Музей Староскварявський іконостас 16-19 cтоліття

Детальніше...У Музеї «Староскварявський іконостас XVI–XVIII століть» (філія Львівського музею історії релігії) відкрито виставку «Ковані хрести» мистецтвознавця, члена Національної спілки художників України, народного художника України, професора, викладача кафедри художнього металу ЛНАМ Олега Боньковського. 

«Це знаний професор ковальства і відомий усій Україні. Він один з перших піонерів, які почали відроджувати мистецтво ковальства ще у 70-х роках минулого століття. Його роботи знаходяться не тільки в інтер’єрах Львова, а й інших містах, в приватних садибах, ну, і звичайно, на виставках Європи, фестивалях», – зауважив у своєму виступі доктор мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України, професор, декан факультету історії і теорії мистецтв ЛНАМ Ростислав Шмагало. Згадав він і про панно «Орнаментальна музика Карпат», яке сьогодні є частиною інтер’єру будинку мерії міста Іббзітц у Нижній Австрії й нагадує тутешнім мешканцям про те, «що є Україна, є Львів». З теплими словами вітання до автора звернулися директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць, настоятель місцевого храму апостолів Петра і Павла УГКЦ отець Степан Макар, заслужений діяч мистецтв України, голова львівського обласного відділення Національної спілки художників України Ігор Гавришкевич, головний редактор журналу «Наша спадщина», екс-начальник відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей ЛОДА Андрій Левик, кандидат мистецтвознавства, професор, проректор з наукової роботи ЛНАМ Роман Яців. Останній, говорячи про творчий доробок видатного майстра українського народного ковальства Олега Боньковського зазначив, що «будь-який твір, з яким працює пан Олег, в будь-якому матеріалі: малярство, графіка, поетичні й прозаїчні твори, публіцистика; а також його виступи на різних заходах пройняті глибиною розуміння тої духовної і етичної проблемитики, яка властива для видатних людей, і яким є Олег Боньковський».
Олег Боньковський – автор понад 130 робіт з художнього ковальства. Його ковані брами, поручні, флюгери, люстри, рекламні вивіски, паркова пластика органічно вписалися в архітектурну забудову Львова, Острозького історико-архітектурного заповідника, міста Піттсбург (США), вже згадуваного міста Іббзітц (Австрія). Олег Боньковський розробив методичні посібники для студентів, написав чимало статей і досліджень з проблем розвитку художнього ковальства. Його бездоганне знання технології, надзвичайна любов до вогню і матеріалу, внутрішнє відчуття українського характеру, української душі відображається в мистецькому світогляді.
Ковані хрести Олега Боньковського є вираженням величної божої любові, символом духу, сили. Вони мають свою символіку, орнаментику, мають свій стиль. «Це його праця душі, праця серця. Він продовжує кращі традиції львівського цехового ковальства», – відмітив у виступі колега по кафедрі, заслужений діяч мистецтв, професор Іван Франк.
«Ми маємо унікальну можливість стояти на цій землі біля надзвичайно цінної спадщини нашого народу, це унікальна церква, яка пережила декілька століть (церква Архістратига Михаїла, датована 1508 роком - автор), в якій знаходиться відомий на цілий світ Староскварявський іконостас XVI–XVII століть і перебувати серед цих хрестів…», – додав на завершення декан Сокальсько-Жовківської єпархії отець Ярослав Петруха.
Виставку «Ковані хрести» Олега Боньковського експонуватимуть у Музеї «Староскварявський іконостас XVI–XVIII століть» до Великодня наступного року. Отож, усі бажаючі зможуть оглянути освячені великою думкою, великою працею, великою наукою ковані хрести і духовно надихнутись місцем, де їх експонують.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Детальніше...Детальніше...

Детальніше...Другий рік поспіль у музеї «Староскварявський  іконостас XVI–XVIII ст.» (філія Львівського музею історії релігії) діє Літня дитяча іконописна школа. Протягом місяця викладачі іконописної школи «Радруж» (Український католицький університет) Юлія Кузь й Андрій Майовець проводили заняття для учнів 2–7 класів Староскварявської загальноосвітньої школи. Цьогоріч ремесло опановували 13 школярів. Використовуючи давню середньовічну техніку яєчної темпери, за зразком західноукраїнської ікони XIV–XVI століть, протягом місяця, поетапно вони малювали лики святих: Богородицю, апостола Петра, Івана Предтечу. Діти самостійно робили емульсію з натуральних пігментів, а потім наносили фарбу на липові дошки. Більшість учасників вперше виготовляли ікони, вкладаючи в них не тільки свої тепло, серце, а й душу, певні сокровенні бажання.
     У неділю, 14 липня, роботи юних художників виставили у Музеї. Доторкнулись до великого таїнства творення української культури, зануритися у дивовижний світ іконопису запрошує музей «Староскварявський  іконостас XVI–XVIII ст.»
      
     P. S. 2017 року у музеї «Староскварявський  іконостас XVI–XVIII ст.» відбулася Літня дитяча гончарна школа, в якій навчали школярів ліпити з глини гончарні вироби, у 2018–2019 рр. учні вправлялися в іконописній майстерності.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Детальніше...11 жовтня 2015 року у приміщенні церкви Св. архістратига Михаїла села Стара Скварява, що в Жовківському районі на Львівщині, відкрито Музей «Староскварявський іконостас ХVI-ХVIII століть» - філію Львівського музею історії релігії.
Церква Св. архістратига Михаїла є однією з найдавніших пам’яток дерев’яної народної архітектури в Україні, що мають конкретну дату. У 2008 році львівський дослідник українських дерев’яних церков, архітектор Інституту «Укрзахідпроектреставрація» Василь Слободян, обстежуючи церкву, на брусі північної стіни нави знайшов дату побудови – 1508 рік, написану чорною фарбою уставом ХVI століття. Інше повідомлення на тому ж брусі, написане скорописом кінця XVII – початку XVIII століття, засвідчує, що цій церкві 1700 року було «двісті без осьми».
Ця церква стояла у сусідньому селі Глинську на горі Горай на місці давнього городища Щекотина. 1715 року її перенесли у Стару Скваряву і поставили на місці згорілої старої дерев’яної церкви Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці, відомої з 1578 року.
До перенесеної у Стару Скваряву церкви перенесли і її іконостас – одну з найкращих пам’яток Перемишльської школи іконопису. До найдавніших в іконостасі належать ікони молільного ряду середини XVI століття, на яких зображено по дві постаті святих та по два євангельські сюжети. Центральною іконою ряду є «Спас у силах небесних», під яким намальовано «Тайну вечерю». Ці твори належать пензлю майстрів Перемишльської школи іконопису.
Царські двері відносять до середини XVII століття.
Намісний ряд виконав відомй маляр Жовківської школи Іван Руткович у 1677–1687 роках. Найстарішим датованим твором І. Рутковича Михайло Драган вважає дияконські двері із зображенням архангела Михаїла. Внизу навколо ніг архангела є донаторський напис і стоїть дата 1677. До намісного ряду належать ікони «Св. Миколай», «Богородиця Одигітрія», «Христос Пантократор» та храмова ікона «Собор архістратига Михаїла».
Завершує іконостас Розп’яття з пристоячими першої половини XVIII та ряд П’ятидесятниці кінця ХІХ століття.
1995 року іконостас із села Стара Скварява передано на реставрацію у Львівський музей історії релігії, де під керівництвом реставратора першої категорії Галини Скоп-Друзюк над ним працювали художники-реставратори музею та студенти кафедри реставрації Львівської національної академії мистецтв. У 2014 році реставраційні роботи очолила завідувач науково-реставраційного відділу музею реставратор вищої категорії Марія Боньковська.
У церкві Св. архістратига Михаїла села Стара Скварява з 2009 року за проектом архітектора Сергія Піньковського проводилась реставрація, яку завершено у 2014-му. Впродовж 2015 року тривали роботи з музеєфікації церкви.

Музей «Староскварявський іконостас ХVI–ХVIII століть» - філія Львівського музею історії релігії
Львівська обл., Жовківський р-н., с. Стара Скварява, вул. Т. Шевченка, 2а.
Телефон: (097)-653-18-57
Завідувач філією Скіра Стефан Васильович
Музей працює з 10 до 17 години
Вихідний день – понеділок


Вартість вхідного квитка:


Для дорослих – 40 гривень

Для учнів та студентів – 30 гривень

Пільговий - 29 грн.

Для мешканців с. Стара Скварява – безкоштовно

Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Детальніше...У музеї «Староскварявський іконостас XIV–XVIII століть» (філія Львівського музею історії релігії) до Дня української писемності і мови випускник і викладач іконописної школи «Радруж» (УКУ), художник Андрій Майовець проведе майстер-клас «Український скоропис». Учні Старої Скваряви Жовківського району на Львівщині дізнаються про давньоукраїнську каліграфію: ознайомляться з історією письма, традицією використання каліграфії в манускриптах. Потім на практиці, на спеціально підготовлених сувої і папері-листівці тушшю, гусячими й страусиними перами удосконалять набуті навички каліграфічного письма.
 Майстер-клас відбудеться 10 листопада, у суботу, о 15 годині. 
                                                           Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІРДетальніше...

Детальніше...Любімо ж наше слово променисте
                                                                      («Рідна мова». Олександра Бурбела)
     Традиційно 9 листопада в Україні відзначають День української писемності і мови. Організовують заходи спрямовані на підтримку української мови, її розвиток, утвердження, престиж.   
 11 листопада, о 15 годині до музею «Староскварявський іконостас XIV–XVIII століть» (філія Львівського музею історії релігії) завітає Володимир Бевз. Це дідусь талановитої юної письменниці Олександри Бурбело і чоловік відомої вінницької поетеси Тамари Корсунської, які декілька років тому відійшли у засвіти. Володимир Бевз познайомить присутніх з їхніми літературними доробками, які становлять вагомий внесок у сучасну українську літературу. Звучатиме голос самої Олександри Бурбело, а мандрівний кобзар, козак Борис Бабенко заспіває пісні на слова молодої поетеси.
 12 листопада о 13 годині Володимира Бевза чекатимуть у Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії). У Музейній вітальні він говоритиме про творчість онуки і дружини. Тутешні школярі читатимуть поезію Олександри Бурбело: «Народе мій! Ти вродою багатий», «Ніяк не надихаюсь полем», «Я лиш струна на арфі України», «Так чи ні»...
     P.S. За своє коротке життя Олександра Бурбело взяла участь у багатьох літературних Всеукраїнських і Міжнародних конкурсах, в яких перемагала. У її портфоліо понад п'ятдесят грамот, дипломів, подяк, сертифікатів. Дівчина відмінно навчалася у Вінницькій загальноосвітній школі №26, захоплювалася математикою, історією, географією, біологією, астрономією. Маючи важкі проблеми зі здоров’ям, вона не впадала у відчай і знаходила розраду у творчості – писала вірші, прозові твори, малювала, вишивала бісером, захоплювалась фотографією. 2015 року Олександра Бурбело була прийнята до Національної спілки письменників України (посмертно), 2016 року у Вінниці відкрито меморіальні дошки, з 2017 року започатковано літературну премію «Струна на арфі України» імені Олександри Бурбело, а в загальноосвітніх навчальних закладах Вінниці почали вивчати твори юної подільської поетеси, авторки 10 книг.
                                              Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР