b_300_0_16777215_00_images_old_stories_sokal_Shevch_dni.jpgЧас не владний над поезією «Великого Кобзаря». Вона ніколи не старіє: людський розум завжди знаходить у ній те, що є сучасним, адже адресована вона «і мертвим , і живим, і ненародженим…»     

6 березня в рамках проекту «Світ навколо нас», програми «Музей та школа» в  Сокальському музеї «Людина.Земля.Всесвіт» відбулося шевченківське свято «Апостол Правди і Світоч Духу» та проведено  інтерактивну екскурсію «Коріння Шевченкового роду» за участю гімназистів 4-7класів Сокальської гімназії імені Олега Романіва.

В Шевченковій світлиці музею школярі, читаючи його поезію,  торкалися цілющого джерела Кобзаревої криниці, з якої  ми, українці, черпаємо мудрість віків, людську простоту і милосердя. Пісні у виконанні  Олени Пікунової ( бандура), Соломії Міщій (скрипка) та вокального ансамблю дівчаток  звучали мелодійно і піднесено, в них - любов до рідної  землі, почуття власної правди та гідності.

Інтерактивну екскурсію «Коріння Шевченкового роду»  провела ст. науковий  співробітник музею Наталія Покотюк. Привернула увагу школярів до традиційної, але далеко ще не розробленої в багатьох аспектах шевченкіани, зокрема,  й до ґрунтовного дослідження родоводу Тараса Григоровича Шевченка, зацікавила різнобічною інформацією як про витоки роду Шевченків, так і про його нащадків, спонукала молодь пам’ятати свої духовні традиції, досліджувати свій власний родовід  і  берегти зв'язок між поколіннями. 

Директор музею Анатолій Стратонович Покотюк акцентував увагу на тому, що Тарас Григорович  Шевченко – не тільки Геній і Світоч Духу нашого українського народу, але й Великий Праведник і Пророк. Не було б в історії України Т. Шевченка, не було б і світової місії України. Оскільки в наш  знаменний час вирішується доля України та  світу, то поет передбачив цей час у своїй поезії:

«…Молітесь, братія, за нас
і душі праведних, і сила Архистратига Михаїла,
Не за горами  кари час:
Молітесь, братія!..»

Художник підкреслив: найсвятіше на Землі – це Мати. Рідна  Мати, Мати Україна, Цариця Небесна – Та , що порятує світ, благословить нас на перемоги. Він застерігає Кобзаревим словом:

«… Бо хто матір забуває,
Того Бог карає. 
Того діти цураються, в хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
і немає злому
по всій землі безконечній
веселого дому…»

А до сущих звертається:

«Подивіться на рай тихий, на свою країну ,
Полюбіте щирим серцем велику руїну…»

«Мені видається, що Дух Тараса Шевченка супроводжує  мене все моє життя і всю мою творчість – про це свідчать унікальні експонати, зібрані в Шевченківській кімнаті нашого музею…», - ділиться думками митець.

«… Святу Україну любіть -
В ній Божа невмирущість.
Любіть щоденно і щомить.
В  ній Всесвіт весь,
Усе земне і суще!»

- закликає Анатолій Покотюк  словами своєї поезії.

b_250_188_16777215_00_images_old_stories_sokal_Shevch_dni2.jpgb_250_188_16777215_00_images_old_stories_sokal_Shevch_dni3.jpgb_250_188_16777215_00_images_old_stories_sokal_Shevch_dni4.jpgb_250_188_16777215_00_images_old_stories_sokal_Shevch_dni5.jpg

Додати коментар

Будь ласка будьте ввічливими. Адміністрація залишає собі право видаляти коментарі. А також не гарантує надання відповіді на коментарі.


Захисний код
Оновити