Новини

XXІХ Міжнародна наукова конференція "Історія релігій в Україні"

     Міжнародна наукова конференція  «Історія релігій в Україні» розпочинає свою роботу у Львівському музеї історії релігії у вівторок, 21 травня, о 10 годині.
     Протягом трьох днів науковці, релігієзнавці, музейники, мистецтвознавці, представники духовенства України, Польщі, Білорусі представлять свої дослідження у секціях «Історичний розвиток релігій», «Філософія. Політологія. Етнологія», «Сакральне мистецтво». 150-річному  ювілею церковного діяча, архімандрита Студійного уставу Української греко-католицької церкви блаженного Климентія Шептицького присвячено круглий стіл.
    Цьогоріч науковий форум багатий на презентації книжок. Так, проект Інституту релігієзнавства і Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАНУ – книга «Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному та релігійному житті українців Галичини» представлять його автори Олександра Киричук та Ірина Орлевич.
    Проректор з наукової роботи Українського католицького університету  Ігор Скочиляс презентуватиме п’ять видань, які вийшли в рамках програми «Київське християнство» 2018–2019 рр.  Серед них, зокрема, колективна монографія за редакцією Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса, Ігоря Скочиляса «На перехресті культур: Монастир і Храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі».
    Під час круглого столу Іван Матковський представить першу біографічну книгу «Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, екзарх Росії та Сибіру, Архімандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви».
   Виїзне засідання відбудеться в одному з найдавніших монастирських комплексів України – Святоуспенській Унівській лаврі Студійного уставу. Крім цього, учасники цьогорічної конференції зможуть відвідати  Музей історії давньоруського міста Звенигорода, Свірзький замок, побачити руїни жіночого монастиря сестер студиток в Якторові, пам’ятник отцю Омелянові Ковчу у місті Перемишлянах, почути розповідь про праведницю світу Олену Вітер.
     Організатори XXІХ Міжнародної наукової конференції «Історія релігій в Україні» Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України у тісній співпраці з Українським католицьким університетом та відділом нової історії України Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України чекають від учасників наукового форуму нових досягнень та плідної співпраці в дослідженні актуальних проблем релігієзнавства та церковного життя.
                                                           Марія Омельчук, Ірина Цебенко,  –
                                     наукові співробітники Львівського музею історії релігії
                                  (032) 2356100, 2357007, 2614822

«З краплинки скла, весь світ веселкою озвався»

Детальніше...11 квітня, у четвер, о 14 годині в Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії) презентуватимуть виставку «З краплинки скла, весь світ веселкою озвався». Народна мисткиня Ірина Білик представить свої вироби з бісеру.
Художнє плетіння з бісеру давнє як світ. Воно має тисячолітню історію. Вперше мистецтво бісероплетіння виникло ще в Давньому Єгипті. На території України стало відоме в часи Київської Русі. Ним оздоблювали предмети релігійного культу та речі для княжого двору.
 Сьогодні бісероплетіння найпоширеніше у Західній Україні. Його центр – стародавній Львів. Саме тут мешкає талановита мисткиня, активна діячка Об’єднання самодіяльних художників та народних майстрів при Львівському державному обласному центрі народної творчості Ірина Білик. За освітою – фізик, а за покликанням – мисткиня. Всебічні знання допомагають їй як у творчості, так і в житті. В її особі щасливо поєдналися безмежна любов до народної творчості, мудрість, шляхетність. Майже двадцять років Ірина Білик керує гуртком «Намистинка» при Центрі дитячої та юнацької творчості МЖК-1Сихівського району Львова. Вона – учасник колективних і персональних виставок в Україні, Міжнародних гуцульських і бойківських фестивалів. Її роботи є в Канаді, Австрії, Австралії, Німеччині, Латвії, Польщі, в приватних колекціях жінок.
     Намиста і гердани з бісеру Ірини Білик стануть експонатами виставки «З краплинки скла, весь світ веселкою озвався» в Музеї-садибі родини Антоничів. Вишукана колористична гама виробів, експерименти з різними формами справляють незабутнє враження, а життя сповнюють радісним відчуттям.
     Привітати мисткиню прийдуть бортятинські школярі. Вони прочитають вірші Богдана-Ігоря Антонича: «Співати про хату», «Диво», «Колодійство», «Весна».
 
                               Ольга Дядинчук, Олена Малюга, наукові співробітники ЛМІР
Детальніше...

«Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко»

 Детальніше...    13 березня, у середу, о 15 годині до 205-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії) презентують виставку дитячих робіт учнів Малої академії мистецтв імені П. Андрусіва, що у  Городку Львівської області. Її назва – «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко».
 Будуть представлені твори виконані у різних техніках образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва: живопис, графіка, малюнок на склі, художній вітраж, випалювання.
      Після відкриття виставки присутні говоритимуть про вплив творчості Тараса Шевченка на поета Богдана-Ігоря Антонича. Окрім цього, учні Бортятинського НВК підготують поетичний вінок з поезій Тараса Шевченка «Минають дні…» й Богдана-Ігоря Антонича «Молитва», «Вишні», «Шевченко», інші .

                          Ольга Дядинчук, Олена Малюга, наукові співробітники ЛМІРДетальніше...Детальніше...Детальніше...

Душі моєї камертон

Детальніше...Напередодні  Міжнародного дня рідної мови, 20 лютого, о 14 годині,  у Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії) поетеса Марія Тарас презентує збірку «Камертон душі моєї». Вірші – різні за тематикою і тональністю. Поетеса звертається до рідної землі, навколишнього світу, душею і серцем показує любов до народу, пише про події в державі. Є твори пронизані смутком, скорботою про стан природи, вражає й зачаровує інтимна лірика. 
     У Музейній вітальні звучатимуть вірші Марії Тарас й у виконанні бортятинських школярів: «На життя не дивлюся з вікна», «Рідне слово», «Сивенька вчителько»,  інші.
     На завершення зустрічі народний колектив села Гусакова Мостиського району Львівської області «Фольклорний переспів» під керівництвом Марії Тарас чаруватиме присутніх своїми піснями: «Столиця дитинства», «Завітайте до нас у Гусаків», «Я на весні зустріла тебе милий» (вірші Марії Тарас).
    
     PS. Марія Тарас народилася і проживає у селі Боєвичах Мостиського району Львівської області (Орган місцевого самоврядування – Гусаківська сільська рада). Філологічну освіту здобула у Дрогобицькому педагогічному інституті (тепер – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка). Тривалий час викладала у школі. Сьогодні завідує Народним домом у селі Гусакові і керує народним колективом «Фольклорний переспів». Але нестримний політ ще шкільної фантазії, поетична муза не полишає Марію Тарас донині. І як наслідок – вірші, які лягають на папір дивним мереживом.

                                                     Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Українські жіночі прикраси з бісеру

 Детальніше...Традиційні українські жіночі прикраси з бісеру у Музеї-садибі родини Антоничів (філія Львівського музею історії релігії).
     Кольорові прикраси із крихітних намистин (бісеру) – кризи або кривульки, виконані в техніці силянки (плетінки), а також оригінальні повітряні вироби з бісеру, які виглядають досить цікаво, тонко й підкреслюють індивідуальність, виставлятиме лемківська поетеса і майстриня Леся Сидорович. На виставці «Різдвяні барви» будуть представлені й гердани, схеми для яких розробляє сама мисткиня.
     Прихід Лесі Сидорович у мистецтво відбувся не відразу. Пошуки тривали роками. Вона спробувала себе в різних професіях. Була літературним редактором львівського тижневика «Суботня пошта», потім її дорога повернула до Золочева: спочатку вчителювала в Опорному закладі Сасівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад». Згодом – у Тростянецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. Прийшло й визнання: двічі була у трійці кращих районного конкурсу «Вчитель року» в номінації «Українська мова і література», а серед обласних призерів конкурсу у Львові 2015 року посіла призове місце.
     Є в Лесі Сидорович особлива любов до Слова, слова поетичного: своє бачення, відчуття, душевні переживання вона перетворює в поезію. У її творчому доробку вже дві поетичні збірки – «Вікно у сад облич» та «Насіння душі».
     23 січня, у середу, о 13 годині на плебанії отця Василя відбудеться презентація виставки виробів з бісеру «Різдвяні барви» Лесі Сидорович. У Музейній вітальні Бортятина зберуться не тільки жителі села, а й приїдуть гості – члени лемківської суспільно-культурної громадської організації українців «Родинне дерево». Говоритимуть про творчість поетеси, про її вірші, написані лемківською говіркою.
     Виставка «Різдвяні барви» Лесі Сидорович триватиме до 6 лютого.
 Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...