Контакти

Новини

Українські рушники Сходу і Заходу

Детальніше...      У рамках співпраці між Червоноградською філією Львівського музею історії релігії і Музеєм історії міста Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області проходить обмін виставками вишивок. Так, на Дніпропетровщині з першого вересня експонується виставка «Дивосвіт галицької вишивки» з фондів Червоноградського музею. Це 37 експонатів, з яких 32 – рушники і 5 сорочок кінця ХІХ – середини ХХ століть. В основному ці речі походять із трьох районів Львівщини: Сокальського, Радехівського і Буського. Є роботи, виготовлені й у інших куточках Західної України. Доречно сказати, що червоноградці неодноразово беруть участь у фестивалі «Мамай-FEST», що проходить на базі Музею історії міста Кам’янського.
    15 вересня музейники Кам’янського зі Сходу України презентують у Палаці Потоцьких (місто Червоноград) виставку «Душа мого народу – рушники». На ній будуть представлені рушники, чоловічі й жіночі сорочки кінця ХІХ – початку ХХ століть із Катеринославської, Харківської, Полтавської губерній; Полтавської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей 20–60-х років ХХ століття. Серед оберегів дому, родини є рушники із сюжетною вишивкою: Берегинь-Рожаниць, «дерева життя», весільні рушники із вишитими текстами «Щедрою рукою щастя просила», «Не смотри на красоту, а смотри на доброту» (датовані початком ХХ століття) та сучасний «З Богом і щастям у нове життя». У колекції кам’янівчан є жалобний рушник із вишивкою «Під хрестом моя могила».
     Відкриття виставки «Душа мого народу – рушники» відбудеться у четвер, 15 вересня, о 12 годині у Палаці Потоцьких міста Червонограда (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії).

                                Маріанна Чорнобрива, Ірина Цебенко,
                                    наукові співробітники Львівського музею історії релігії
 
                                      телефони: (03249) 3 90 35, 3 97 43;  235 61 00, 26148 22 

Перше вересня в музеї

Детальніше...У День знань, побувавши на першому дзвонику у Сокальській гімназії ім.. О.Романіва, музей «Людина.Земля.Всесвіт» відвідали поважні гості: член Всеукраїнського літературного об’єднання «Письменники Бойківщини» - п.Марія Деленко та директор Львівського обласного Центру краєзнавства, екскурсій та туризму учнівської молоді  п.Михайло Набитович . Приємною, хвилюючою і корисною була їх зустріч з митцем, завідувачем музею Анатолієм Покотюком. Ознайомившись з експозиціями та особисто з творчістю митця, гості залишили надзвичайно зворушливі вігуки у книзі відгуків музею.              
                                  

 

Душа душі протягує долоні                                                                          

В ефірі переплетені  Слова.

Танцює Місяць танго на осонні

І музика Небес для нас жива.

І зорі втаємничені у Тайну

І Всесвіт затуляє нас коплом

І Мудрість пише книгу незвичайну

Предвічно чистий Вічності Псалом .
                                                        Марія Деленко, член Всеукраїнського літературного

                                                                                   об’єднання «Письменники Бойківщини»

Тут Сила і Віра в українську націю, в українську державу. Тут незбагненна Таїна Мудрості, яку хочеться пізнати, Божої Вам благодаті та невичерпної Сили на Творчість, що живить та підносить душу до Світла, Краси та Мудрості.  Бо у Вас живе Джерело Духу.
                                                          Михайло Набитович, директор Львівського обласного Центру

                                                                         краєзнавства, екскурсій та туризму учнівської молоді.  

 Детальніше...

«Уроки повсякденності»

Детальніше...Міжрегіональний проект завершився в Кам’янському у рамках програми святкування  25-річчя Незалежності України в Музеї історії міста Кам’янське пройшов другий, підсумковий етап інноваційного комунікативного музейного  проекту «Уроки повсякденності». Перший  етап проекту, започаткованого  Музеєм історії м. Кам’янського спільно зі Львівським музеєм історії релігії  (автор ідеї – Зоряна Білик),  відбувся у травні 2016 р. на базі Музею-садиби родини Антоничів у селі Бортятині Мостиського району Львівської області. В ньому взяли участь представники громад сіл Карнаухівки та Бортятина. У ході дискусій для відкритого обговорення  було запропоновано кілька важливих тем, як-от місце і роль духовно-релігійних цінностей у повсякденному житті жителів різних регіонів України, сприйняття  ними понять «сучасний герой», символів самоідентифікації української нації та ін. 
 Для проведення другого етапу проекту до м. Кам’янського прибула делегація з Львівщини, яка включала працівників  Львівського музею історії релігії   і представників територіальних громад села Бортятина. Захід, що збігся з головним державним святом нашої країни,  стартував у  Музеї історії  Кам’янського загальною молитвою за Україну і її захисників, проведеною священиками місцевих парафій Української православної церкви Київського патріархату і Української греко-католицької церкви.
 Потім відбулися відкриття виставок: «Творець українського гімну» (життєпис автора музики Михайла Вербицького),  яку презентувала заступник директора з питань музейного розвитку Львівського музею історії релігії Зоряна Білик та історико-документальної виставки «Випробовування Незалежністю», створеної кам’янськими музейниками, а також прем’єра документального фільму Віктора Заславського про історію створення Державного гімну України.  
Програма міжрегіонального комунікативного проекту продовжилась у Карнаухівці. Гостей із Львівщини зустріли представники місцевої громади на чолі з головою селищної ради Тетяною Фріске. У місцевому клубі після перегляду фільму про історію Бортятина і концерту місцевого фольклорного колективу відбувся обмін думками на тему  «Самоідентифікація і проблема формування особистості: родина, мова, культура, Україна». Представники Заходу і Сходу України продемонстрували відсутність розбіжностей в оцінці засадничих цінностей і категорій поняття ідентичності в сучасному турбулентному світі. Після завершення дискусії приймаюча сторона влаштувала для гостей захопливу подорож Дніпром, знайомство з незабутніми карнаухівськими краєвидами і оригінальною рибальською кухнею. Наступного дня для учасників  проекту була організована екскурсія до Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», розташованого в Запорізькій області, з відвідуванням цього унікального природного об’єкта і присвяченого йому музею. 

Детальніше...

Детальніше...

 

Детальніше...

Детальніше...

«Україна. Магія українців»

Детальніше...Напередодні дня Незалежності України і Дня шахтаря палац Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії) презентує виставку «Україна. Магія українців». Це роботи Ігоря Копчика, львівського майстра рельєфної пластики на шкірі.

З творчістю митця червоноградці вже добре знайомі: його роботи неодноразово експонувалися в музеї. Вони вражають символами й глибоким змістом, майже сакральністю і якоюсь таємничою магічністю. Свої твори Ігор Копчик виготовляє за власною технологією, до якої художник ішов роками, довгими пошуками, експериментами.

Сьогодні Ігор Копчик добре знана людина. Його мистецькі роботи представлені на різноманітних виставках в Україні і далеко за її межами. Окремі вироби зберігаються у колекціях Ватиканського музею, Константинопольської патріархії, Білого Дому у Вашингтоні та ін.

Особливість майстра та його успіх полягають у тому, що він опанував традиційний декоративно-ужитковий матеріал шкіру та зумів розвинути і піднести це давнє ремесло до високохудожнього рівня. Шедеври художника Ігоря Копчика можна буде побачити, потрапивши на його виставку «Україна. Магія українців».

У шахтарському Червонограді митець представить 30 робіт, які дивують, захоплюють, а ще занурюють у магічний світ відчуттів та уяви. Є в них фольклорна поетика (щось від давнього народного мистецтва), сакральний зміст та філософське наповнення. Вони відображають світогляд слов'ян-українців та їхню духовність («Стародуб молодильні яблука», «Перун»), звитяги українського народу і його прагнення до незалежності («Іван Виговський. Перемога під Конотопом», «Слово о полку Ігоревім»). Доповнять галерею експозицію й історичні постаті («Андрей Шептицький. На скелі віри», «Мій дідо Бандера»).

21 серпня, у неділю, о 14 годині у палаці Потоцьких (місто Червоноград) відбудеться урочисте відкриття унікальної виставки шкіряних полотен Ігоря Копчика «Україна. Магія українців».

Виставка чинна до кінця вересня.

Детальніше...

Детальніше...Маріанна Чорнобрива, Олена Малюга,

наукові співробітники ЛМІР

телефони: (03249) 3 90 35, 3 97 43

235 61 00, 235 70 07, 26148 22

 

Культурні ландшафти Сокаля

Детальніше...Під такою назвою у Сокальській філії ЛМІР експонується виставка унікальних світлин 30-х – 90-х років ХХст. , які зберігаються у фондах музею. Оглядаючи старі світлини, ми спогадами повертаємося у історичне минуле і культурне життя нашого маленького, мальовничого міста. Сокаль вперше згадується у документах 1377 року як місто Белзького князівства. В той час місто знаходилося на лівому березі річки Західний Буг. Новим « народженням» Сокаля ( після татарської навали» )можна вважати 1524 рік, коли Анджей Тенчинський переніс місто з лівого берега Західного Бугу на правий.

На лівому березі Бугу знаходився лише бернардинський кляштор із костьолом Богородиці, урочисте відкриття і освячення якого відбулося в квітні 1619року. Монастир славився чудотворною іконою Богородиці, коронація якої в 1724 році була четвертою в історії Речі Посполитої. Далі світлини переповідають історії церков Сокаля. Одним з найстаріших храмів міста є церква Св.  Миколая, збудована в першій половині XVI століття. Вона знаходиться на території Міського парку, на березі Західного Бугу.

Дослідники відносять її до унікальних пам'ятників української культури епохи Ренесансу. Одночасно вони знаходять у ній сліди афонських впливів. Церкву Св.Миколая вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Існують легенди про перебування Богдана Хмельницького в Сокалі (ліногравюра художника Катрушевича « Прихід війська Б.Хмельницького в Сокаль»).

Мурована церква св. Архангела Михаїла є храмом «костельного» типу. Вона була побудована протягом 1778-1835 рр. на місці старої дерев'яної церкви.

У 1904 р. святиню реставрували, розписали інтер’єр, а за 4 роки провели зовнішню віднову.

Церква св. Петра і Павла була побудована протягом 1904-1909 рр. в стилі французького класицизму. Автор проекту відомий львівський архітектор Василь Нагірний.

Металеві конструкції для бань проектував Ян Богуцький, а кам’яна підлога виконана краківською фірмою «Каден».

Скульптури апостолів Петра і Павла в нішах фасаду та постать Христа виконав відомий український скульптор Григорій Кузневич у 1904-1909 рр.

Домінантою колишньої Ринкової площі і всього середмістя Сокаля є величезний недобудований костел. Культову споруду почали будувати у 30- ті роки минулого століття, але так і не змогли закінчити через початок Другої світової війни. Оглядаючи світлини, бачимо наскільки цікавим було і культурне життя сокальчан. До Першої світової війни тут діяло чотири філії «Просвіти». На той час такої їх густоти не було в жодному регіоні Галичини. У Сокалі філію «Просвіти» засновано 1898 року. З-поміж тих, які в ніч тодішньої національної безпросвітності несли перші смолоскипи знань, був краєзнавець і священик Василь Чернецький. З осені 1936 року в Сокалі тривало спорудження Народного дому на кошти громад, сіл і міст Сокальщини. При Сокальській читальні енергійно працював аматорський театральний гурток. За стрімкий поступ у розбудові національно-культурного життя в 30-ті роки Сокаль називали духовним центром сусідніх повітів. Майже в кожному селі діяли осередки культури: це хори, спортивні секції, драматичні гуртки, духові оркестри, читальні. На деяких старих світлинах (30-ті роки) бачимо сокальчан під час будівництва Народного дому, фрагменти вистави « Павло Полуботок» у виконанні учасників аматорських гуртків, свято на честь Івана Мазепи (1932р.), яке зібрало сотні сокальчан. Серед учасників був і посол сейму І.Кохан.

« Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,- говорить народна мудрість. І це дійсно так,бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави, свого міста…

Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...