Контакти

Новини

Дитячий світ Анастасії Пури

Детальніше...Вона народилась у Румунії, звідки її мати.  2010 року сім’я переїжджає в Україну. І вже сьомий рік проживає в рідному місті батька –  Червонограді.
  Сьогодні Анастасії Пурі десять років. З першого класу дівчинка відвідувала гуртки «Вироби з полімерної глини», «Художня студія». Але зупинила свій вибір на малюванні. І уже другий рік навчається у Червоноградській дитячій школі мистецтв. Школярка пише акриловими фарбами, захоплюється технікою мастихін, цікавиться дизайном, декупажем. Свої творчі ідеї вона втілює і в цікаві поробки з полімерної глини. 
  У Палаці Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії) юна художниця презентуватиме 24 живописні полотна. Це вже друга персональна виставка Анастасії Пури (перша відбулася у Червоноградському народному домі). Серед робіт – зимові й осінні пейзажі, флористичні натюрморти, анімалістика і, як характерно для багатьох дівчаток, лялькові мотиви. Глядачі зможуть побачити й вироби в техніці декупаж, з полімерної глини, дерева.
  Відкриття виставки «Дитячий світ Анастасії Пури», четвертокласниці Червоноградської загальноосвітньої школи № 5, відбудеться у середу, 25 січня, о 14 годині, в приміщенні музею, що в Червонограді на вулиці Пушкіна, 10. 
  Виставка триватиме до кінця лютого.

 Маріанна Чорнобрива, Олена Малюга,

           наукові співробітники ЛМІР

                                телефони: (03249) 3 90 35, 3 97 43;
                                    (032) 235 61 00, 235 70 07, 26148 22Детальніше...Детальніше...

Від Святого Миколая до Різдва

Детальніше...Щороку, з настанням зимової пори кожен з нас чекає на диво, адже лише зима створює казкову ілюзію, приносячи з собою новорічно-різдвяні свята. Напередодні Різдва Благодійна  Духовно – мистецька Фундація Анатолія Покотюка та музей « Людина.Земля.Всесвіт» в рамках проектів « Світ навколо нас» та «Від серця до серця» провели благодійну акцію «Від Святого Миколая до Різдва»  (для дітей – сиріт, людей похилого віку, одиноких).

Макети дерев'яних церков

    Детальніше...Виставка взірців дерев’яного храмобудування Михайла Яськовича відкривається у Музеї-садибі родини Антоничів. Це не перша зустріч представлення церков-мініатюр митця у стінах Музею історії релігії і його філіях. Для співробітника Львівського музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України Михайла Яськовича створення макетів церков-мініатюр – хобі. Серед десятків його  макетів чимало втрачених уже храмів Гуцульщини, Бойківщини, Галичини, Лемківщини, Закарпаття. Автор намагається повернути їх до життя, показати їхню красу, дати можливість глядачам відчути ту неповторну духовну ауру, яку вони випромінювали за своє «життя». Адже українська дерев’яна церква не має собі рівних у європейському і світовому мистецтві.

400-ліття Василіянського чину

Детальніше...22 грудня 2016 року у Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палаці Потоцьких) відбулася святкова академія з нагоди відзначення 400-ліття Василіянського чину Святого Йосафата. З доповідями про життя та діяльність отців-василіян виступили віце-ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Митрополита Йосифа Велямина Рутського о. Єронім Грім та голова Місії «Постуляційний центр беатифікації УГКЦ» о. Полікарп Марцилюк.

Ляльковий вертеп

     Під час різдвяних свят в Україні ще наприкінці XVI та у XVII століттях був популярний пересувний ляльковий вертеп. Зазвичай він мав форму двоповерхового дерев’яного будиночка. Починалося дійство на другому поверсі біблійними легендами, потім переходило на перший, де розігрувалися комічні народнопобутові сценки з реального життя. У радянські часи вертепне дійство заборонялось і будь-які християнські святкування придушували. Відроджувати ляльковий вертеп у Галичині взявся Богдан Жеплинський, дослідник кобзарської справи, почесний голова Львівського обласного відділення Національної спілки кобзарів України, заслужений працівник культури України. Свій перший варіант двоповерхового лялькового вертепу він спроектував та виготовив 1989 року з допомогою активістів осередку Товариства  української мови при Всесоюзному проектному інституті сірчаної промисловості «Сірка», де тоді працював старшим науковим співробітником.