9 грудня Львівський музей історії релігії презентує виставку «Життя, просвітлене Христом», присвячену 100-річчю від дня народження Патріарха Димитрія (Володимира Яреми). Він першим наприкінці 80-х років минулого століття (ще у колишньому Радянському Союзі) оголосив про вихід своєї парафії з-під юрисдикції Московського патріархату.
На основі документів, особистих речей, різних фотографій автори намагалися простежити життєвий шлях Володимира Яреми. Численні світлини з родинних альбомів ілюструють землі Східної Лемківщини (панорама села Глідного – тепер територія Польщі, де народився Патріарх), малого Володю (у сорочці, яку сам вишивав), інші фото. Там пройшли його дитячі та юнацькі роки.
У 1931–1938 роках у Львові майбутній душпастир навчався малярства в художника Павла Ковжуна, студіював теорію музики, сольфеджіо, диригування, засновував хори. Далі була служба у польському війську, участь у перших боях Другої світової війни, німецький полон. Згодом навчання у Львівській мистецько-промисловій школі. З благословення митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, який помітив непересічний талант Володимира Яреми, був направлений для здобуття духовної освіти до малої семінарії. Навчанню завадила мобілізація до радянської армії та ліквідація Української греко-католицької церкви.

Ірина Калинець була великим другом Львівського музею історії релігії. Сюди вона приходила зі своїми ідеями, вимальовувала шляхи їх вирішення, ділилася спогадами, брала участь у наукових конференціях…
Відтоді, коли її не стало, у музеї було відкрито виставку «Ірина Калинець. На вічную пам’ять», де представляли світлини із сімейного архіву письменниці та її твори, відбувалися різні зустрічі, презентація книжки…
«Я на день воскресіння прийду», – писала Ірина Калинець. І сьогодні вона повертається у своїх книжках, промовляє до нас зі сторінок численних творів. Завдяки старанням Ігоря Калинця, автора задуму, натхненника і упорядника творчого доробку дружини, підготовлено й видано 8-м томів у 12-ти книгах. «Хочу, щоб кожна видана книжка була окрім того, що охайна, мала певний зміст, щоб ще була тепла, щоб було приємно її взяти до рук, щоб зворушила людей, навіть якщо хтось не читатиме, а просто погортає, побачить фотографії, той чи інший вислів про Ірину, щоб людині хоч так запам’яталася Ірина та книжка», – пише її чоловік, поет Ігор Калинець.

7-8 жовтня в Києві відбувся круглий стіл «Буддизм в Україні та на Заході» у якому приймав участь представник Львівського музею історії релігії. Провідні українські сходознавці та представники буддійських громад в рамках «Днів буддійської культури» обговорювали актуальні питання розвитку та дослідження буддизму в Україні.

Ініціатори круглого столу – благодійний фонд «Жива традиція», Релігійний центр всеукраїнського об’єднання буддистів лінії Карма Каг’ю спільно з кафедрою релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Українською асоціацією релігієзнавців. Захід відбувся на базі Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України при підтримці Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського і Центру дослідження релігій Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Незвичний, експериментальний, провокаційний авторський фотопроект Катерини Радченко відкрився 7 жовтня у Малій виставковій залі Львівського музею історії релігії.
Цей фотопроект має на меті провокувати переосмислення проблеми зберігання/консервування/використання архівів та колекцій. Недоступність до них веде до забуття та знищення. Тож для чого пам'ятати та зберігати минуле в контексті сьогодення? Від чого ми охороняємо колекції та архіви, коли закриваємо до них доступ, та не пояснюємо їх?