейна спільнота відзначає Міжнародний день музеїв. Тема цьогорічного святкування – «Майбутнє музеїв: відновлення і переосмислення».
До свого професійного свята, в умовах адаптивного карантину, готується разом зі своїми філіями Львівський музей історії релігії: презентації і перегляди виставок, мистецькі зустрічі, майстер-класи, пізнавальні квести, пленери, концерти. Заходи проходитимуть протягом тижня.
Уже цієї неділі, 16 травня, музей «Староскварявський іконостас XVI– XVIII століть» презентує виставку живопису і графіки Миколи Опанащука «Душі моєї храм». Майстриня Ольга Мандрик покаже свої гердани, джгути на виставці «Весняна рапсодія» (19 травня).
Різноплановою буде програма заходів саме у Міжнародний день музеїв. Палац Потоцьких (Червоноградська філія) запрошує на відкриття розділу «Грошовий обіг Кристинополя» постійно діючої виставки «Історія Кристинополя у XVII-XX століттях», практичне заняття гончара Сергія Івашківа із червоноградськими учасниками проєкту «Горна державності. Громадянська освіта для молоді через історію ремесел». Зафіксувати певну мить сьогодення шахтарського краю запропонують місцевим митцям на пленері «Краса Прибузького краю». Варто побувати на представленні «Концепції розвитку парку біля палацу Потоцьких у Червонограді».
Сокальська філія «Людина. Земля. Всесвіт» представить своїм гостям виставку Ольги Ровецької-Назар «Писанковий світ Ольги Ровецької». Цікавим буде майстер-клас «Невідоме про невідоме» з Яною Шевчук-Мигасюк. Мисткиня ознайомить зі своїми ляльками-мотанками на виставці «Сакральна Україна».
«Музейна вітальня» Бортятина чекає своїх шанувальників на виставці скульптури і живопису «Творча весна», вікторині, поетичних читаннях. Захід відбудеться під назвою «Мов піна на питві краси – гірке мистецтво…» (Богдан-Ігор Антонич). Для учнів місцевої школи проведуть майстер-клас з живопису «Весна, неначе карусель…», по закінченні якого школярі говоритимуть на тему «Яким би я хотів бачити сучасний музей». Пофантазувати, поринути у світ доброго, прекрасного покличуть найменших відвідувачів Музею-садиби родини Антоничів. Їх чекає майстер-клас «Аплікація: «Метелик полум’яний».
Протягом Міжнародного дня музеїв відвідувачам і гостям Львова запропонують кураторську екскурсію виставкою «Києво-візантійська традиція: образ і пам’ять», взяти участь у відкритті банерної виставки «Крим. Народ. Історія. Сучасність» (до річниці депортації кримськотатарського населення з Криму), насолодитися неперевершеними роботами відомого львівського художника Володимира Патика на виставці «Збережена таїна прадавньої культури».
Завершальним акордом святкувань у Львівському музеї історії релігії – 22 травня – стануть квести підземеллями музею і по місту.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Виставка «Крим. Народ. Історія. Сьогодення»
До річниці депортації кримських татар науковці Львівського музею історії релігії презентують банерну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». Відкриття – 18 травня, о 14 годині, на площі Музейній, 1.
Мета виставки – показати історичний процес формування на півострові нового етносу кримських татар, привернути увагу до їхньої історії, культури.
Виставка складається з 11 банерів, кожен з яких присвячений окремій темі: етногенез кримських татар, мова, роль ісламу, культура, народні вірування, інші. Приділено увагу відродженню народних традицій: вишивці, ювелірному мистецтву, кераміці. Про політичних і культурних діячів XIX–XX століть, а також всесвітньо відомих представників кримськотатарського народу сучасності розповідає заключний банер.
Відвідувачеві покажуть світлини Ханського палацу у Бахчисараї – єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури. Інтер’єри мечеті, соколиної вежі, головної брами, мавзолею, суду, будівлі офіційного призначення розмістять на зворотній стороні банерів. Усі роботи – з приватної колекції професійних фотографів, кримчан (з 2014 року живуть у Львові) Вікторії Темної й Ігоря Сальнікова (співробітник Львівського музею історії релігії).
Зважаючи на карантинні обмеження працівники музею потурбувалися, щоби виставку можна було побачити в режимі онлайн. Тому розмістять її віртуально, зокрема на офіційній сторінці ЛМІР.
Куратор виставки – Ульвіє Аблаєва, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник музею.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Відкриття печер біля Хоросна поблизу Львова
У 2019 році між селами Хоросном і Деревачем Пустомитівського району Львівської області обстежено печерну пам'ятку з двома ярусами внутріскельних гротів і порожнин, окремі з яких зберегли сліди підтісувань, врубів, поодинокі наскельні зображення (петрогліфи) та інше, що дозволяє вбачати в ній культовий характер (можливо, викуті келії давньої чернечої обителі). Пам'ятка міститься на краю крутого схилу лісового масиву Деревач біля присілка Вінява. Частину скельних порожнин місцеве населення використовує для скидання побутових відходів, будівельного сміття тощо. З ініціативи відділу археології Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України та за сприяння НДЦ «Рятівна археологічна служба», Львівського музею історії релігії (Інститут релігієзнавства – філія ЛМІР) та громадської організації "Експлорер", одну внутріскельну порожнину та грот звільнено від сміття.На основі отриманих даних припускаємо, що чернеча обитель в Деревачі була заснована і функціонувала раніше, аніж сусідній і віддалений від неї більш як на 6 км Добрянський монастир, який вів своє походження щойно від 1582 року. Причиною перенесення монастиря до Добрян могли бути напади татар, які почастішали з початку XVI століття. Тобто, іншими словами, Михайло Коссак не має підстав об'єднувати ті два монастирі в один («Шематизм провинціи св. Спасителя Чину св. Василія Великого в Галиціи. – Львів, 1867. – С. 141–142). Але, з іншого боку, він може мати рацію лише в тому плані, що та чернеча братія просто переселилася зі своєї давньої скельної обителі в Деревачі до Добрян у першій чверті XVI століття і вже тут, на новому місці, добре уфортифікувала валами, ровами й частоколом новозбудований монастир. Звідси й може бути пояснена тяглість традиції щодо його давнього походження. Іншими словами, проведеними біля Хоросна розвідковими дослідженнями підтверджено припущення дослідника історії василіан Михайла Ваврика про окремішнє і давнє походження Деревацького монастиря біля Хоросна (Нарис розвитку і стану Василіянського Чина XVII-XX ст. : топогр.-стат. розвідка / Михайло М. Ваврик. – Рим : PP Basiliani, 1979. – XXIII, 217 c. : іл. – С. 192. – (Записки ЧСВВ : серія 2. Секція 1. Праці). Причому під час досліджень зроблено важливе уточнення, що тогочасне монаше згромадження облюбувало для своєї обителі заліснений і важкодоступний кряж зі скельними виходами в районі Хоросна (на відстані 5 км від давньоруського оборонного городища в Деревачі), де, згідно з давніми сирійськими й афоно-візантійськими традиціями чернечого співжиття, заповзялося вирубували у тутешніх пісковиках гроти, навіси і печери. В майбутньому в районі відкритих внутріскельних порожнин та слідів їх обжиття біля Хоросна доцільно провести археологічні розкопки, які в повному обсязі дадуть уявлення про давність і цінність цього об'єкта для української культури.
Микола Бандрівський,
доктор історичних наук,
Мистецтво каліграфії Османської імперії
20 вересня, у п’ятницю, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії зустрічатимуть гостей зі Стамбула. Турецький професійний каліграф Шехмус Качан розкаже історію ісламської каліграфії з акцентом на османські традиції, продемонструє шрифти, інструменти й матеріали, які використовують у цій традиції. Присутні ознайомляться із творами мистецтва, зокрема з оригінальними примірниками Корану. Серед гостей – представник стамбульського видавництва «Енвер Нешріят» Мухаммед Тімошев; відомий український сходознавець, перекладач, голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія», автор повного перекладу смислів Священного Корану українською мовою Михайло Якубович; релігієзнавець, видавець, кандидат історичних наук, голова Майстерні академічного релігієзнавства (Київ) Руслан Халіков.
Для усіх бажаючих на майстер-класі Шехмус Качан зробить напис у стилі ісламської каліграфії. Варто зазначити: мусульмани вірять, що виведене пером слово, подібне до квітки, освітлює душу і проясняє розум.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Сторінка 2 із 30