Контакти

Відкриття виставок в Музеї-замку Гурків у Шамотулах (Польща)

715452516.gif

18 жовтня 2013 року в Музеї-замку Гурків у Шамотулах (Польща) відбулось відкриття виставок «Радянський антирелігійний плакат із збірки Львівського музею історії релігії» та «Голодомор 1932-1933 рр. очима українських художників» (плакати з картин колекції Морґана Вільямcа).

Продовжуючи кількарічну співпрацю з Музеєм-замком Гурків Львівський музей історії релігії представив польському глядачеві 41 плакат атеїстичного характеру з власних фондів, що мали поширення з 1918-го до 1960-х років. Радянські антирелігійні плакати – документальні свідчення і важлива зброя тієї боротьби, яку вела Радянська держава з релігією і Церквою протягом свого існування.

3850850070.gif

  Представлену виставку поділено на три тематичні розділи. У першому з них експонуються радянські антиклерикальні плакати періоду громадянської війни, в яких панувала політична, класова тематика і була відсутня відкрита критика релігії. У цьому розділі можна побачити плакати відомих художників – О. Апсітіса («Мщенье царямъ (Варшавянка)», В. Дені («1 Мая. Рабочим нечего терять, кроме своих цепей, а приобретут они целый мир», «Капитал»), Д. Моора ( «Суд народний», «Царські полки і Червона Армія», «Октябрь 1917 – Октябрь 1920. Да здравствует всемирный красный октябрь!»), В. Спаського («Грядет великая битва»), М. Черемних («Про трудящегося, попа и тунеядца»), а також плакати «Хай живе Жовтнівська революція!», «Колчаковская «постройка». 

Інший розділ знайомить з антирелігійною графікою 1920-х років, яка відрізнялася від раннього плакатного мистецтва значно більшою тематичною різноманітністю. На сторінках популярних у той час газети і журналу «Безбожник», журналу «Безбожник біля верстата», крім питань, що стосуються політики і класової боротьби, висвітлювалися питання взаємовідносин релігії з наукою, що доповнюються відповідними сатиричними ілюстраціями – часто дуже грубими.

358386707.gif

 Перший жорстокий напад на церкву влада здійснила на початку 20-х років ХХ ст. У той час храми нещадно грабувалися – з них вилучалися надбані впродовж століть дорогоцінності, нібито для боротьби з голодом, а багато священиків опинилися в засланні на Соловках. Православні і католицькі храми, синагоги та кірхи у великих кількостях зачинялися. Церква, зазнавши великих втрат, тоді все-таки вистояла. Нова хвиля нищівної боротьби проти неї розпочалася наприкінці 20-х років та збіглася в часі з «суцільною колективізацією» та масовим «розкуркуленням» селян. Наступ проти церкви вівся кількома фронтами. Розпочалася несамовита антирелігійна пропагандистська й агітаційна кампанія, яка супроводжувалася створенням ледь не в кожному селі, на кожному великому підприємстві, установі т. зв. осередків Спілки безвірників, члени якої, атеїстично налаштовані, різними методами й засобами, в тому числі атеїстичними плакатами, всіляко дискредитували релігію та священнослужителів, часом вдаючись до прямого фізичного насильства над віруючими та духівництвом.

В цьому розділі виставки представлені плакати Д. Моора («1 фунт церковного серебра = 25 пудов хлеба = 5 человек голодных спасены и прокормлены до августа»), М. Когоута («Как вколачивают в человека религию»), Д. Мельникова («По копеечке с крестьянства собралось церквей убранство»), П. Соколова-Скалі («Для крестьян вера – дурман, для попов – прибыль в карман») та інші.

4085790610.gifНайважливішим завданням антирелігійного плакатного мистецтва 1930-х рр., як і газетно-журнальної графіки, було прославлення радянського суспільного ладу, його досягнень і показ несумісності соціалізму з релігією. Ця тема розкрита в третьому розділі виставки плакатами художників В. Дені, М. Долгорукова, В. Первуніна, А. Гросса та ін.
У післявоєнні роки в радянській сатирі, як і колись, було поширене спрощене пояснення релігії як породження корисливості й обману. Пропагандисти доводили, що служителі Церкви затягують у свої сіті людей, поширюють і зміцнюють у свідомості народу антинаукові ідеї тому, що прагнуть забезпечити своє матеріальне благополуччя. Про цю сторінку історії розповідається в розділі, присвяченому радянському антирелігійному плакату 1960-х рр. Тут експонуються плакати творчого об’єднання Ленінградських художників «Боевой карандаш» – Л. Худякова, Д. Обозненка, В. Желобінського, В. Гусєва, Н. Кошелькова, Ю. Межирова, а також Д. Мельникова.
На відкритті виставки директор Львівського музею історії релігії сказав: «Сподіваємося, що відвідувачі виставки знайдуть для себе багато цікавого і корисного для глибшого розуміння історії Центральної та Східної Європи минулого століття».
Виставка «Голодомор 1932-1933 рр. очима українських художників» представила 19 плакатів, створених з картин колекції Морґана Вільямcа і супроводжувалась переглядом документального фільму про одну з найбільших трагедій Європи ХХ ст. і найпотворніший злочин комунізму.

Куратор виставки Руслана Бубряк,
завідувач відділу Львівського музею історії релігії

4277642349.gif3189576423.gif