5-6 листопада у Львівському музеї історії релігії розпочинає свою роботу XXX Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні».
Протягом двох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці з України, Польщі, Білорусі, Росії представлятимуть результати своїх досліджень. Спільно працювати в режимі реального часу допоможе застосунок Zoom.
5 листопада, у четвер, о 10 годині після реєстрації учасників відеоконференції розпочнеться пленарне засідання. Обговорюватимуть питання майбутнього розвитку релігієзнавства й питання вдосконалення роботи наступної XXXI Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні». Цікавою буде віртуальна презентація виставки Львівського музею історії релігії “Він змінював світ. До 100-річчя від дня народження святого Івана Павла ІІ”.
У п’ятницю, 6 листопада, учасники відеоконференції працюватимуть у п’яти секціях: «Релігії XV–ХХ століть: Україна та Світ», «Організаційні структури Церкви ХVІ – початку ХХ століть», «Релігійні спільноти України: сучасний стан та перспективи розвитку», «Історіософія релігії», «Сакральне мистецтво». Розглядатимуть аспекти політичного, правового й культурного становища православ’я, римсько-католицької та греко-католицької церков, протестантизму, східних релігій, а також державно-церковні відносини в Україні. Будуть говорити про актуальні питання музейництва, сакрального мистецтва, проблеми збереження духовного й культурного надбання.
До конференції в режимі онлайн в застосунку Zoom може приєднатися будь-хто і, навіть, згодом переглянути запис трансляції.
Організатори XXХ Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні» Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Український католицький університет, Центр релігійної культури, Відділ нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України.
P. S. Результати досліджень науковців, які беруть участь у XXX Міжнародній науковій конференції «Історія релігій в Україні» опубліковано у двотомному науковому виданні «Історія релігій в Україні». Його підготував
Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. Назва першого збірника – Науковий щорічник «Історія релігій в Україні», другого – «Історія релігій в Україні: актуальні питання».
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Пам’ятки фондової збірки неодноразово експонували в різних містах України: Києві, Трускавці, Дніпропетровську, Севастополі, Львові, Кам’янську, Мелітополі, Луцьку, Острозі. Їх вивчення дає змогу розкривати цікаві сторінки минулого нашого народу, його духовного життя.
Виставка «Всеосяжна сила ікони» (із збірки Червоноградської філії Львівського музею історії релігії) – результат багаторічної діяльності музею. Вона сформована з творів українського сакрального мистецтва, що були віднайдені на території Західної України. Основна мета виставки – ознайомити з фондовою збіркою філії, з українськими іконописними традиціями, сформувати уявлення про різновиди та символіку ікон, розвинути інтерес до сакрального мистецтва.
У виставковій залі Львівського музею історії релігії представлять 33 відреставровані ікони, написані на дереві та полотні. Хронологічно вони охоплюють період ХVІ–ХХ століть. Ікони вирізняються оригінальним трактуванням відомих сюжетів, своєрідною манерою письма, глибиною передачі відчуття і сенсу віри.
Окрім ікон із зображеннями Ісуса Христа і Богородиці, представлять сюжетні групи із образами різних святих: «Святий Архангел Михаїл», «Святі Катерина і Варвара», «Апостол Андрій», «Євангеліст Лука», «Святі Апостоли Фома і Матвій», «Святий Миколай», а також на теми свят: «Успіння Богородиці», «Різдво Ісуса Христа», «Вознесіння» та інші.
Перлиною виставки є ікона ХVІ століття «Вознесіння Господнє». Не можна обійти увагою високий рівень малярства пам’ятки кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століть – ікони «Деісус». Ця композиція є своєрідним іконографічним та богословським розвитком теми Христа Вседержителя, де зображено прославленого, маєстатичного Спасителя на небесному троні серед ангелів, херувимів та серафимів.
Цікавою є ікона західноєвропейської школи «Святі Катерина і Варвара» ХVІІІ століття. Вишуканих, витончено жіночних, сповнених грації святих дів написано за новими канонами краси, де немає місця ні аскетичній суворості, ні умовному відчуженню образів.
Привертає увагу ікона «Ветхий Деньми» початку ХІХ століття. Ветхий Деньми – біблійний термін, який символічно відображає одну з властивостей Бога. Цей термін застосував пророк Даниїл при описі одного зі своїх таємничих видінь у Вавилоні: «Побачив я врешті, що поставили престоли, і сів Ветхий Деньми; Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його – немов біла вовна…».
Яскравим зразком іконографії «Серця Ісусового» є ікона «Христос – палаюче серце». Такий сюжет в українській образотворчій традиції починає стрімко розвиватися на початку ХХ століття. В ній Серце сприймається як початок усього живого, на підтвердження думки, що без любові, безмежної і безкорисливої, смиренної і всюдисущої, нічого не може існувати.
Відкриття виставки «Всеосяжна сила ікони», яка присвячена 40-річчю діяльності Червоноградської філії, 27 серпня, у четвер, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1.
Виставка працює до 1 жовтня.
У підземеллях колишнього Домініканського монастиря демонструють відеоінсталяцію «Внутрішні землі» українського режисера, оператора, автора сценаріїв, фото- і відеохудожника Олександра Дірдовського. Через побутові та сакральні предмети, дрібні фігурки та монументальні пам’ятники до сучасного парадоксу форм і відтінків передано в ефір культурні імпульси поколінь. На стінах підземелля розгортаються безмежні рухливі галактики. З космічного пилу, з метеора, з не проявленого світу в проявлений, через воду і вогонь до нас летять, розростаючись до неймовірних масштабів, перетворюючись та видозмінюючись скіфські ідоли, боги й богині, трипільські глеки та біноклі, візерунчасті тарелі.
Побачити і ознайомитися із цими та інші матеріальними пам’ятками, дізнатися про наш спільний, духовний, внутрішній світ музейники запрошують до постійно діючої експозиції.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
P. S. Фільм «Внутрішні землі», на основі якого створено відеоінсталяцію, був представлений у «Мистецькому Арсеналі» 2009 року, в рамках виставкового проекту «De profundis (з глибин…)».
Вже цієї неділі, 12 липня, у Бортятинській філії Львівського музею історії релігії молода талановита художниця Людмилка Арт (Людмила Горбачик) презентує виставку «Я – Квітка».
«Мої перші роботи – це роботи з вугіллям (портрети маленьких діток). А далі я почала пробувати все! Пастель, акрил, акварель, масляні фарби, олівці; полотна, картон, стіни... Мені хотілося малювати все і всюди», – розповідає Людмила Горбачик. Вона і досі пробує нові техніки, матеріали. Єдине, що залишається незмінним – квіти. Вони прекрасні, вони надихають…
Людмила Горбачик народилася у Самборі. Закінчила з відзнакою місцеві школу і технікум економіки та інформатики (спеціальність комерційна діяльність). Навчалася у Львівському національному університеті імені І. Франка зі спеціальності «Фінанси і кредит». Почала малювати більше десяти років тому. Спершу це були невеличкі малюнки у зошитах, блокнотах, згодом на тканині, камінцях, склі…
Сьогодні Людмила Горбачик різнопланова художниця. Її роботи вражають багатобарвністю, емоційністю, чуттєвістю, адже мисткиня вкладає у них енергетику, настрій, душу. Вона не зупиняється у своїх пошуках і з кожним твором дивує все більше.
Людмила Горбачик – учасниця щорічних мистецьких ярмарок, які проводять до дня міста Самбора, неодноразово брала участь у виставках «Самбір-арт». Її картини знаходяться у приватних колекціях як України, так і за її межами: Польщі, Чехії, Італії, Німеччині, США.
Під час коронавірусної інфекції (COVID-19) Людмила Горбачик продає 15 робіт під гаслом «Фарби життя», а кошти перераховує для лікування важкохворих і потребуючих діток.
Ознайомитися із творчістю відкритої, веселої і оптимістичної художниці Людмили Горбачик запрошують до Музею-садиби родини Антоничів 12 липня, о 13 годині.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Сторінка 3 із 38