Контакти

800 років духової пригоди

Детальніше...800 років тому в Тулузі (Франція) іспанський чернець Домінік Гусман заснував орден братів-проповідників, який отримав папське затвердження і благословення. Основними сферами діяльності домініканців були проповідь Євангелії, вивчення наук, освіта, боротьба з єресями, місіонерська діяльність. Святий отець Папа Римський Франциск говорячи про ювілейний рік ордену домініканців відзначив: «Вісімсотріччя спонукає нас згадати про мужів і жінок віри та пера, контемплятивних та місіонерів, мучеників й апостолів милосердної любові, які несли Божі ніжність та лагідність на весь світ, збагачуючи Церкву та показуючи нові можливості для втілення Євангелія через проповідування, свідчення та любов». Місіонерська діяльність отців домініканців у багатьох країнах світу розгорнулася ще у ХІІІ столітті. Діяли вони і на Україні, у Києві й Львові, де збудували монастирські комплекси. Донині окрасою міста Лева є Домініканський монастир і костел. Однак 1946 року ченці покинули місто. І лише після 65-річної перерви повернулися до Львова, «столиці Руської провінції». Відродження сьогодні духовного й історичного надбання, отці–проповідники вбачають у несенні слова Божого через проповідування, навчання, пастирське служіння вірним, а також в поверненні собі привілею бути інтегральною складовою українського культурного простору і наукового життя, в діалозі любові з усіма людьми доброї волі, як заповідав Господь. На завершення святкувань 800-річному ювілею Музей історії релігії спільно з монастирем домініканців у Львові відкривають банерну виставку «Святий Домінік і домініканці. 800 років духовної пригоди». Це історія ордену протягом восьми століть і його сьогодення. Є в експозиції й речі музею: скульптури, гравюри, картини які доповнюють життя проповідників у Львові. Урочисте відкриття виставки «Святий Домінік і домініканці. 800 років духовної пригоди» відбудеться у четвер, 22 грудня, о 15 годині в Музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1. Відвідувачі зможуть переглянути фільм «Святий Яцек (Одровонж) апостол слов’ян». (Святий Яцек – місіонер-домініканець, який згідно з переказом, 1228 року прибув до Києва і заснував там монастир для свого згромадження). Виставка чинна до 29 січня 2017 року.Детальніше... Руслана Бубряк, Ірина Цебенко, наукові співробітники Львівського музею історії релігії тел.: (032) 235 61 00, 235 7007, 235 53 43, 261 48 22

«Святий Угодник і Чудотворець»

   Детальніше...Святий Миколай, архієпископ Мир Лікійських, один із найбільш шанованих у народі святителів, прославився як великий угодник Божий, тому його ще називають Миколою Угодником. Все земне життя Святого є  уособленням добрих діянь, безлічі чудес. Він рятував потопаючих, визволяв полонених, відводив смертну кару від невинних, зціляв багатьох людей: повертав зір, виправляв кульгавість, давав мову німим. Багатьох вивів з убозтва й злиднів, подавав їжу голодним, був помічником і заступником нужденних. Усе життя Чудотворця було позначене любов`ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.
    На українських теренах культ святого Миколая поширився разом з прийняттям Київською Руссю християнства. Покровитель дітей, лучників, торговців, моряків, рибалок приваблював своїми добрими рисами, зокрема, милосердям.
    Культ святого Миколая втілився у посвяті церков і численних зображеннях: пластиці, іконописі, літургійному шитті. За кількістю збережених пам’яток ікони святого Миколая займають чи не перше місце поряд із зображеннями Ісуса Христа і Богородиці. Його зображують фронтально у трьох варіантах: у повний зріст, поколінно або до пояса. Сивина і високе чоло символізують мудрість. Він має єпископське облачення. У руці тримає Євангеліє.
    У виставковій залі Львівського музею історії релігії, в рамках циклу «Різдвяні зустрічі», відкривається виставка «Святий Угодник і Чудотворець». Це спільна праця Музею історії релігії і його Червоноградської філії, а також Музею сакрального мистецтва Львівської архієпархії УГКЦ імені о. Антона Петрушевича.
    Перед відвідувачами постануть ікони XVI–XX століть, написані на дереві, полотні, металі, а також різьблені дерев’яні скульптури, що зображають Святого Миколая. Привертають увагу живописні полотна «Святий Миколай», віднайдені у Жовкві і Нагуєвичах. Досить цікавою і незвичною, нетрадиційною є велика ікона святого Миколая, поділена на дві частини. У верхній частині зображення самого Угодника, а в  нижній – види міста Дрогобича.    
    Серед представленої колекції Чудотворця металева ікона XIX століття. На ній Святий у червоному фелоні з білою єпитрахиллю і митрою на голові. Вгорі – зображення «Нікейського чуда».

Урочиста академія «Митрополит Андрей Шептицький – український Мойсей»

    Митрополит Андрей Шептицький. Його ім'я вже давно стало символом української Церкви, національного та духовного єднання народу. Цей шляхетний серцем і сильний духом чоловік став духовним Батьком та Провідником не одного покоління. Його пам’ятають,  наслідують…
  Протягом 2015 року на державному рівні Україна урочисто вшановувала пам’ять українського Мойсея: 1 липня 2014 року минуло 70 років від дня відходу у вічний світ слуги Божого, 29 липня 2015 – 150 років з дня народження. Проте дослідження спадщини Митрополита Андрея не завершується роком пам’яті: звернення до цієї харизматичної постаті – це потреба сучасності.
    Цьогоріч, у січні, минуло 115 років інтронізації предстоятеля УГКЦ, митрополита Галицького і архієпископа Львівського Андрея Шептицького.

«Вірменська церква у Львові»

    Детальніше...Вірменська апостольська церква – одна з найдавніших християнських церков. 301 року Вірменія стає першою державою у світі, яка проголосила християнство державною релігією. На території України вірменські громади почали з’являтись у період  Київської Русі – X-XI століттях. У Львові свій гостинний прихисток вони знайшли в XIII столітті (з часів заснування міста).

«Львів графічний» До 760-річчя Львова

Детальніше...    У рамках  Міжнародного мистецького форуму графіки «Leopolis-2016» у Львівському музеї історії релігії відкривається виставка «Львів графічний», присвячена 760-річчю Львова.
     Майже вісім століть Львів вабить своєю неповторністю, своїм живим стилем та особливим колоритом. Місто зачаровує всіх, хто відвідує його вперше: ти просто закохуєшся і мимоволі потрапляєш у тенета міста-легенди, історичної загадковості, вишуканості. А з людьми, котрим поталанило в ньому жити, воно ділиться таємницями.
     Свої дивовижні, незвичні погляди на Львів та його легенди відобразили у роботах талановиті художники-графіки, які в різні часи мешкали у цьому місті.
    На виставці «Львів графічний» представлені твори збірки «Графіка» з фондів музею. Тематика їх різноманітна: антично-міфологічні й біблійні сцени, архітектурні краєвиди, зображення соборів, костелів, церков, портрети політичних діячів. Надзвичайний інтерес викликають гравюри художників XIX століття, які жили у місті та працювали в літографічній майстерні львівського видавця австрійського походження Петра Піллера. Серед них – чех Карел Ауер. Експонуватимуться його роботи «Собор св. Юра у Львові», «Домініканський костел», «Бернардинський костел». Позаминуле століття представлене також гравюрою 1851 року «Коронація львівської ікони Богородиці Провідниці».
    Графічне мистецтво першої половини XX століття презентують художники переважно львівської школи: Стефанія Гебус-Баранецька (серія листівок), Юзефа Кратохвиля-Відимська («Ворота школи. (Бенедиктинський монастир)»), Франциск Ковалишин («Ратуша у Львові після спалення 1848 року (з акварелі З. Дзєвонського)»), «З’явлення святих Ігнатія, Ксаверія і Станіслава Костки над Львовом 1623 року 28 серпня» (з рисунка І. Філіповича), Ванда Коженьовська («Костел домініканців», «Костел бенедиктинок»), Альфред Каменобродський «Королівський арсенал у Львові». Цікавими є роботи зі станкової  графіки Маргарити Старовойт («Львівський університет імені Івана Франка»).