В Музеї «Староскварявський іконостас XVI–XVIII ст.» (філія Львівського музею історії релігії) відбувся круглий стіл «Дерев’яні церкви в культурному ландшафті». Донести до громадськості проблеми дослідження, збереження та музеєфікацію пам’яток сакральної дерев’яної архітектури, окреслити коло проблем і визначити шляхи їх розв’язання – головні питання, які поставили перед собою організатори.

У роботі круглого столу взяли участь музейники зі Львова, Жовкви, літописного міста Пліснеська, Рогатина, Переяслава-Хмельницького, священики Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, представники Жовківської районної ради, спеціалісти пам’яткоохоронної справи. Модератором виступила завідувач Музею «Жовківський замок» Софія Каськун.

На порядку денному дві теми: одна – досвід використання дерев’яних церков у музейній практиці; друга – конфлікт інтересів: церква – пам’ятка, церква – сакральна споруда.

Серед доповідачів – представники Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація» провідний науковий спеціаліст Василь Слободян і архітектор Володимир Накопало, завідувач музейного комплексу міста Рогатина (філія Музею мистецтв Прикарпаття) Тетяна Петрів, головний архітектор Музею народної архітектури та побуту у Львові Ігор Цимбровський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, вчений секретар Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Віктор Ткаченко, завідувач відділу Історико-культурного заповіднику «Давній Пліснеськ» Андрій Левик, настоятель церкви Пресвятої Трійці у Жовкві (УГКЦ) отець Василь Батюк. Дослідники унікальної спадщини українського народу акцентували на тому, що до давніх духовних святинь треба ставитися з особливою любов’ю і теплом: ці святині не лише намолені предками і володіють особливою аурою та енергетикою, а й є свідками нашої історії, шедеврами мистецтва.

Гості круглого столу – заступник голови Жовківської районної ради Алла Жук, сільський голова Старої Скваряви Василь Дзюб, редактор Жовківської районної газети «Відродження» Ярослав Глутковський, священики Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ Володимир Коткевич, Степан Макар, голова єпархіальної сакральної комісії отець Ярослав Петруха – наголошували на важливості співпраці державних структур і релігійних громад у справі збереження сакральної архітектури.

І як результат емоційного і тривалого обговорення учасники круглого столу виробили спільні позиції щодо бачення проблеми: 1) дерев’яні церкви – неоціненний скарб, який ми отримали у спадок, зобов’язані зберігати їхній первісний вигляд; 2) дерев’яна церква-музей є більше захищена від пошкоджень, ніж діюча культова споруда; 3) не існує проблеми конфлікту інтересів між церквою – пам’яткою і церквою – сакральною спорудою: є лише нерозуміння окремими священиками цінності ввіреної їм культурної спадщини; 4) збереження дерев’яних церков є комплексним завданням усіх гілок влади, духовенства, громади. Говорилося про ставлення й до інших складових проблем збереження, реставрації та використання дерев’яних сакральних споруд.

Міжнародна наукова конференція “Історія релігій в Україні” розпочинає свою роботу 24 травня. Організатори - Інститут релігієзнавства Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАН України, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України - присвятили її пам’яті одного із засновників релігієзнавчого форуму, доктору історичних наук, професору Ярославу Дашкевичу (до 90-річчя від дня народження). Про життєвий шлях науковця на пленарному засіданні розповість доктор історичних наук, декан гуманітарного факультету Українського католицького університету Ігор Скочиляс.

26-й рік поспіль у Львівському музеї історії релігії збираються вчені-релігієзнавці, представники духовенства, музейні працівники майже з усіх областей України, а також із-за кордону, зокрема Польщі, Білорусії, Угорщини, інших країн. Цьогоріч до участі в конференції зголосилося понад 160 учасників. Передбачається, що на пленарному засіданні також виступить муфтій Духовного управління мусульман України “УММА” Саїд Ісмагілов із доповіддю “Християнсько-мусульманський діалог в Україні: сучасний етап”.

Тематика конференції охоплює широке коло питань історії релігійного розвитку від найдавніших часів до сьогодення. Робота в секціях проходитиме за трьома основними напрямами: “Історія розвитку конфесій”, “Філософія та соціологія релігії”, “Сакральне мистецтво”. Тут розглядатимуть різноманітні аспекти політичного, правового й культурного становища православ’я, римсько-католицької та греко-католицької церков, протестантизму, східних релігій, а також державно-церковні відносини в Україні. Обговорюватимуться актуальні питання музейництва, сакрального мистецтва, проблеми збереження духовного й культурного надбання.

У цьогорічному круглому столі “Львівський псевдособор 1946 р. і репресивна політика СРСР на західноукраїнських землях” візьмуть участь священик УГКЦ Тарас Бублик, директор Інституту історії Церкви Українського католицького університету Світлана Гуркіна, професор Тернопільського національного технічного університету імені І. Пулюя Ярослав Стоцький, вчений секретар Інституту релігієзнавства ЛМІР Олександра Киричук, аспірантка Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника Ольга Маслій та інші.

Крім цього, відбудеться презентація третього доповненого видання книги Ярослава Дашкевича ”Постаті: Нариси про діячів історії, політики і культури”. Представлятиме її Мирон Капраль, доктор історичних наук, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. Також свою книгу “Митрополит Шептицький. 1923-1939. Випробування ідеалів” представить кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені І. Франка Ліліана Гентош.

Цікавими обіцяють бути й мультимедійні презентації: пам’яті Ярослава Дашкевича “Лицар духу та адепт справедливості” завідувачки відділу Львівського музею історії релігії Руслани Бубряк і періодичного видання МГО “Молодіжна асоціація релігієзнавців” “Релігієзнавчі нариси” кандидата філософських наук, вченого секретаря Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України Олега Кисельова.

Доброю традицією релігієзнавчої конференції стали виїзні засідання, під час якого учасники глибше пізнають історію західноукраїнських земель та їхні сакральні пам’ятки; відбувається неформальне спілкування й обмін думками між науковцями. Цьогоріч учасники релігієзнавчого форуму побувають у селі Стара Скварява Жовківського району й ознайомляться з новою філією Львівського музею історії релігіїт - “Староскварявський іконостас XVI-XVIII ст.”. Крім цього, вони зможуть побачити сакральні пам’ятки Жовківщини, зокрема відвідають музей “Жовківський замок” і Крехівський монастир отців василіан.

Олександра Киричук, Ірина Цебенко - наукові співробітники ЛМІР

Тел.: (032) 260 11 35, 261 48 22, 235 70 07, 235 61 00

Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії

Львівське відділення Інституту української археографії

та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

Гуманітарний факультет Українського католицького університету

Відділ нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ В УКРАЇНІ

ХХVІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

24–26 ТРАВНЯ 2016 РОКУ

До 90-річчя з дня народження

доктора історичних наук, професора Ярослава Дашкевича

ПРОГРАМА

Львів – 2016

ОРГКОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ

Орест МАЛИЦЬ, директор Львівського музею історії релігії

Марія ОМЕЛЬЧУК, завідувач Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

Мирон КАПРАЛЬ, доктор історичних наук, професор, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім.　М.　С.　Грушевського НАН України

Анатолій КОЛОДНИЙ, заслужений діяч науки і техніки України, президент Української Асоціації релігіє знавців, доктор філософських наук, професор, заступник директора – керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

Олександра КИРИЧУК, кандидат історичних наук, доцент, учений секретар Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

Ірина ОРЛЕВИЧ, кандидат історичних наук, завідувач відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, завідувач відділу Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

Ігор СКОЧИЛЯС, доктор історичних наук, декан Гуманітарного факультету Українського католицького університету

Ірина Скочиляс, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Лілія МОРАВСЬКА, заступник директора з наукової роботи Львівського музею історії релігії

Наталія РУДА – завідувач відділу Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

Буддизм, як діамант – набуваючи кольору поверхні, на якій лежить, він незмінно залишається тим же дорогоцінним діамантом. Якого забарвлення набули в сучасному світі буддійські повчання? Чи підходить буддизм сучасним західним людям? Що є суттю повчань, а що культурною «рамкою», яку безболісно можна залишити в минулому?
На ці та інші питання відповість Міра Сіланова, вчитель Діамантового Шляху з Словакії.