Контакти

Новини

Міська науково-теоретична конференція старшокласників «Наука Ісуса Христа – мій прапор і дороговказ»

Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...У Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палаці Потоцьких) 13 травня 2016 року в рамках Міжнародної науково-дослідницької конференції «Андрей Шептицький будівничий держави, князь церкви, лідер нації» відбулась міська науково-теоретична конференція старшокласників «Наука Ісуса Христа мій прапор і дороговказ», присвячена 150-річчю від Дня народження Митрополита Андрея Шептицького.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Її мета вшанування пам'яті Андрея Шептицького як будівничого української держави, духовного провідника народу, лідера української нації; привернути увагу школярів до багатогранної діяльності митрополита; розвиток в українському суспільстві християнських цінностей, моралі, чеснот, культури та мудрості; формування в української молоді духу єдності, духу любові, духу справедливості, духу лідерства, духу переможців; формувати в учнів розуміння вкладу митрополита Андрея в розбудову української церкви, виховання національно свідомої молоді; залучити старшокласників до науково-пошукової роботи з актуальних питань духовності та просвітництва в новітній історії України; сприяти формуванню культури наукових досліджень.

Детальніше...

Організаторами науково-дослідницької конференції були Громадська Рада «Святий Юр» ЦНВ ім. Андрея Шептицького, відділ освіти Червоноградської міської ради та Інформаційно-методичний центр освіти спільно з Червоноградською міською радою. Захід проводила завідувач естетично-виховного вiддiлу інформаційно-методичного центру освіти Червоноградської міської ради Любов Хляка. Гостей та учасників конференції у музеї вітали заступник міського голови м. Червонограда Наталія Турко, директор Червоноградського Інформаційно-методичного центру освіти Богдана Красільчук, голова катехитичної комісії при Сокальсько-Жовківській єпархії о. Михайло Микита та завідувач музею Галина Гриник.

Усіх доповідачів було нагороджено дипломами, а їх керівників та організаторів конференції подяками та пам’ятними книгами. Надзвичайно цінним подарунком для музею стала листівка з бункеру УПА (Нижньоустрицького району ОУН), віднайденого у 2015 році біля с. Тиха. Її музею подарував Зенон Боровець.

Детальніше...

Почесними членами журі були відомі та знані львів'яни:

Калинець Ігор - поет, громадський діяч, лауреат державної премії України ім.Тараса Шевченка, почесний громадянин м. Львова, член ГР «Святий Юр»;

Вакарчук Іван - герой України, міністр освіти і науки України у 2007-2010 рр., ректор Львівського національного університету ім.І.Франка у 1990-2007, 2010-2013рр., доктор фізико-математичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, заступник Голови ГР «Святий Юр»;

Шкраб’юк Петро - доктор історичних наук, письменник, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім.Ірини Вільде, член ГР «Святий Юр»;

Калинюк Валерій - голова Громадської ради «Святий Юр», голова Наглядової ради БФ «Святий Юр», депутат Львівської обласної ради V скликання, громадсько-політичний діяч;

Рибак Борис - перший директор музею народної архітектури та побуту у м.Львові, громадсько-політичний діяч, член ГР «Святий Юр»;

Горалевич Юрій - віце-президент «Центру національного виховання ім. Андрея Шептицького», член Національної Спілки Архітекторів України, лауреат Державної премії в галузі архітектури, член ГР «Святий Юр»;

Боровець Зеновій - доцент Національного університету «Львівська політехніка», член комісії у справах мирян Львівської єпархії УГКЦ, член ГР «Святий Юр»;

Брунець Григорій - президент Центру національного виховання ім. А.Шептицького, президент благодійного фонду «Святий Юр», заступник голови ГР «Святий Юр»;

Паска Олег - віце-президент «Центру національного виховання ім. Андрея Шептицького», голова ГО «Народна справа», депутат Львівської обласної ради V скликання, член ГР «Святий Юр».

Детальніше...

 

 

Програма XXVI міжнародної наукової конференції "Історія релігій в Україні"

Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії

Львівське відділення Інституту української археографії

та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

Гуманітарний факультет Українського католицького університету

Відділ нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ В УКРАЇНІ

ХХVІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ

24–26 ТРАВНЯ 2016 РОКУ

До 90-річчя з дня народження

доктора історичних наук, професора Ярослава Дашкевича

ПРОГРАМА

Львів – 2016

ОРГКОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ

Орест МАЛИЦЬ, директор Львівського музею історії релігії

Марія ОМЕЛЬЧУК, завідувач Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

Мирон КАПРАЛЬ, доктор історичних наук, професор, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Анатолій КОЛОДНИЙ, заслужений діяч науки і техніки України, президент Української Асоціації релігіє знавців, доктор філософських наук, професор, заступник директора – керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України

Олександра КИРИЧУК, кандидат історичних наук, доцент, учений секретар Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

Ірина ОРЛЕВИЧ, кандидат історичних наук, завідувач відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, завідувач відділу Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

Ігор СКОЧИЛЯС, доктор історичних наук, декан Гуманітарного факультету Українського католицького університету

Ірина Скочиляс, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Лілія МОРАВСЬКА, заступник директора з наукової роботи Львівського музею історії релігії

Наталія РУДА – завідувач відділу Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії

«Великоднi вiзерунки-2016» в палацi Потоцьких (Червоноградській філії Львівського музею історії релігії)

Детальніше...Традицiйно у Вербну недiлю, 24 квітня 2016 р., у Червоноградi вiдбувся загальноміський мистецький фестиваль «Великоднi вiзерунки». У фестивалі взяли участь 26 учасників: загальноосвiтнi школи, дошкільні навчальні заклади, Будинок дитячої та юнацької творчості, Школа мистецтв, Студiя образотворчого мистецтва при Народному домi Червонограда, Червоноградська міська централізована бібліотечна система, вихованці громадських організацій «Ніка» та «Промінь надії», а також були представлені авторські міні-експозиції місцевих мисткинь Оксани Гончарук, Марії Ляшук і Наталії Іонайтєнє (заступника директора ЧЗШ 9).

Композиції великодньої тематики, виготовлені талановитими школярами, дошкільнятами, студентами, педагогами, бібліотекарями, батьками, просто творчими мешканцями міста, не лише привертали увагу до безцінного скарбу великодньої писанки чи вишивки, а й створювали неповторну атмосферу наближення свята Воскресіння Христового.Кожна експозицiя по-своєму оригiнальна та мала свою «родзинку».

Оскiльки 2016-ий рiк у Червоноградi оголошений роком вiдомого червоноградського писанкаря Тараса Городецького, то зрозуміло, що головним атрибутом свята стали писанки. Органiзатори фестивалю акцентували увагу його учасникiв на тому, аби писанки були виготовленi власноруч, хай навiть i не досконало.Талановита молодь міста також представила нові, оформлені на сучасний лад, зразки декору цього великоднього символу. При їх виготовленні та оздобленні були використані різні нетипові для них матеріали: нитки, папір, тканина, бісер, зернові та бобові культури, кавові зерна... I кожна неповторна за орнаментом!

Писанковий дивосвіт Сокальщини

Детальніше...У Вербну неділю, 24квітня, в Сокальському музеї «Людина.Земля.Всесвіт» відкрилася виставка писанок Сокальщини. З ініціативи голови Сокальської районної організації «Союз Українок» Ірини Мандрик, майстрині представили понад 150 оригінальних писанок Сокальщини, Белзчини та Холмщини. Традиційна сокальська писанка має надзвичайно багату символіку та характерні саме для нашого регіону принципи декорування. І хоча для неї також притаманні окремі спільні символічні тлумачення знаків на всіх теренах України, у мотивах і орнаментиці, художніх прийомах, техніках виконання, має місце низка локальних особливостей, особливо в колористичному вирішенні, що має своє історичне обґрунтування, а також у способах розпису. Писанки Сокальщини відрізняються від дуже колоритних, яскравих гуцульських і від скромних, але теж цікавих бойківських, і від писанок інших етнографічних реґіонів України переважанням рослинного орнаменту, своєрідним композиційним розташуванням його на площині яйця, специфічним колоритом. На початку дев’яностих років сокальські союзянки відродили традицію писанкарства. Першою учителькою для них була пані Ярослава Вергун, яка писала писанки природнимими фарбами. Колорит її розпису спокійний, тло темно-коричневе або чорне, переважно з характерними рослинними елементами. Далі Любов Багрій творила свої неповторні диво-писанки. Сокальську писанку відтворила, удосконалила народна майстриня Марія Горбунова. Вони є в приватних колекціях і музеях Львова, Києва, Торонто, Нью-Йорка, Сиднея. За колоритом її писанки подібні до вишивки, де чорний колір домінує. Легенда розповiдає, що коли 1519 р. татари напали на наш край i винищили його, то люди, якi вижили, заприсяглися до двадцятого колiна носити одяг, вишитий чорним кольором. На долю писанкарки та її родини випав Сибір, але навіть там, на чужині, на папері писала писанки кольоровими олівцями, як вона казала: « Здавалось мені, наче вони справжні…». Вражають своєю оригінальністю, композицією, високою майстерністю писанки голови районної організації СУ Ірини Мандрик і голови Сокальського осередку Надії Мельник. Серед сокальських писанкарок також слід згадати Ольгу Ровецьку, Ірину Томчишин, Христину Процик. Майстрині творчо експериментують, удосконалюють технічні прийоми для надання нового ефекту своїм композиціям. Наприклад, щоб одержати окремі різнокольорові площини, вони послаблюють насиченість кольору або знищують його, занурюючи писанку в кислоту. Через вибілювання в капустяному квасі одержують широку палітру барв. Майстрині поєднують творчу працю з просвітницькою діяльністю, організовують гуртки писанкарства у школах, майстер- класи для усіх бажаючих навчитися писати писанки. Писанки, оздоблені символами-оберегами, союзянки Сокальщини подарують у Великодні свята рідним, друзям та воїнам АТО.

Детальніше...

Детальніше...

Детальніше...

 

Великодні традиції

Детальніше...Писанка – це неповторне Багатство. Його треба  Берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом.

(О. Довженко)

Кожного року напередодні Великодніх свят, а це вже шостий рік поспіль, у Музеї-садибі родини Антоничів традиційно водять гаївки та малюють писанки. Гаївки або ж веснянки є невід’ємною частиною християнської культури, які беруть свій початок ще з дохристиянських часів. У них відтворювався процес посіву, саджання в землю всякого зела, його росту та збирання врожаю. У християнських традиціях гаївки відображають радість весни та Христового Воскресіння.

   На подвір’ї Музею-садиби під керівництвом Марії Семенівни Луцак – місцевого знавця українського фольклору, традицій та звичаїв – діти с. Бортятин водили такі гаївки, як: «Ой зацвіли фіялоньки», «Ми кривого танцю йдемо», «Вербовая дощечка», «Ходить жучок по ручині», «Ой на горі мак» та ін..