Battle of memories: міфи та реалії радянської доби

Детальніше...5 грудня о 16.00 запрошуємо до нашому музею на відкриття виставкового проєкту "Battle of memories: міфи та реалії радянської доби". Художньо-документальний виставковий проєкт "Battle of memories: міфи та реалії радянської доби" створений у 2019 р. на основі концепції та колекції Музей історії міста Кам'янського у співпраці з Український інститут національної пам'яті за фінансової підтримки Український культурний фонд. Його метою є показ контрасту між декларованими радянською владою цінностями, з одного боку, та повсякденним життям радянських людей, з іншого, для відновлення правдивої історичної пам'яті про радянське минуле. Виставковий проєкт покликаний в доступній формі донести до українців, особливо молодого покоління, трагізм існування "маленької" людини в тоталітарній державі, спростувати ностальгічні настрої за тією епохою, що несуть у собі нову небезпеку маніпуляцій історичною правдою.

Шедеври рукописної спадщини середньовічної України

   Детальніше...30 жовтня, у середу, о 16 годині у великому виставковому залі Львівського музею історії релігії видавництво «Горобець» за сприяння Українського культурного Фонду в рамках проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» презентує два факсимільні видання. Перша книга – Реймське Євангеліє ХІ століття – унікальна кирилично-глаголична писемна пам’ятка української церковної книжності, що вийшла з київського княжого скрипторію в XI столітті і поки що єдина зі збережених книг знаменитої, але втраченої бібліотеки Ярослава Мудрого. Оригінал зберігається у Бібліотеці Карнегі міста Реймса (Франція). Друга – Віденський Окто?їх XII століття – один із найдавніших зразків універсального богослужбового збірника. Частину його текстів визнано досить рідкісними як для старослов’янської, так і давньоруської традиції. Видання було створено на Волині (Україна), а зберігається у Віденській національній бібліотеці (Австрія).    
     У презентації візьмуть участь директорка ТОВ «Видавництва «Горобець» Ганна Горобець, доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету імені Івана Франка Віктор Мойсієнко, модераторка, менеджерка ТОВ «Видавництва «Горобець» Діана Шамрай, меценатка проекту Ольга Скрипченко.
     
 Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Довідково. З 2009 року ТОВ «Видавництво «Горобець»» започаткувало програму «Повертаємо в Україну культурну спадщину». Завдяки створенню факсимільних копій, до України повернулися середньовічні рукописні пам’ятки, які прикрашають книжкові зібрання Білорусі, Польщі, Росії, Італії, Франції, Австрії та інших  країн. Протягом десяти років відтворено і видано Луцьке Євангеліє XIV століття, Луцький Псалтир 1384 року, Холмське Євангеліє XIII століття, Лавришівське Євангеліє XIV століття. Сьогодні до цього списку приєдналися Реймське Євангеліє ХІ століття і Віденський Окто?їх (Кодекс Ганкенштейна) кінця XII – початку XIII століть.Детальніше...Детальніше...Детальніше...
    

200-річчя Баба – провісника бахаїзму

Детальніше...     23 жовтня о 16 годині у Львівському музеї історії релігії відкривається фотовиставка, присвячена 200-річчю з дня народження Баба, Провісника Віри бахаї. Це розповіді про життя, вчення, місії двох Пророків-засновників Віри бахаї Бахауллу та Баба, а також про діяльність громади в Україні.
     Організатори – громада бахаї в України.

P. S.  КОРОТКО ПРО ВІРУ БАХАЇ
Віра Бахаї (арабською “баха” - “світло”, “слава”) зародилася в середині 19-го століття і є наймолодшою з існуючих світових релігій. На сьогодні Віра бахаї має громади в 232 країнах і посідає друге місце за географічним розповсюдженням на Землі після християнства згідно даних Британської енциклопедії на 1991 рік.
Засновником Віри Бахаї є Бахаулла (1817-1892), чиє ім’я перекладається з арабської як “Слава Бога”. Бахаї вважають, що на сьогодні Бахаулла є останнім посланником Бога, який продовжує місію засновників світових релігій: Авраама, Мойсея, Крішни, Будди, Зороастра, Христа, Мухаммада і Баба.
Головна ідея Віри Бахаї - єдність. Бахаї вірять, що існує лише один Бог, і що послідовні одкровення волі Божої через Його Посланців були головною рушійною силою розвитку цивілізації. Бахаулла вчив, що людство являє собою єдиний рід, і що прийшов час для його об’єднання у глобальне співтовариство.
Міжнародне співтовариство бахаї – це міжнародна неурядова організація, яка налічує понад 5 мільйонів послідовників Віри бахаї з усього світу. Вони представляють найрізноманітніші нації, класи, професії, етнічні групи тощо. З метою зміцнення миру, єдності й справедливості Міжнародне співтовариство бахаї веде тісне співробітництво з ООН, підтримуючи багато її цілей і програм.
 

«Вовківщина. Втрачене/врятоване. Історія крізь призму релігійного життя»

Детальніше...Досліджуючи історію окремих громад, особливо у сільській місцевості, стає зрозумілим, наскільки вона (історія) є переплетена з історією церков, особливими виявами релігійності і традицій, які були нею народжені. Внаслідок цього до нас дійшли  численні пам’ятки матеріальної культури: храми,  художні твори, книги й документи, придорожні знаки, меморіальна скульптура, а також нематеріальна спадщина: пісні релігійного змісту, перекази, у яких зафіксовано конкретні події, пов’язані із цим релігійним життям.  
     Готуючи виставку, організатори намагалися з’ясувати ситуацію зі збереженням цієї спадщини. Об'єктом дослідження стало село Вовків Пустомитівського району Львівської області. Однак упродовж багатьох століть у цієї громади складалися історичні зв’язки із сусідніми населеними пунктами: Кугаєвим, Товщівим, Жирівкою, Милятичами, Селиськом, Загір'ям.  На основі церковних книг церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці УГКЦ, зокрема книг вінчань, проілюстровано ці зв’язки. Контактували парохи, мешканці створювали сімї, також і міжконфесійні. Значна частина цих документів зберігається у фондах Львівського музею історії релігії. За допомогою документів ми можемо частково реконструювати духовно-релігійне життя того часу. Цікавими є й інші метричні книги XVIII–XX століть, за якими можна відстежити нумерацію будинків, яка збереглася з XIX століття, деякі прізвища людей, які незмінно проживають тут вже три століття поспіль.
     Варто зауважити, що саме у Вовкові  у XIX столітті парохом був отець Микола Устиянович, провідник українського відродження. Тут народився його син Корнило – майбутній український художник. Сюди пішки зі Львова любив навідуватися письменник Іван Франко, а за переказами мешканців, його вагітна дружина провела у селі ціле літо.
     Відвідувач зможе побачити кілька пам'яток з вовківської церкви, які  потрапили до фондів Львівського музею історії релігії, коли церква була закрита. Тут вони були відреставровані й неодноразово експоновані: ікону Пресвятої Богородиці кінця XVIII століття, лампадку (на якій зберігся синьо-жовтий кутасик з передвоєнних часів), фелони, які із собою привезла громада переселенців з Томашівщини, тощо. Відвідувачам буде цікаво віднайти ці села на  карті розмежувань володінь львівської єзуїтської колегії та конвікту сестер бенедиктинок (оригінал зберігається у Центральному державному історичному архіві Львова).
     З метою збору матеріалів до виставки,  науковці здійснили кілька експедицій. Було виявлено традицію меморіальної скульптури у Товщеві та Вовкові (роботи майстрів села Демні Миколаївського району), які розташовані на вишуканих постаментах із багатим декором і цікавими за змістом епітафіями. Їх зафіксувала музейний фотограф Оксана Лабзіна. Експонуватимуться світлини з церкви і плебанії у Вовкові, тутешньої площі Ринок, будівлі костелу Святої Марії Маґдалини, інші. Про нематеріальну культурну спадщину можна буде дізнатися, ознайомившись із записаними відеоінтерв’ю: з нинішнім настоятелем церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці УГКЦ отцем Петром Терлецьким, внучками отців Олександра Мійського і Михайла Волинця, мешканцями села. Для експозиції отець Петро надав недавно знайдену в захристії  церкви хатню ікону, а також копію ікони Ченстоховської (Белзької) Божої Матері і розп’яття, які походять із закинутого костелу Марії Магдалини.  
     Про цікаву  традицію проведення міжнародних волонтерських таборів у плебанії Художньо-меморіального музею Устияновичів (директор Наталія Смоляна), про ту довгу й далеку дорогу дітей з Японії, Туреччини, Франції, Іспанії, інших країн, які вже п’ятнадцять років приїжджають до Вовкова і допомагають реставрувати експонати місцевої церкви – у завершальному п’ятому розділі виставки «Дорога до храму». (Попередні: «Вовків», «Сусіди», «Душпастирі», «Закарбована пам’ять»).
     Запрошуємо оцінити автентичність і красу, а також соціокультурне й історичне значення пам’яток Вовківщини, частину яких вважали втраченими, але з перспективи часу вони виявилися врятованими…
     Куратори виставки – директорка Художньо-меморіального музею Устияновичів у селі Вовкові Наталія Смоляна і завідувачка відділу історії УГКЦ Львівського музею історії релігії Наталія Матлашенко. Це спільний проєкт двох Музеїв. Відкриття – 18 жовтня, у п’ятницю, о 16 годині.
     Виставку можна оглянути до кінця цього року.

                       Наталія Матлашенко, Олена Малюга, наукові співробітники ЛМІР

Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...

«Прапор як доля»

Детальніше...У Львівському музеї історії релігії відкриють виставку особистих речей учасників бойових дій на сході України.
     11 жовтня, у п’ятницю, о 16 годині Львівський музей історії релігії презентує виставку «Прапор як доля». Виставка приурочена до свята Покрови Пресвятої Богородиці, яку вважають захисницею та покровителькою козаків. Цього дня відзначають і День української повстанської армії, а з 14 жовтня 2014 року День захисника України.
     Український прапор був свідком найвеличніших історичних подій боротьби і становлення нашої держави. Під його знаменом ми йшли до проголошення незалежної і самостійної України. Він з нами у свята і будні, радості й печалі. Під синьо-жовтим прапором йдемо сьогодні до перемоги.
     Ця виставка – пам’ять про тих, хто стоїть на захисті рідної землі, хто героїчно боронить незалежність і суверенітет держави на сході країни. Організатори мали на меті підкреслити значення прапора для українців сьогодні, у часи випробування. За допомогою пам’яток, особистих речей наших захисників розповісти як про них самих, так і про предмети, які супроводжували воїнів у зоні АТО.
     У виставковій залі музею на відвідувачів чекають справжні артефакти із найгарячіших точок бойових дій: синьо-жовті й червоно-чорні прапори, маскувальна сітка, снайперські кулі. Серед численних речей – особисті речі воїнів: нарукавні знаки, молитовник, настільний хрестик, лист-оберіг із ладанкою, вервичка. Цікавою є колекція шевронів військовослужбовців різних бригад і батальйонів; неформальних нашивок.
     Доповнить виставку одяг капеланів: камуфльована куртка, єпитрахиль, хрест і кропило отця Михайла Білецького (настоятель військового храму Стрітення Господнього у Львові), камилавка отця Тараса Михальчука (військовий капелан Львівської Архиєпархії УГКЦ, душпастир Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла), інших.
     Тематичну експозицію побудовано спільно з Національним військово-історичним музеєм України (Київ), Національною академією сухопутних військ імені гетьмана  Петра Сагайдачного (Львів), Воєнно-історичним музеєм 58 будинку офіцерів (Львів), головою волонтерської організації «Маскувальна сотня» отцем-капеланом Юрієм Курилом (Херсон).
     Автори виставки – художники-реставратори Львівського музею історії релігії Оксана Гірняк і Лідія Григель.
     Виставка чинна протягом місяця.

       Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІРДетальніше...