Контакти

Новини

Діти малюють для учасників АТО

Детальніше...Ікона на склі – це унікальне явище українського народного живопису. Вона вражає своєю щирістю і безпосередньою простотою в зображених ликах, багатством і гармонією барв. У ній відображена церковна іконографічна традиція і душа народу – щира побожність і відчуття краси.
      Уроки майстерності малярства на склі проводять і у Львівському музеї історії релігії. Це дає можливість дітям відчувати себе не просто  художником, а й творцем, що володіє специфічним "кінематографічним" відчуттям. Річ у тім, що картину малюють у дзеркальному відображенні: контури ікони, надання образові барв здійснюється з одного боку, а сприйняття – зворотне.  
    Чотирнадцятого жовтня, у День Покрови Пресвятої Богородиці, яку запорозькі козаки вважали своєю заступницею і покровителькою, музейники влаштували наймасштабніший у Львові майстер-клас «Малярство на склі ікони Покрови». Учні 5 – 11 класів із більш ніж 20 львівських шкіл і області малювали ікону Божої Матері. Одночасно в майстер-класі взяли участь більше двохсот школярів, які протягом двох годин малювали народну ікону «Покрова» технікою малярства на склі.
   До заходу долучилися спонсори. Зокрема, Інтернет-провайдер – Уарнет – виділив кошти для придбання пензлів, фарб, інших матеріалів; готель «Волтер» надасть велику залу, в якій зможуть розміститися всі учасники заходу.
     По завершенні майстер-класу усі роботи будуть представлені на виставці-продажі у Львівському музеї історії релігії, де кожен охочий зможе їх придбати. У такий спосіб організатори вирішили допомогти бійцям 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
    Організатори Оксана Гірняк (тел.: 0676703981) і Лідія Григель (тел.: 0674205138).       

Детальніше...Детальніше...  

Дні європейської спадщини у ЛМІР

Детальніше...Львівський музей історії релігії – колектив професіоналів, який збирає, вивчає, пропагує і зберігає пам’ятки матеріальної і духовної культури. Це національний скарб, який має культурне, художнє, історичне, етнографічне, археологічне значення.
    У фондозбірні музею понад п’ятдесят тисяч речей, що сформовані у двадцяти групах: «Живопис», «Сфрагістика», «Стародруки», «Метал», «Тканини», «Художнє дерево», «Археологія», «Графіка» та інші. У колекціях є рідкісні й цікаві експонати, які, на  жаль, зазнали пошкодження. Ними займаються реставратори, які глибоко вивчають об’єкти, технології і засоби  їх творення, дбайливо втручаються в матеріал, даруючи речам друге дихання.
    Цьогоріч працівники реставраційного відділу музею братимуть участь у Днях європейської спадщини у Львові, тема якого «Від ремесел до професій: спадок тих, хто творить Львів». 7 вересня, у п’ятницю, Музей прийматиме учасників Днів у своїх стінах. Завідувач відділу ЛМІР Марія Боньковська разом із працівниками представлять процеси реставрації в документальному варіанті, покажуть уже відреставровані речі. Гості почують фахові розповіді художників-реставраторів, а також відповіді на свої питання.

Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...

«Дерев’яні церкви Львівщини»

Детальніше...     У Львівському музеї історії релігії свій мистецький доробок виставляє програміст із понад сорокарічним стажем Богдан Сікотовський.
     Захоплення живописом стало невід’ємною потребою його життя. А багаторічна самоосвіта, вроджене вміння вслухатися в природу, бачити багатство її барв, імпресіоністично відчувати колір і світло стало основою для створення професійних малярських робіт.
     Це вже десята персональна виставка Богдана Сікотовського. Його улюблені теми – околиці села Манаєва, що на Тернопільщині (тут минуло дитинство), затишні куточки старого Львова із середньовічними вуличками і храмами, історичні місця України, замки, мальовничі краєвиди Карпат, прості речі сільського побуту, польові квіти, дерев’яні церкви. Останні почали привертати увагу ще з 2002 року, але тільки через десять років виникло непереборне бажання зробити цілу серію живописних робіт про сакральні споруди Львівщини.
    Сьогодні у творчому доробку художника 126 полотен. Частину робіт Богдана Сікотовського львів’яни і гості міста незабаром зможуть побачити на виставці у Музеї історії релігії «Дерев’яні церкви Львівщини». Митець вперше виставлятиме на широкий огляд всі свої картини. Серед унікальних святинь, якими славиться Львівщина і захоплюється світ, у відображенні Богдана Сікотовського будуть церкви Успіння Пресвятої Богородиці (зведена 1603 року у селі Кліцьку Городоцького району), Святої Параскеви (1767 року, село Погорільці  Золочівського району), Воздвиження Чесного Хреста (1613 року, місто Дрогобич), Святого Духа (1502 року, село Потелич Жовківського району), Пресвятої Тройці (1720 року, місто Жовква), Собору Пресвятої Богородиці) (1838 року, село Матків Турківського району), інші. Останні три церкви внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
     Відкриття виставки малярства Богдана Сікотовського «Дерев’яні церкви Львівщини» 21 червня, у четвер, о 16 годині у виставковій залі Музею історії релігії, що на площі Музейній, 1.
     Виставка чинна до 1 вересня.
     Куратор виставки – Руслана Бубряк, завідувач виставкового відділу ЛМІР.        

                                                    Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
                                                             телефони: (032) 2356100, 2357007, 2614822Детальніше...

Детальніше...

Гості музею «Людина. Земля. Всесвіт»

Детальніше...     Нещодавно  Сокальський музей «Людина. Земля. Всесвіт» відвідали високоповажні гості з Шевченкового краю: праправнук Т. Шевченка по лінії рідного брата Йосипа Микола Павлович Лисенко разом з дружиною Галиною та поетеса з Івано–Франківщини Марія Воробець. Гості вшанували пам'ять Великого Кобзаря біля пам’ятника Т. Шевченка. Настоятель храму Вознесіння Господнього УАПЦ отець Володимир Жарський запросив присутніх вознести молитви за нашого Генія і за Україну. Учні Сокальської гімназії імені О. Романіва (керівник – вчитель української мови та літератури Мирослава Іванець) декламували вірші присвячені поету, виконували пісні на слова Т.Шевченка. До всіх присутніх звернувся Микола Лисенко. Він висловив щиру вдячність митцю Анатолію Покотюку за глибоку любов і шану до Кобзаря, за втілення образу Великого Пророка у своїй творчості. Подружжя Лисенків подарували Сокальському музею чотириметровий унікальний рушник, якому 70 років. Його передала музею з домашньої колекції Ольга Дмитренко, головний зберігач фондів Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». У листі до музею жінка писала: «У середині минулого століття під чарівну, мелодійну українську пісню він ткався на Переяславщині, там, де колись наш Пророк Т. Шевченко писав свій «Заповіт». Цьому рушникові судилося перекинути свої узори-обереги на Батьківщину Великого Кобзаря , у Тарасову Керелівку. Він, як сама Шевченкова доля, символізує дитинний вік Тараса: середина біла, переткана тоненькими смужками. Ця частина розміщувалася на образах у сільських оселях. А узори уквітчали стіни затишної хатини. Чорний колір поєднувався з вишневим чи червоним, так як і життя української родини: то смуток, то радість. Тож хай цей рушник назавжди поєднає Україну, єдину і нероздільну, у пісні, красі, величі, вічно живому Тарасовому слові, потверджуючи ще і ще: Тарасе, іменем твоїм Земля моя святиться. Твоя душа – немов криниця, З якої пить і не напиться нам всім!»

     Гості з Шевченкового краю разом з митцем Анатолієм Покотюком  відвідали Княжівську середню школу. Микола Павлович презентував книгу «Коріння Шевченкового роду». Це дослідження славетного роду Тараса Григоровича Шевченка, над яким працював понад 30 років. Він розкрив багато, досі мало знаних гілок родоводу великого українського поета, життєписів нащадків, які внесли свою лепту в історію України. Серед них – художник Фотій Красицький, письменник Олександр Відоменко, Дмитро Красицький, Людмила Красицька, Даниїл Анреєв, академік Людвіг Боярський та багато інших. Цінність цієї книги підсилюють відшукані автором давні родинні світлини. М. П. Лисенко розповів присутнім про своїх предків , про славетний рід кровних нащадків Тараса Шевченка і що стало метою видання цієї книги: «Зберегти відомості про моїх пращурів, передати ці знання наступним поколінням нащадків. Важливим завданням вважаю також наочним прикладом заохотити інших, щоб вони не полінувались в суєті повсякденних клопотів і справ зберегти пам’ять про своїх предків». Кожен спогад, кожна розповідь по-своєму цікаві й повчальні, бо передають дух нашої минувшини, дають можливість доторкнутися душею до коріння Шевченкового роду.
Книга була нагороджена багатьма дипломами, зокрема: рекордів України за найбільше генеалогічне дерево (1310 осіб), яке розміщене у книзі « Коріння Шевченкового роду», учасника Всеукраїнського пошукового конкурсу «У нас одне коріння» та ХVІІ Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання». Микола Лисенко – лауреат літературно-мистецької премії імені Володимира Малика. 
     Анатолій Покотюк розповів про свої Богородичні ікони, про Чудотворну ікону Сокальської Божої Матері та Холмську Святиню. Розповідаючи про свої твори, присвячені Т. Шевченку, митець акцентував увагу присутніх на зовсім іншому сприйнятті творчості нашого Генія і подій, які відбуваються в Україні, пов’язуючи їх з пророчими передбаченнями поета. Для нього Тарас Шевченко сприймається як уособлення сили й енергії нашого народу.
     З великою приємністю гості приймали вітання від учнів Княжівської школи, які зустріли їх короваєм. Школярі піднесено та емоційно читали поезію славетного Кобзаря. Вони були переповнені духом українства, розумінням того, хто вони, чиїх батьків діти, що рід, родина є найбільшим багатством кожного народу.

Детальніше...Детальніше...

Круглий стіл "Помісна автокефальна православна церква в Україні"

Детальніше...Перелік питань для обговорення:

1. Історичні передумови надання автокефалії Українській церкві. Створення Української помісної автокефальної православної церкви – відновлення історичної справедливості.

2. «Українській незалежній державі – українську церкву» - головне гасло у змаганнях за автокефалію Української церкви.

3. Майбутній устрій Помісної автокефальної православної церкви в Україні, Ваше бачення?

4. Проблемні питання у взаєминах з Російською православною церквою.

5. Чи буде створено екзархат Російської церкви в Україні?

6. Чи подолаємо православний розбрат з наданням автокефалії Українській церкві?

7. Перспективи українського православ’я. Томос, а що далі?

8. Повернення до євхаристійного єднання з церквами Вселенського православ’я.

Четвер 7 червня 2018 року з 15:00 по 18:00, Площа Музейна, 1