До річниці депортації кримських татар науковці Львівського музею історії релігії презентують банерну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». Відкриття – 18 травня, о 14 годині, на площі Музейній, 1.
Мета виставки – показати історичний процес формування на півострові нового етносу кримських татар, привернути увагу до їхньої історії, культури.
Виставка складається з 11 банерів, кожен з яких присвячений окремій темі: етногенез кримських татар, мова, роль ісламу, культура, народні вірування, інші. Приділено увагу відродженню народних традицій: вишивці, ювелірному мистецтву, кераміці. Про політичних і культурних діячів XIX–XX століть, а також всесвітньо відомих представників кримськотатарського народу сучасності розповідає заключний банер.
Відвідувачеві покажуть світлини Ханського палацу у Бахчисараї – єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури. Інтер’єри мечеті, соколиної вежі, головної брами, мавзолею, суду, будівлі офіційного призначення розмістять на зворотній стороні банерів. Усі роботи – з приватної колекції професійних фотографів, кримчан (з 2014 року живуть у Львові) Вікторії Темної й Ігоря Сальнікова (співробітник Львівського музею історії релігії).
Зважаючи на карантинні обмеження працівники музею потурбувалися, щоби виставку можна було побачити в режимі онлайн. Тому розмістять її віртуально, зокрема на офіційній сторінці ЛМІР.
Куратор виставки – Ульвіє Аблаєва, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник музею.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
12 лютого у Львівському музеї історії релігії презентували виставку "Вікно в інший світ. Цаклі з колекції Львівського музею історії релігії".
Цаклі ("карточки для посвят") – мініатюрні прямокутні зображення виконані на полотні, картоні, тонких листках гімалайської слюди мінеральними фарбами, аквареллю. Іноді такі малюнки вирізали на дощечках, а потім друкували на папері чи тканині.
На цаклях зображали Будд, святих, божества, демонів, а також атрибути й символи, щоб краще розуміти певний ритуал або ж цикл вчень. Головним принципом "карточок для посвят" є закон: одна картинка – одне зображення божества чи символу. Відомо, що для ритуальної посвяти чи поховального обряду художники готували від десяти до сотні таких буддійських карточок. Цаклі використовували при будівництві монастиря, для перенесення вівтаря, вони замінювали ритуальні об’єкти, які важко створити. Їх носили як обереги на шиї у спеціальних молитовних коробочках – гау. Цаклі слугували опорою вірянину на шляху до вдосконалення, були для нього помічниками і захисниками у повсякденному житті. Найбільше їх застосовували у тибетському живописі, а згодом у живописі Монголії, Бурятії.
На виставці у Львівському музеї історії релігії представлено 64 зображення іконок-карток. Роботи зберігаються у групах "Живопис", "Графіка". Їх датують періодом XIX-XX століть. Середні розміри – 6 х 7 см. Значну частину малюнків передав на постійне зберігання до Музею патріарх українського і львівського колекціонерства Іван Гречко. Серед них – "Дарування білим слоном чаші з ліками", "Зерна гірчиці – сприятлива субстанція", "Сім скарбів Чакравартіна", "Дарування богинею ліків", інші.
Організатори мають на меті ознайомити з історією, різноманітністю й технологією тибетського живопису, розкрити значення цаклі у давньому виді мистецтва індійської культури.
Куратор виставки – Володимир Гарбузюк, старший науковий співробітник. Виставка чинна протягом місяця.
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
5-6 листопада у Львівському музеї історії релігії розпочинає свою роботу XXX Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні».
Протягом двох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці з України, Польщі, Білорусі, Росії представлятимуть результати своїх досліджень. Спільно працювати в режимі реального часу допоможе застосунок Zoom.
5 листопада, у четвер, о 10 годині після реєстрації учасників відеоконференції розпочнеться пленарне засідання. Обговорюватимуть питання майбутнього розвитку релігієзнавства й питання вдосконалення роботи наступної XXXI Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні». Цікавою буде віртуальна презентація виставки Львівського музею історії релігії “Він змінював світ. До 100-річчя від дня народження святого Івана Павла ІІ”.
У п’ятницю, 6 листопада, учасники відеоконференції працюватимуть у п’яти секціях: «Релігії XV–ХХ століть: Україна та Світ», «Організаційні структури Церкви ХVІ – початку ХХ століть», «Релігійні спільноти України: сучасний стан та перспективи розвитку», «Історіософія релігії», «Сакральне мистецтво». Розглядатимуть аспекти політичного, правового й культурного становища православ’я, римсько-католицької та греко-католицької церков, протестантизму, східних релігій, а також державно-церковні відносини в Україні. Будуть говорити про актуальні питання музейництва, сакрального мистецтва, проблеми збереження духовного й культурного надбання.
До конференції в режимі онлайн в застосунку Zoom може приєднатися будь-хто і, навіть, згодом переглянути запис трансляції.
Організатори XXХ Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні» Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Український католицький університет, Центр релігійної культури, Відділ нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України.
P. S. Результати досліджень науковців, які беруть участь у XXX Міжнародній науковій конференції «Історія релігій в Україні» опубліковано у двотомному науковому виданні «Історія релігій в Україні». Його підготував
Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії. Назва першого збірника – Науковий щорічник «Історія релігій в Україні», другого – «Історія релігій в Україні: актуальні питання».
Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Цьогоріч Червоноградська філія Львівського музею історії релігії (палац Потоцьких) святкує свій 40-річний ювілей. За цей час науковці музею змогли зберегти і примножити музейну збірку, збагативши її пам’ятками національної культури. На сьогодні вона нараховує 8 339 предметів основного фонду, що становлять 16 груп зберігання та близько 9 тисяч науково-допоміжного фонду.Пам’ятки фондової збірки неодноразово експонували в різних містах України: Києві, Трускавці, Дніпропетровську, Севастополі, Львові, Кам’янську, Мелітополі, Луцьку, Острозі. Їх вивчення дає змогу розкривати цікаві сторінки минулого нашого народу, його духовного життя.
Виставка «Всеосяжна сила ікони» (із збірки Червоноградської філії Львівського музею історії релігії) – результат багаторічної діяльності музею. Вона сформована з творів українського сакрального мистецтва, що були віднайдені на території Західної України. Основна мета виставки – ознайомити з фондовою збіркою філії, з українськими іконописними традиціями, сформувати уявлення про різновиди та символіку ікон, розвинути інтерес до сакрального мистецтва.
У виставковій залі Львівського музею історії релігії представлять 33 відреставровані ікони, написані на дереві та полотні. Хронологічно вони охоплюють період ХVІ–ХХ століть. Ікони вирізняються оригінальним трактуванням відомих сюжетів, своєрідною манерою письма, глибиною передачі відчуття і сенсу віри.
Окрім ікон із зображеннями Ісуса Христа і Богородиці, представлять сюжетні групи із образами різних святих: «Святий Архангел Михаїл», «Святі Катерина і Варвара», «Апостол Андрій», «Євангеліст Лука», «Святі Апостоли Фома і Матвій», «Святий Миколай», а також на теми свят: «Успіння Богородиці», «Різдво Ісуса Христа», «Вознесіння» та інші.
Перлиною виставки є ікона ХVІ століття «Вознесіння Господнє». Не можна обійти увагою високий рівень малярства пам’ятки кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століть – ікони «Деісус». Ця композиція є своєрідним іконографічним та богословським розвитком теми Христа Вседержителя, де зображено прославленого, маєстатичного Спасителя на небесному троні серед ангелів, херувимів та серафимів.
Цікавою є ікона західноєвропейської школи «Святі Катерина і Варвара» ХVІІІ століття. Вишуканих, витончено жіночних, сповнених грації святих дів написано за новими канонами краси, де немає місця ні аскетичній суворості, ні умовному відчуженню образів.
Привертає увагу ікона «Ветхий Деньми» початку ХІХ століття. Ветхий Деньми – біблійний термін, який символічно відображає одну з властивостей Бога. Цей термін застосував пророк Даниїл при описі одного зі своїх таємничих видінь у Вавилоні: «Побачив я врешті, що поставили престоли, і сів Ветхий Деньми; Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його – немов біла вовна…».
Яскравим зразком іконографії «Серця Ісусового» є ікона «Христос – палаюче серце». Такий сюжет в українській образотворчій традиції починає стрімко розвиватися на початку ХХ століття. В ній Серце сприймається як початок усього живого, на підтвердження думки, що без любові, безмежної і безкорисливої, смиренної і всюдисущої, нічого не може існувати.
Відкриття виставки «Всеосяжна сила ікони», яка присвячена 40-річчю діяльності Червоноградської філії, 27 серпня, у четвер, о 16 годині у Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1.
Виставка працює до 1 жовтня.
Сторінка 7 із 42