1 | 2 | 3 | 4 | 5

b_350_234_16777215_00_images_old_stories_news_2012_golodomor_1.jpg23 листопада в музеї-садибі родини Антоничів – Бортятинській філія Львівського музею історії релігії відбувся захід присвячений пам’яті жертв голодомору в Україні.

Відкрилася виставка. В основу назви виставки про трагедію світового масштабу, яка 80 років тому завдала непоправних втрат Україні, лягли поетичні рядки Миколи Петренка «Це сни про долю і біду, І про сумні голодні ранки».

 

Виставка представляє серію плакатів «Голодомор 1932-33 років» із колекції Моргана Вільямса, яку передав ЛМІР професор Європейського колегіуму імені Івана Павла II в м. Гнєзно (Польща) Володимир Василенко. Моргана Вільямса – президента Американо-Української Ділової Ради, вразило, що в родючій країні був голод: «трагедія, коли гинуть 10 мільйонів людей, має турбувати цілий світ. А нею мало хто цікавиться». І Морган Вільям розпочав пошуки фотографій часів Голодомору, роботи митців. Він подорожує Україною: шукає у великих містах і занедбаних селах. Перший експонат придбав у 1997 році. Це були дві листівки 1948 року, нелегально видані у Німеччині. Потім були плакати, фотографії, картини, гравюри. Він скуповує все, що висвітлює тему Голодомору 1932-33рр.; є засновником і довіреним власником колекції «Голодомор: очима українських художників», а його мистецький скарб пам’яті про трагедії українського народу нараховує сотні експонатів.

В рамках заходу відбулася і літературна композиція «Сни про окраєць хліба» за книгою Миколи Петренка. Автор першокласником пережив страшний Голодомор, а свої спогади й переживання передав у прозових і поетичних творах, що увійшли до книги «Сни про окраєць хліба». Учні Бортятинської школи: Кушик В., Токажевська І., Помірко Ю., Сагайдак Н., Сидор М., Шпуляр М., Удодік О., Дац К., Бідак В., Дуткевич В., Козак О., Івасько М. читали вірші та оповідання письменника про трагічні дні 1932-33 рр. Сама зустріч з одним із патріархів львівського письменницького цеху Миколою Петренком відбулася дуже цікава, адже «в його душі є те, що не згинається ні перед ким і ні перед чим. А поки не згинається душа, то не прогинається й тіло. Навіть під нелегким тягарем пережитого й переболілого…». Так писав про Миколу Петренка письменник Юрій Коваль.

Микола Петренко зацитував слова українського філософа Г. Сковороди про щастя і зазначив, що для щастя людині треба хліба, води, повітря та тепла. Оскільки українцям забрали хліб, значить їх позбавили щастя. Згадав п. Микола про ті страшні часи і сказав, що найгірше для християнина, коли на могилі нема хреста, а у часи Голодомору ніде не було хрестів, бо якби хтось і наважився його поставити, то відразу ліг би там же. Потім поет читав вірші із книги «Повторний відмір», а також два вірші присвячені Богдану-Ігорю Антоничу. Після зустрічі Микола Петренко був присутній на занятті  Літературної студії ім.. Б.-І. Антонича при музеї і слухав власні вірші молодих Бортятинських поетес. Побажав дітям творчого натхнення і вдалих рим.

Зустріч з такою людиною залишилася у серцях кожного приємні відчуття, а музейчикам Антонича – натхнення до подальшої праці.

b_400_267_16777215_00_images_old_stories_news_2012_golodomor_2.jpg

Додати коментар

Будь ласка будьте ввічливими. Адміністрація залишає собі право видаляти коментарі. А також не гарантує надання відповіді на коментарі.


Захисний код
Оновити