1.gifПід такою назвою у Сокальській філії ЛМІР експонується виставка унікальних світлин 30-х – 90-х років ХХст. , які зберігаються у фондах музею. Оглядаючи старі світлини, ми спогадами повертаємося у історичне минуле і культурне життя нашого маленького, мальовничого міста. Сокаль вперше згадується у документах 1377 року як місто Белзького князівства. В той час місто знаходилося на лівому березі річки Західний Буг. Новим « народженням» Сокаля ( після татарської навали» )можна вважати 1524 рік, коли Анджей Тенчинський переніс місто з лівого берега Західного Бугу на правий.

На лівому березі Бугу знаходився лише бернардинський кляштор із костьолом Богородиці, урочисте відкриття і освячення якого відбулося в квітні 1619року. Монастир славився чудотворною іконою Богородиці, коронація якої в 1724 році була четвертою в історії Речі Посполитої. Далі світлини переповідають історії церков Сокаля. Одним з найстаріших храмів міста є церква Св.  Миколая, збудована в першій половині XVI століття. Вона знаходиться на території Міського парку, на березі Західного Бугу.

Дослідники відносять її до унікальних пам'ятників української культури епохи Ренесансу. Одночасно вони знаходять у ній сліди афонських впливів. Церкву Св.Миколая вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Існують легенди про перебування Богдана Хмельницького в Сокалі (ліногравюра художника Катрушевича « Прихід війська Б.Хмельницького в Сокаль»).

Мурована церква св. Архангела Михаїла є храмом «костельного» типу. Вона була побудована протягом 1778-1835 рр. на місці старої дерев'яної церкви.

У 1904 р. святиню реставрували, розписали інтер’єр, а за 4 роки провели зовнішню віднову.

Церква св. Петра і Павла була побудована протягом 1904-1909 рр. в стилі французького класицизму. Автор проекту відомий львівський архітектор Василь Нагірний.

Металеві конструкції для бань проектував Ян Богуцький, а кам’яна підлога виконана краківською фірмою «Каден».

Скульптури апостолів Петра і Павла в нішах фасаду та постать Христа виконав відомий український скульптор Григорій Кузневич у 1904-1909 рр.

Домінантою колишньої Ринкової площі і всього середмістя Сокаля є величезний недобудований костел. Культову споруду почали будувати у 30- ті роки минулого століття, але так і не змогли закінчити через початок Другої світової війни. Оглядаючи світлини, бачимо наскільки цікавим було і культурне життя сокальчан. До Першої світової війни тут діяло чотири філії «Просвіти». На той час такої їх густоти не було в жодному регіоні Галичини. У Сокалі філію «Просвіти» засновано 1898 року. З-поміж тих, які в ніч тодішньої національної безпросвітності несли перші смолоскипи знань, був краєзнавець і священик Василь Чернецький. З осені 1936 року в Сокалі тривало спорудження Народного дому на кошти громад, сіл і міст Сокальщини. При Сокальській читальні енергійно працював аматорський театральний гурток. За стрімкий поступ у розбудові національно-культурного життя в 30-ті роки Сокаль називали духовним центром сусідніх повітів. Майже в кожному селі діяли осередки культури: це хори, спортивні секції, драматичні гуртки, духові оркестри, читальні. На деяких старих світлинах (30-ті роки) бачимо сокальчан під час будівництва Народного дому, фрагменти вистави « Павло Полуботок» у виконанні учасників аматорських гуртків, свято на честь Івана Мазепи (1932р.), яке зібрало сотні сокальчан. Серед учасників був і посол сейму І.Кохан.

« Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,- говорить народна мудрість. І це дійсно так,бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави, свого міста…

2.gif3.gif5.gif4.gif

 

 

 

Додати коментар

Будь ласка будьте ввічливими. Адміністрація залишає собі право видаляти коментарі. А також не гарантує надання відповіді на коментарі.


Захисний код
Оновити