«Молитва до Митрополита. Софія» – назва виставки у Львівському музеї історії релігії. 
«Молодше покоління не знало Тебе, але повинно Тебе пізнати, бо коли мається у родині святу, то і її вплив, і знання про Неї повинні переходити з покоління до покоління», – пояснював свою працю над архівом матері, графині Софії Шептицької, Климентій Шептицький. 
Аби привернути увагу до визначної історичної постаті графині Софії з Фредрів Шептицької, письменниці, художниці, дружини графа Івана Шептицького, матері, яка подарувала нашому народові митрополита Андрея і блаженного Климентія Шептицьких, започатковано мистецько-документальний проєкт «Молитва до Митрополита. Софія». Над створенням колекції працювали митці з різних міст України. Це народні й заслужені художники, лауреати Національної премії імені Т. Шевченка, молоді автори. Серед них – Олександр Гончарук, Оксана Тріска-Романів, Тарас і Остап Лозинські, Володимир Богуславський, Ірина Мариняк, Левко Микитич, Олександр Опарій, Адріан Косо, Петро Синяк, Євген Безніско, Богдан Сорока, Віктор і Наталя Проданчуки та інші.

20–21 травня відбулася ХХХІ Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організована Львівським музеєм історії релігії за участі Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ. Конференція відбувалася у двох форматах: онлайн та у приміщенні Львівського музею історії релігії. Учасниками цього наукового форуму стали близько 60 дослідників з України, Білорусі, Литви та Росії. Привітальне слово перед зібранням виголосили начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної держадміністрації Дмитро Горєвой, директор департаменту розвитку Львівської міської ради, в. о. начальника управління культури Львівської міської ради Наталія Бунда, ректор Львівської духовної семінарії ПЦУ о. Василь Луцишин, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ Мирон Капраль, заступник директора Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Тетяна Ястремська, директор КЗ ЛОР «Львівський музей історії релігії» Орест Малиць і в. о. керівника філії Львівського музею історії релігії – Інституту релігієзнавства, зав. відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Ірина Орлевич.
Присутні вшанували пам’ять багаторічного співорганізатора конференції та члена редакційної колегії збірника «Історія релігій в Україні» доктора історичних наук Ігоря Скочиляса.
На пленарному засіданні було розглянуто низку питань, присвячених знаковим подіям української історії, ювілеї яких ми відзначаємо в цьому році. Про 425-ту річницю Берестейської унії та її висвітлення в сучасній українській історіографії доповідав доктор історичних наук, професор Дрогобицького педагогічного університету ім. Івана Франка Леонід Тимошенко. Світоглядні орієнтації відомого українського поета Тараса Шевченка аналізував доктор філософських наук, професор, керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ Анатолій Колодний. Про перший Всеукраїнський православний церковний собор Української автокефальної православної церкви, від скликання якого минуло 100 років, йшлося у виступі доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ Ірини Преловської. Отець Георгій (Юрій Коваленко), здобувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ докладно охарактеризував ознаки й перспективи відкритого і закритого православ’я. Діяльності свідків Єгови в Україні та трагічній операції «Північ», що була проведена сім десятиліть тому, присвятив свою доповідь кандидат історичних наук Костянтин Бережко.
Після перерви роботу конференції продовжили у межах круглого столу, який приурочений до 220-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича. Участь в організації цього заходу взяли Український католицький університет і Місія «Постуляційний центр беатифікації святих УГКЦ» (в особі її очільника о. Полікарпа Марцелюка). З доповідями виступили доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка, провідний співробітник відділу літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Микола Ільницький; доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Роман Голик; доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ, директор Інституту Івана Франка НАНУ Євген Нахлік; о. Полікарп Марцелюк; завідувачка експозиційного відділу Львівського музею історії релігії Наталія Матлашенко. Присутні також мали змогу побувати на презентації книги М. Тершаківця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження», упорядниками якої є кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ Феодосій Стеблій, кандидат історичних наук, директор Інституту історії Церкви, проректор УКУ Олег Турій та кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії Церкви Володимир Мороз. Магістрині мистецтва Ганна Михасюк та Ольга Романчак представили галерею авторських ікон «Новомученики УГКЦ».
Наступного дня конференційна робота тривала у трьох секціях: «Релігійні процеси в історичному розвитку», «Сакральні пам’ятки та символіка і міфологія у мистецтві» та «Сучасний стан релігійності в Україні».
До початку конференції вийшли друком науковий щорічник «Історія релігій в Україні» та «Історія релігій в Україні: актуальні питання».

У Львівському музеї історії релігії відкрили виставку класика і творця українського мистецтва другої половини XX – початку XXI століть, народного художника України, лауреата Шевченківської премії Володимира Патика «Збережена таїна прадавньої культури».
В основі виставки – портрети, натюрморти, пейзажі, зроблені художником у численних творчих подорожах, абстрактні композиції, графіка. Організатори представили світлини Володимира Патика з відомими особистостями: Миколою Колессою, Іваном Драчем, Євгеном Безніском, Борисом Возницьким, Романом Лубківським, Богданом Ступкою, Володимиром Овсійчуком, Любомиром Крисою, іншими. Цікавими є орнаменти писанок. Ці ескізи-замальовки зроблені з великодніх писанок. «Він (Володимир Патик – Авт.) на Великдень ходив по церквах і змальовував всі ці значки. Він збирав усе це докупи… Він хотів, щоб та ниточка, яка вилася з давніх-давен до нас не перервалася», - розповіла дружина художника Романа Патик.
В офіційному відкритті виставки взяв участь голова Львівської ОДА Максим Козицький. Він зауважив, що ще у 10 – 12 років відкрив для себе Володимира Патика. «Для мене «Карпати», намальовані Патиком, це і є Карпати. Мені навіть не потрібно туди ходити. Я дивлюся на цю роботу і я в Карпатах. Я дивлюся на «Крим» і я в Криму. Я дивлюся на «Квіти» і чую їхній запах. Я рідко таке знаходив в інших художниках. А в Патику в мене це є», –додав очільник.
На відкритті виставки були люди, які добре знали митця, які вчилися у нього, спілкувалися з ним, дискутували, разом творили львівське мистецьке середовище. Серед промовців – проректор з наукової роботи НАМ України, знаний львівський художник Роман Яців, академік НАМ України Андрій Бокотей, ексдиректор Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Борислав Рибак. Роман Яців розповів про Володимира Патика, як людину, «яка була квінтесенсією культурного мистецького середовища, інтелектуального життя». «Він конструював цей образний світ питомими характеристиками свого емоційного відчуття. А сам темперамент надзвичайно яскраво виразився в способі організації мистецького середовища в живописі або графіці… Тому ця виставка нагадуватиме нам, що Володимир Патик продовжує реформувати мистецьку сферу вже в XXI столітті, тому що його щирість, його безпосередність є найважливішим аргументом того, що мистецтво буде розвиватися в нових формах навіть всупереч новітнім технологіям», – зазначив Роман Яців.
Про Володимира Патика експресіоніста, реаліста, абстракціоніста, про драматичного і реалістичного, трагічного і веселого, бадьорого, жвавого, для якого «кольори життя знакові, значущі і завжди мають свій сенс…, а домінантною основою є правда, життєва достовірність зауважена, пережита і запропонована митцем глядачеві», – розповів на відкритті виставки академік НАМ України Любомир Медмідь.
На завершення відкриття виставки прозвучала музична композиція “Ave Maria” у виконанні викладачів Львівської музичної академії мистецтв імені Миколи Лисенка Антоніни Лісогорської й Олени Мозіль.
Оглянути і насолодитися колоритними, яскравими, сповненими світла роботами Володимира Патика і мимоволі перенестися у неповторний і такий рідний український край відвідувачі й гості музею зможуть до 7 червня.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

20-21 травня у Львівському музеї історії релігії відбудеться ХХХІ Міжнародна наукова конференція «Історія релігій в Україні», організована Інститутом релігієзнавства – філією Львівського музею історії релігії за участі Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України та відділу нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України. У заході прийматимуть участь дослідники з України, Польщі, Литви й Білорусі. В рамках конференції організовано Круглий стіл «До 220-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича».
Заплановано презентацію книг: Михайла Тершаківця «Маркіян Шашкевич та його ідеї на тлі українського відродження», упорядником якої є Ф. Стеблій та О. Турій; науковим редактором – В. Мороз. Підготовлена у видавництві УКУ, видана у Львові в цьому році. А також книгу «Отець Іван Могильницький: повернення до парафії на початку ХХІ ст.», упорядниками якої є Кріль Михайло та Ірина Лапицька. Учасникам конференції буде презентовано галерею авторських ікон магістринь мистецтва Михасюк Ганни та Романчак Ольги «Новомученики УГКЦ».
Форум працюватиме у трьох секціях: “Релігійні процеси в історичному розвитку”, “Сакральні пам’ятки та символіка і міфологія у мистецтві”, “Сучасний стан релігійності в Україні”. Також до конференції видано два збірники: «Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”», «Історія релігій в Україні: актуальні питання».
Протягом двох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці представлятимуть результати своїх досліджень. Спільно працювати в режимі реального часу допоможе застосунок Zoom.

Ірина Орлевич – в. о. директора Інституту релігієзнавства
(філія Львівського музею історії релігії)

Святкуємо разом.
18 травня світова музейна спільнота відзначає Міжнародний день музеїв. Тема цьогорічного святкування – «Майбутнє музеїв: відновлення і переосмислення».
До свого професійного свята, в умовах адаптивного карантину, готується разом зі своїми філіями Львівський музей історії релігії: презентації і перегляди виставок, мистецькі зустрічі, майстер-класи, пізнавальні квести, пленери, концерти. Заходи проходитимуть протягом тижня.
Уже цієї неділі, 16 травня, музей «Староскварявський іконостас XVI– XVIII століть» презентує виставку живопису і графіки Миколи Опанащука «Душі моєї храм». Майстриня Ольга Мандрик покаже свої гердани, джгути на виставці «Весняна рапсодія» (19 травня).
Різноплановою буде програма заходів саме у Міжнародний день музеїв. Палац Потоцьких (Червоноградська філія) запрошує на відкриття розділу «Грошовий обіг Кристинополя» постійно діючої виставки «Історія Кристинополя у XVII-XX століттях», практичне заняття гончара Сергія Івашківа із червоноградськими учасниками проєкту «Горна державності. Громадянська освіта для молоді через історію ремесел». Зафіксувати певну мить сьогодення шахтарського краю запропонують місцевим митцям на пленері «Краса Прибузького краю». Варто побувати на представленні «Концепції розвитку парку біля палацу Потоцьких у Червонограді».
Сокальська філія «Людина. Земля. Всесвіт» представить своїм гостям виставку Ольги Ровецької-Назар «Писанковий світ Ольги Ровецької». Цікавим буде майстер-клас «Невідоме про невідоме» з Яною Шевчук-Мигасюк. Мисткиня ознайомить зі своїми ляльками-мотанками на виставці «Сакральна Україна».
«Музейна вітальня» Бортятина чекає своїх шанувальників на виставці скульптури і живопису «Творча весна», вікторині, поетичних читаннях. Захід відбудеться під назвою «Мов піна на питві краси – гірке мистецтво…» (Богдан-Ігор Антонич). Для учнів місцевої школи проведуть майстер-клас з живопису «Весна, неначе карусель…», по закінченні якого школярі говоритимуть на тему «Яким би я хотів бачити сучасний музей». Пофантазувати, поринути у світ доброго, прекрасного покличуть найменших відвідувачів Музею-садиби родини Антоничів. Їх чекає майстер-клас «Аплікація: «Метелик полум’яний».
Протягом Міжнародного дня музеїв відвідувачам і гостям Львова запропонують кураторську екскурсію виставкою «Києво-візантійська традиція: образ і пам’ять», взяти участь у відкритті банерної виставки «Крим. Народ. Історія. Сучасність» (до річниці депортації кримськотатарського населення з Криму), насолодитися неперевершеними роботами відомого львівського художника Володимира Патика на виставці «Збережена таїна прадавньої культури».
Завершальним акордом святкувань у Львівському музеї історії релігії – 22 травня – стануть квести підземеллями музею і по місту.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР