Контакти

«Щурати. Львівська родина»

Детальніше...Вже традиційно кілька років поспіль напередодні різдвяних свят Львівський музей історії релігії спільно з Музеєм сакрального мистецтва Львівської архієпархії УГКЦ імені о. Антона Петрушевича презентують виставку із циклу «Різдвяні зустрічі». Цьогоріч вона присвячена львівській родині Щуратів–Гургулів.
«Хочемо представити львів’янам та гостям міста інтелігентну родину, яка жила, творила і працювала у Львові,» – каже постійний куратор колекції сакрального мистецтва, ієромонах та доктор богослов’я о. Севастіян Дмитрух.
Інтелігентність, патріотизм, усвідомлення своєї національної гідності багатьох родин, у тому числі й Щуратів, наприкінці ХІХ – у ХХ столітті зберегли українську культуру, її мову та звичаї.

Детальніше...Василь Щурат (1871–1948) – вчений, перекладач, публіцист, дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка. Перший ректор Українського таємного університету. Його літературознавча праця тематично різноманітна: від староукраїнської літератури до літератури ХІХ століття. З-під пера письменника вийшла серія художніх творів «Артистично-літературні новини», віршований молитовник «Із глибини воззвах», поема «Зарваниця», що були зразком української релігійної поезії. Крім того, він багато перекладав стародавніх поетів – французьких, німецьких, польських, російських, білоруських та інших.
Його син, Степан Щурат (1909–1990) – український поет, перекладач, учений, педагог, громадський діяч, який усе своє свідоме життя працював для однієї ідеї: ідеї духовного відродження рідного народу. Як літературознавець досліджував ранню творчість Івана Франка, його бориславський цикл; брав участь у підготовці 50-томного видання його творів. Майже півтора десятиліття керував відділом української літератури в Інституті суспільних наук АН УРСР (нині — Інститут українознавства імені І. Крип'якевича), але його було звільнено з інституту як «українського буржуазного націоналіста».
Колекція «Студіону» – це численні документи Щуратів–Гургулів, родинні фотографії, світлини друзів, знайомих; це предмети побуту, картини, куплені або ж подаровані; це сотні книжок з екслібрисом «Бібліотека Василя Щурата». На виставці можна буде побачити листування з митрополитом Андреєм Шептицьким, з яким Василь Щурат спілкувався. Серед експонатів – ткані речі, зокрема, настінний килимок роботи Олени Кульчицької, дарунок на весілля Степана Щурата та Олександри Гургули, дочки пароха Успенської церкви у Львові. Будуть представлені чимало інших речей.
У п’ятницю, 25 грудня, о 15 годині у виставковій залі Львівського музею історії релігії відбудеться урочиста презентація виставки «Щурати. Львівська родина».
Куратори виставки Руслана Бубряк і о. Севастіян Дмитрух.
Триватиме виставка до кінця лютого 2016 року

Ірина Цебенко, завідувач відділу ЛМІР
тел: (032) 261 48 22. 235 61 48, 235 70 07

«Західноєвропейська гравюра ХVІ–XVIII століть зі збірки Львівського музею історії релігії»

Детальніше...17 грудня 2015 р. о 17.00 Музей книги та друкарства України запрошує на відкриття виставки «Західноєвропейська гравюра ХVІ–XVIII століть зі збірки Львівського музею історії релігії». На виставці будуть представлені авторські роботи нідерландських, італійських, французьких, німецьких та англійських майстрів. Серед граверів такі відомі майстри як Генрик Гольціюс, Ян Мюллер, Пітер ван дер Борхт, Жерар Одран, Бернар Пікар, Йоганн-Даніель Герц, П’єтро Монако, Валентина Гріна та інших. Тематика гравюр – біблійні сюжети, а також ілюстрації з античної історії, міфів.Розширити інформацію про західноєвропейську гравюру відвідувачам допоможе етикетаж виставки. Окрім загальної інформації, ми пропонуємо певний набір хештегів, які дадуть можливість звернути увагу на певні ідеї чи деталі гравюр, зроблять їх «ближчими» для глядачів. Майстри західноєвропейської гравюри були знані в Україні, адже деякі українські гравери в XVII-XVIII cт. навчались в найвідоміших майстернях Європи, як, наприклад, зачинатель національної школи мідного гравірування Олександр Тарасевич. Звідти вони везли в Україну книжки й альбоми із західних друкарень — Німеччини, Франції, Італії, Польщі. Торкаючись історії української графіки XVII-XVIII ст., не можна оминути увагою яскравий вплив європейського мистецтва в цій царині української культури.В рамках відкриття виставки відбудеться творчий вечір Ігоря Жука “Вавилон. Біблійний цикл”.

Виставка «Українці: слідами Христа»

Детальніше...Удруге в стінах Львівського музею історії релігії Богдан Вовк презентує свої світлини. Урочисте відкриття виставки «Українці: слідами Христа» відбулось у п’ятницю, 13 листопада, о 15 годині у виставковій залі Львівського музею історії релігії, що у Львові на площі Музейній, 1. Цього разу фотопогляд майстра сфокусовано на Святій Землі, на місцях, в яких бував Ісус Христос.

Пізнати, щоб наслідувати

Детальніше...У вівторок, 28 липня, о 16 годині у виставковій залі Львівського музею історії релігії відбулось урочисте відкриття виставки «На скелі віри». Україна на державному рівні вшановує пам’ять Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. 29 липня йому б виповнилося 150 років (29.07.1865 – 01.11.1944). За словами Блаженнішого Святослава Шевчука, немає жодної ділянки життя і діяльності УГКЦ у ХХ столітті, яка б не була позначена особою Митрополита Шептицького, його працею, його молитвою, його жертовністю. А головне – його пастирською мудрістю.

Пам’яті Богдана Сороки

Львівський музей історії релігії – один з небагатьох, де зберігаються роботи Богдана Сороки, митця незвичайної долі. Він народився і провів перших вісім місяців свого життя у тюрмі, де була ув’язнена його мати, Катерина Зарицька, членкиня ОУН, зв’язкова Романа Шухевича, донька видатного математика Мирона Зарицького. Понад 30 років в’язнем радянських таборів був і його батько, Михайло Сорока, учасник українського руху опору, член ОУН, організатор спротиву в’язнів «ОУН-Північ».