Другим за часом виконання в Староскварявському іконостасі є намісний ряд, але й він не однорідний. Найдавнішими в цьому ряді є портал Царських врат та самі врата, портал датований 1645 роком, авторство ікон зображених на порталі належить майстерні, що діяла в середині XVII століття на території північно-західної частини сучасної Львівської області та на прикордонних теренах, що тепер належать до Польщі. Самі врата дещо пізнішого часу, та, можливо, походять з іншого ансамблю, і були, як видається, допасовані до одвірків згодом. Також погано збережена постать Єссея у нижній частині врат, була дороблена до вже існуючої різьбленої композиції та є пізнішим втручанням.
1677 роком датовані дияконські двері з зображенням архистратига Михаїла. Частина дослідників відносить їх до спадщини відомого жовківського художника Івана Рутковича (+1703 рік), інші вказують лише на середовище майстра і його авторство не підтверджують. Також з Іваном Рутковичем та його середовищем пов’язують інші ікони намісного ряду, та пределли (цокольні ікони) ікон Спаса та Богородиці. Здебільшого Іван Руткович на своїх іконостасах, та навіть на поодиноких іконах, підписувався. Тут він свого підпису не залишив, що ставить питання авторства дискусійним, однак, стилістика малярства говорить на користь такої гіпотези. 1685 роком датується пределла ікони Спаса з зображенням передачі ключів св. Петрові. Інша дата ‒ 1687 рік знаходиться у фундаційному тексті на поземі ікони св. Миколая. Це дає підставу говорити про виконання усіх інших ікон ряду в цих часових рамках: Богородиці (з пределлою «Мойсей біля Неопалимої купини»), Спаса та Собор Архистратига Михаїла. Цікаво, що до останньої ікони, ймовірно в середині XVIII століття, було виконано цілий вівтар з картушем зі зображенням Різдва Христового на завершенні. Ймовірно з того ж часу походить і Розп’яття з пристоячими на завершенні іконостаса. Варто додати, що подібні композиції були характерними для Івана Рутковича та його школи, жовківські художники використовували їх у своїх іконостасах навіть до середини XVIII століття, і це Розп’яття є цьому підтвердженням.
Прочитайте про ікони з цього ряду за посиланями:
Дияконські двері зі Св. Архистратигом Михаїлом
Ікона "Собор Архистратига Михаїла"
Матеріал підготував Роман Зілінко, історик мистецтва, іконописець