Конференції

Повідомлення

Детальніше...

Шановні колеги!

 

Інститут релігієзнавства – філія Львівського музею історії релігії, Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України проводять 12-14 травня 2020 р. у Львові ХХХ ювілейну Міжнародну наукову конференцію «Історія релігій в Україні».

Тематика конференції охоплює широке коло питань історії релігійного розвитку від найдавніших часів до сьогодення. У роботі секційних засідань розглядатимуться різноманітні аспекти політичного, правового й культурного становища православ’я, Римо-католицької та Греко-католицької церков, протестантизму, східних релігій, а також державно-церковні відносини в Україні. Будуть обговорюватись актуальні питання музейництва, сакрального мистецтва, проблеми збереження духовного й культурного надбання.

Пропоновані напрямки роботи конференції:

  1. 1.Методологія дослідження історії релігії.
  2. 2.Історіографія та джерела до вивчення релігійних процесів.
  3. 3.Історія релігійно-філософської думки.
  4. 4.Дохристиянські культи.
  5. 5.Суспільно-історичний розвиток християнства на українських землях ХХІХ ст. Монастирі. Парафії.
  6. 6.Історія протестантизму в Україні.
  7. 7.Аврамістичні релігії. Іслам. Іудаїзм.
  8. 8.Буддизм. Індуїзм.
  9. 9.Виклики ХХ ст.
  10. 10.Політологія та соціологія релігії.
  11. 11.Релігійна міфологія та символіка.
  12. 12.Історичний розвиток сакрального мистецтва. Іконографія. Сакральна архітектура. Духовна музика.
  13. 13.Музейництво та охорона сакральних пам’яток:

 

Робочі мови конференції: українська, польська, білоруська, англійська, російська.

 

Публікуються два збірники:

1. «Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”», який включений до переліку фахових наукових видань за спеціальністю історія (реєстрація ДАК МОН 28.12.2017 р). Подані до цього збірника статті повинні бути самостійним оригінальним дослідженням, яке не містить плагіату і раніше ніде не публікувалось. Статті будуть проходити перевірку на плагіат і «сліпе» рецензування двома рецензентами. Додаткова інформація про умови прийняття статті до наукового щорічника у додатку 1 «Науковий щорічник».

2. Збірник статей «Історія релігій в Україні», вимоги до якого є спрощеними. Детальніша інформація у додатку 2 «Актуальні питання».

 

Технічні параметрі обох статей

  • формат А4, MS Word, шрифт Times New Roman, 14 кеглем з інтервалом 1,5; береги з усіх боків – 20 мм;
  • у правому верхньому куті – імя та прізвище автора, нижче по центру – назва статті жирним курсивом (мовою основного тексту статті);
  • зразок лапок у тексті – mnk”;
  • ілюстрації подаються окремими файлами з розширенням *.jpg або *.tiff, у якісному виконанні (розмірність – не менше 300 dpi), а підписи до ілюстрацій дублюються окремим списком;
  • ПОСИЛАННЯ у квадратних дужках із наскрізною (порядковою нумерацією) (не за алфавітом);
  • в кінці статті – список використаної л-ри відповідно до порядку згадування у тексті (не за алфавітом);
  • список л-ри оформляється відповідно до нових вимог і стандартів (прізвище автора після косої лінії не дублюється);
  • текст статті має бути відредагованим.

 

-                  Оформлення таблиць:

У тексті, де мова про певну таблицю, просимо у дужках вказати, напр., (табл.1) курсивом.

Перед таблицею у правому кутку подати:

Таблиця 1

Назва таблиці

 

-                  Оформлення ілюстрацій:

У тексті, де мовиться про певну ілюстрацію, просимо у дужках вказати, напр., (іл. 1) курсивом. Під зображенням назва: Іл. 1. Назва

 

Таблиці та ілюстрації подаються (за необхідності) окремими файлами, а підписи до ілюстрацій – окремим списком.

 

Статтю (електронну версію) подавати разом із заявкою на участь у конференції (зразок – див. «Додаток 3. Заявка») за електронною адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">mnk2020.lviv@gmail.com. У заявці необхідно вказати, в якому саме збірнику Ви бажаєте бути надрукованими.

Файли іменуються українськими літерами за прізвищем автора.

 

Терміни прийняття статей

1. Статті до «Наукового щорічника Історі релігій в Україні» приймаються до 1 грудня 2019 р. Це пов’язано із додатковим часом необхідним для перевірки статті на плагіат, присвоєння індексу DOI в наукометричній базі даних, організації двох рецензій та повернення статті автору для доопрацювання відповідно до зауважень рецензентів.

2. Статті до збірника «Історія релігій в Україні: актуальні питання» будуть прийматися до 1 січня 2020 р.

 

Пропонований спонсорський внесок для участі в конференції включає витрати на оргзаходи, обіди, каву-брейк, оплату автобуса на виїзне засідання, екскурсії), а також публікацію статті та авторський примірник:

-             для публікації в збірнику «Історія релігій в Україні: актуальні питання» 400 грн.;

-             для публікації в «Науковому щорічнику Історія релігій в Україні» 650 грн. (додатково оплачується наукове редагування, рецензування двома рецензентами, перевірка на плагіат, розміщення на веб-сайті видання тощо).

Примітка. Усі інші витрати, пов’язані з перебуванням на конференції (проїзд, проживання тощо), оплачуються учасниками власним коштом або коштом сторони, що відряджає. Прохання квитки на зворотній проїзд придбати завчасно.

 

За умов позитивного висновку про відповідність статті науковим вимогам (про що буде повідомлено електронною поштою), просимо переказати спонсорський оргвнесок на рахунок 4731219110406968 Омельчук Марії Миколаївни через касу Приватбанку (із обов’язковим зазначенням прізвища відправника).

 

Контактні телефони для довідок:

(0322) 260-11-35,

050-289-96-14; 096-148-27-31 (Марія Миколаївна Омельчук)

097-48-50-996 (Олександра Степанівна Киричук)

067-797-28-49 (Ірина Василівна Орлевич)

 

                                                                                            Оргкомітет конференції

 

 

Додаток 1

 

Умови публікації статті у «Науковому щорічнику “Історія релігій в Україні”»

 

 

 1. Стаття повинна бути самостійним оригінальним дослідженням, яка не містить запозичень чужого тексту і раніше ніде не публікувалась. Якщо стаття написана на основі раніше опублікованих Ваших досліджень, але основна її частина розширена і доповнена новими результатами Вашого дослідження, обов'язково зробити посилання на ту її частину, яка взята із попередньої статті.

 

 2. Обсяг наукової статті – 15-25 стор. без списку л-ри.

 

 3. Структура статті повинна містити наступні компоненти:

 

- анотації;

 

- на початку статті мають бути чітко визначені актуальність і мета дослідження;

 

- огляд літератури за темою дослідження;

 

- наукова новизна;

 

- основний виклад статті може бути поділено на підзаголовки, що подаються жирним курсивом;

 

- в кінці статті висновки, що відображають наукову новизну дослідження.

 

 

 4. Оформлення статті:

 

- у правому верхньому куті – імя та прізвище автора 14 кеглем жирним курсивом, нижче по центру – назва статті жирним курсивом;

 

- через інтервал – анотації 12 кеглем із зазначенням імені та прізвища автора, а також назви статті тією мовою, якою подана анотація:

 

Для україномовних статей:

 

1) коротка українською мовою (не менше 600 знаків з ключовими словами);

 

2) розширена англійською мовою (не менше 1 800 знаків з ключовими словами, близько півтора сторінки).

 

Для статей англійською мовою, яка особливо заохочується:

 

1) коротка англійською мовою (не менше 600 знаків з ключовими словами );

 

2) розширена українською мовою (не менше 1 800 знаків з ключовими словами або близько півтора сторінки).

 

Для статей польською, білоруською або іншими мовами (окрім української чи англійської:

 

1) коротка тією мовою, якою написаний основний текст статті (напр. польською, білоруською чи іншою) (не менше 600 знаків з ключовими словами);

 

2) розширена англійською мовою (не менше 1 800 знаків з ключовими словами);

 

3) розширена українською мовою (не менше 1 800 знаків з ключовими словами, близько півтора сторінки).

 

 

 

Нагадуємо, що анотації пишуться у безособовій формі (досліджено, визначено, з'ясовано, обґрунтовано тощо). Текст анотації повинен відображати не тільки зміст статті, але й результати Вашого дослідження та його наукову новизну.

 

Примітка для авторів НЕукраїномовних статей: перед українською анотацією подайте Ваше ім'я та прізвище, а також назву статті українською мовою.

 

 
 

-             Стаття буде перевірятись на оригінальність тексту;

 

-             стаття буде рецензуватись редакційною радою, а також двома рецензентами;

 

-             за умови згоди із зауваженнями чи пропозиціями рецензентів автор повинен вдосконалити статтю;

 

-             статті буде присвоєно індивідуальний індекс DOI в наукометричній базі даних;

 

-             стаття буде розміщена на WEB-сайті видання.

 

  Спонсорський оргвнесок просимо пересилати тільки після позитивного висновку про відповідність статті науковим вимогам (про що буде повідомлено електронною поштою).

 

 

Редакційна колегія

 

 

 

ЗРАЗОК АНОТАЦІЙ

 

 Для статей українською мовою:

 

 

 Максим Мартин

 

Вальядолідські статті 1412 р. Інструмент сегрегації чи асиміляції?

 

 (Коротка анотація українською мовою з ключовими словами (600 знаків з пробілами)

 

Наприклад: Досліджено одне із центральних питань історії євреїв Іспанії в середні віки – Вальядолідські статті 1412 р. Показано суспільно-політичні умови, що передували вигнанню цього народу з Іспанії. Обґрунтовано, що нове законодавство не мало на меті сегрегацію юдеїв від їхніх колишніх одновірців, які прийняли християнство, а повинно було зруйнувати основи єврейського життя в Іспанії й підштовхнути євреїв до навернення на християнську віру. Простежено, як відбувався розвиток законодавства Кастилії та Арагону в бік нульової толерантності до релігійних меншин. Наголос зроблено на особливій ролі домініканського ордену в досліджуваному процесі. Виявлено зв’язок між цим орденом та правителями з династії Трастамара як головними провідниками нової антиєврейської політики.

 

Ключові слова: орден домініканців, конверси, моріски, Кастилія, Арагон

 

 

 Maksym Martyn

 

Laws of Valladolid of 1412. Tools for segregation or assimilation?

 

(Great annotation and key words (1 800 characters with spaces) in English)

 

Example: The core issue of the Jewish History in Spain in Medieval Ages – Laws of Valladolid of 1412 – is examined. Social and political conditions that preceded the expulsion of Jews from Spain are shown. It is claimed, that new legislation wasn’t intended to segregate the Jews and newly converted people from the Judaism, but to destroy the basic principles of Jewish life in Spain and convert the Jews into Christianity. The developing of Castilian and Aragon laws towards zero tolerance for religion minorities is traced. The outstanding role of the Dominican order in the researched process is emphasized. The connection between this order and rulers from the Trastamara dynasty of Spain as the main executants of the new anti-Jewish policy is revealed. (And so on... continue up to 1 800 characters).

 

Keywords: Dominican order, conversos, moriscos, Castile, Aragon

 

 

 

Для статей польською мовою:

 

 Marcin Gomółka

 

Biskupstwo łukowskie – powstanie, obsada, upadek (1254–1257)

 

(Krótkie streszczenie i słowa kluczowe (600 znaków ze spacjami) w języku polskim)

 

 

 Marcin Gomółka

 

Lukow diocese – foundation and decay (1254–1257)

 

(Great annotation and key words (1 800 characters with spaces) in English)

 

Example: Circumstances of foundation and liquidation of Lukow diocese at 1254–1257 are researched. It is determined that it was founded as a result of political aspirations of Roman Church for missionary activity among Yotvingian pagans and plans of Duke of Crakow and Sandomierz, Bolesław V the Chaste, Siemowit I Duke of Masovia and Casimir I of Kuyavia. Ambitions of Daniel of Galicia, King of Galicia and Volhynia, are mentioned. The Papal bulls of Pope Innocent the IV are analyzed. The motives of the subjection of Lukow diocese to Archdiocese of Gniezno and nomination of Bartholomew from Prague, a Franciscan, for the role of the bishop are explained. As a result of intrigues and diplomatic contractions of Teutonic Order further work on the creation of a diocese was suspended in 1257. As a result of these events, the exclusive rights for Christianization of Yatvingians’ land in 1260 were granted by the Roman Curia to the Teutonic Order. (And so on... continue up to 1 800 characters).

 

Keywords: Lukow diocese, Knights Templar, Yotvingians, Teutonic Knight, Christianisation

 

 

 

Мартин Гомулка

 

Луківське єпископство – виникнення i занепад

 

(Велика анотація і ключові слова (1 800 знаків з пробілами) українською мовою)

 

Наприклад: Досліджено обставини заснування і ліквідації Луківської єпархії протягом 1254–1257 років. Визначено, що вона була створена у результаті політичних устремлінь Римського престолу щодо місійної діяльності серед ятвягів-язичників, а також планів герцога Кракова і Сандомирії Болеслава V Сором’язливого, мазовецького князя Земовіта І, Куявського-Лечицького Казиміра І. Звертається увага на інтереси князя Данила Галицького. Аналізуються булли Папи Римського Інокентія IV. Обґрунтовуються мотиви підпорядкування Луківської єпархії архієпископу Гнєзно і вибір кандидатури францисканського священника Варфоломія з Праги. (І так далі... продовжити до 1 800 знаків).

 

Ключові слова: Луківське єпископство, Тамплієри, ятвяги, Тевтонський орден, християнізація

 

 

 

Для статей англійською мовою:

 

Tomasz Bugaj

 

Uprooting, culture shock, trauma – a cultural analysis of the experience of deportation

 

 

(Short abstract and key words (600 characters with spaces) in English)

 

Example: The events related to repressions by the Soviet Union authorities of Jehovahʼs Witnesses, who were deported from Western Ukraine in 1949 and 1951 because of their religious beliefs, are studied. The author focuses on the tragedy of forcibly deported to Siberia Jehovah’s Witnesses and on the cultural shock that they have experienced, severe depression and disorientation. A long and tiresome way of deportation is traced, particularly unsanitary conditions in the train carriages. The memories of witnesses, which demonstrate the process of uprooting and acculturation, are analyzed. Attention is paid to children’s experience of the tragedy. Based on the teachings of Carl Oberg an injury is defined as a functional psychomotor disorder. It is proved that trauma associated with the cultural shock was overcome in particular by a strong sense of community and professed beliefs.

 

Keywords: the Jehovah’s Witnesses, trauma, culture shock, deportations, repression, Siberia, the Soviet Union, totalitarianism, interviews, memory

 

 

 

Томаш Бугай

 

Позбавлення коріння, культурний шок, травма – культурознавчий аналіз випробовувань депортації

 

(Велика анотація і ключові слова (1 800 знаків з пробілами) українською мовою)

 

Наприклад: Досліджуються події, пов’язані із репресіями радянської влади проти Свідків Єгови, які були депортовані з території Західної України в 1949 і 1951 роках через їхні релігійні переконання. Автор зосереджується на трагедії примусово виселених на Сибір єговістів і на пережитому культурному шокові, важкій депресії і дезорієнтації. Простежується довгий і виснажливий шлях їхньої депортації, зокрема антисанітарний стан у вагонах. Проаналізовано спогади очевидців, які показують спосіб перебігу процесу викоренення та акультурації. Приділяється увага дитячим переживанням трагедії. На основі вчення К. Оберга отримана травма визначається як психомоторний функціональний розлад. Обґрунтовано, що травму, пов’язану з отриманим культурним шоком, вдалося опанувати, зокрема, через сильне почуття спільності сповідуваних вірувань. (І так далі... продовжити до 1 800 знаків).

 

Ключові слова: Свідки Єгови, травмa, культурний шок, депортація, репресії, Сибір, Радянський Союз, тоталітаризм, інтерв’ю, пам’ять

 

 

Додаток 2

 

Умови статті у збірнику «Історія релігій в Україні: актуальні питання»

 

 

1. Обсяг наукової статті – 5-15 стор. (разом зі списком л-ри).

 

2. Структура статті повинна містити наступні компоненти:

 

- одну коротку анотацію мовою основного тексту (300-500 знаків із ключовими словами);

 

- чітко визначена на початку статті актуальність дослідження;

 

- короткий огляд літератури за темою дослідження;

 

- стаття НЕ ділиться на підзаголовки;

 

- в кінці статті -– висновки, що відображають наукову новизну дослідження.

 

 

 4. Оформлення статті:

 

- у правому верхньому куті – імя та прізвище автора 14 кеглем жирним курсивом, нижче по центру – назва статті жирним курсивом;

 

- через абзацний відступ імя та прізвище автора 14 кеглем жирним курсивом, нижче по центру – назва статті жирним курсивом АНГЛІЙСЬКОЮ мовою;

 

- для статей обсягом більше 8 стор. через абзацний відступ – одна коротка анотація мовою основного тексту (300-500 знаків із ключовими словами);

 

 

-             стаття НЕ буде проходити зовнішнє рецензування, а тільки членами редакційної ради;

 

-             статті НЕ буде присвоєно індивідуальний індекс DOI в наукометричній базі даних;

 

-             стаття НЕ буде розміщена на WEB-сайті видання, а тільки її коротка анотація.

 

 

Прохання подавати статті відредагованими.

 

Редакційна колегія

 

 

Додаток 3

 

 

 

Заявка на участь у ХХХ Міжнародній конференції

 

«ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ В УКРАЇНІ»

 

 

 

Прізвище

ім’я та

по батькові

 

Науковий ступінь, посада, місце роботи чи навчання (повна назва навчального, наукового, музейного закладу або установи)

Контактні телефони та електронна адреса

 

Назва статті

 

Форма участі в конференції

Петренко Микола Іванович

кандидат історичних наук, доцент кафедри допоміжних історичних дисциплін Львівського національного університету імені Івана Франка

тел. 097-48-68-993

petrenko@i.ua

 

Виступ на конференції без публікації

Зінченко Ольга Федорівна

кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка

тел. 097-50-68-998

zinczenko5@i.ua

 

Виступ на конференції

Публікація у збірнику «Актуальні питання»

Іванюк Микола Степанович

доктор історичних наук, професор кафедри історії України Прикарпатського університету,

м. Івано-ранківськ

тел. 0676711993

ivanjuk7@gmail.com

 

Виступ на конференції

Публікація у «Науковому щорічнику»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт Інституту релігієзнавства – філії ЛМІР про роботу ХХІХ міжнародної наукової конференції “Історія релігій в Україні”

 

Ось уже 29 років у Львівському музеї історії релігії (пл. Музейна, 1) відбувається міжнародний форум науковців-релігієзнавців. Цьогорічна ХХІХ конференція проходила протягом 21–23 травня. В конференції взяло участь 70 учасників.

Науковці з України, Польщі, Білорусі представили результати своїх досліджень, основна частина яких опублікована у двох томах “Історія релігій в Україні”. Другий рік поспіль “Науковий щорічник «Історія релігій в Україні»” вважаємо Великим здобутком Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії, працівники якого підготували це видання до друку, адже збірник є фаховим науковим виданням з історії і включений до “Переліку фахових наукових видань ДАК” Міністерства освіти і науки.

Учасників конференції привітав директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України проф. І. Соляр. Від імені Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації виступила з привітанням Л. Корнат.

21 травня у першій половині дня відбулось пленарне засідання. Провідні релігіє знавці України з Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України д. філос. н., проф. Л. Филипович та д. філос. н., проф. А. Колодний характеризували стан української релігійної плюральності, аналізували проблеми взаємин релігійного і секулярного світів у контексті суспільних трансформацій ХХІ ст. Вч. секр. Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії; к. і. н. О. Киричук на основі матеріалів Римського клубу, зокрема останньої доповіді “Go on!” озвучила прогнози щодо збільшення релігійного фактору в розвитку суспільства ХХІ ст., зокрема у державному управлінні, та зростаючій потребі залучення релігійної моралі у правові норми законодавства.

Певний інтерес викликав контраверсійний виступ білоруською мовою С. Аношка (Університет ім. кардинала Стефана Вишинського у Варшаві). Дослідник аналізував прояви педофілії у католицизмі.

Назагал цьогорічна ХХІХ конференція проходила під гаслом відзначення 150-річного ювілею архімандрита Студійського уставу УГКЦ Климентія Шептицького. Саме цій даті був присвячений круглий стіл. Доповідачі характеризували різні віхи життя блаженного архимандрита.

о. Ю. Бойко (д. богослов’я та патристичних н., цинкл у справах монашества Львівської єпархії УГКЦ, керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу) представив нові цікаві архівні матеріали ЦДІА України у м. Львові, що відкривають маловідомі сторінки чернечого життя Климентія Шептицького. о. С. Дмитрух (д. богослов’я, директор Музею митрополита Андрея Шептицького) висупив з повідомленням про чернечий постриг блаженного і його роль у відновленні студійського чернецтва. У своїх емоційних виступах Руслана Бубряк (зав. виставковим відділом Львівського музею історії релігії) та багаторічна литовська приятелька ЛМІР А. Васіліаскіене (д. гуманіст. н., доц., президент Асоціації українських та литовських істориків (Вільнюс), Литва) розповіли про пересильний та тюремний період архімандрита Климентія Шептицького у світлі архівних документів Володимирської тюрми. Зокрема А. Васіліаскіене поділилась своїми враженнями від пошуку матеріалів про смерть блаженного Климентія у Володімирській тюрмі і продемонструвала фото його символічної могили. О. Проців (докторант Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України) зупинився на ранньому періоді діяльності Казимира Шептицького, коли він – граф, світська людина, відіграв помітну роль в організації лісового господарства Галичини.

Учасникам конференції презентували музейну виставку “Граф у монашому каптурі”, а також книгу І. Матковського (д. філос., асист. Національного університету “Львівська політехніка”) “Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви” (Львів. 2019. 664 с.).

Презентувати на конференції нові видання з проблем релігієзнавства стало в останні роки доброю традицією. Тому на конференції також було представлено монографію авторів О. Киричук та І. Орлевич “Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному та релігійному житті українців Галичини”, яка є результатом тривалої дослідницької роботи працівників Інституту релігієзнавства. У контексті порушених на пленарному засіданні проблем проректор з наукової роботи Українського католицького університету Ігор Скочиляс представив видання УКУ серії Київське християнство”.

 

22 травня учасники конференції працювали у трьох секціях:

1) Історичний розвиток релігій;

2) Філософія. Політологія. Етнологія;

3) Сакральне мистецтво.

 

На засіданні історичної секції у першій половині дня науковці обговорили джерела до вивчення найдавнішої історії: печатки перемишльського унійного владики Єроніма (Устрицького, 17151746 рр.) – к. і. н. І. Скочиляс (Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України); матеріали сповідних розписів с. Повстин Пирятинської протопопії Київської єпархії другої половини XVIII ст. – С. Дудка (Полтавський національний університет ім. В. Г. Короленка); джерела до вивчення змін національно-конфесійної орієнтації Почаївського монастиря кінця ХVІ – першої чверті ХХ ст. – О. Булига (Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка); джерела, що розкривають питання освіти, підвищення кваліфікації та врегулювання механізму дяківських посад в Галичині наприкінці ХІХ ст. – к. і. н. Н. Колб (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України); книжкову спадщину бернардинця Норберта Голіховськогок. і. н. Н. Лоштин (Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка); Пастирський лист митрополита Андрея Шептицького “До моїх любих гуцулів” як етнографічне джерело – д. теол. н. У. Франків (Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького).

Польський дослідник д. гум. н. Т. БУГАЙ (Інституту Східнослов’янської філології Сльонського університету) у контексті літературних джерел тоталітаризму розглянув мемуаристику Сергія Мокрицького. Н. МАТЛАШЕНКО (Львівський музей історії релігії) поділилась досвідом укладення каталогу документів з історії УГКЦ ХVІІІ середини ХХ ст. з фондової збірки “Архів” Львівського музею історії релігії. К. і. н. П. Єремєєв (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна) порушив дискусійне питання щодо (не)можливості політкоректності у дослідженнях з історії релігії.

У другий половині дня в історичній секції обговорювали питання розвитку інституту Церкви у суспільно-політичних процесах XVII–ХХ ст., історію окремих християнських чернечих спільнот. Проаналізовано роль церковної ієрархії та окремих духовних осіб в історії. У своїх виступах к. і. н. Р. Лехнюк (Львівський національний університет ім. Івана Франка) з’ясував суспільно-політичні дилеми вищих ієрархів Греко-католицької церкви на початку ХХ ст.; доц. Л. Дзендзелюк (Українська академія друкарства; Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника) розглянула методи популяризації папства в XVII–XIX ст.; к. і. н. І. Орлевич (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства Львівського музею історії релігії) на прикладі діяльності священика та політичного діяча Івана Костецького проаналізувала русофільський рух у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Польський краєзнавець П. Врублевский (Університет природничих та гуманітарних наук в Седльце) порушив питання про неналежне збереження греко-католицьких пам’яток як джерел до історії битви під Терасполем 1794 р.

На основі дослідження історичних джерел науковці зробили спробу реконструкції окремих релігійних громад: паломництво до Києво-Печерської лаври у другій половині XVIII ст. – к. і. н. О. Прокоп’юк (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник); римо-католицьких монастирів у Волинській губернії 30-х рр. ХІХ ст. – А. Кирилюк (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк); римо-католицьких громад на Кам’янеччині в період Другої світової війни – В. Сторчовий (Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник).

К. і. н. Н. Король (Львівський національний університет ім. Івана Франка) порушила питання особливостей поліконфесійності в національній державі міжвоєнної Польщі. У контексті цієї проблеми к. і. н. О. Єгрешій (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ) звернув увагу на репресивну політику щодо отця Володимира Стернюка-старшого на початку 1920-х рр.

Науковці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка розповіли про становище Української греко-католицької церкви в умовах радянського та німецького режимів 1939–1944 рр. (Б. БАРАН) та показали форми атеїстичного виховання в західноукраїнській сільській школі повоєнного періоду 1944−1953 рр. (к. і. н. В. Старка). Загальний аналіз сучасної вітчизняної історіографії репресій радянської держави проти Української греко-католицької церкви в 1939–1989 рр. подала у своєму виступі к. і. н. О. ДОВБНЯ (Донецький обласний краєзнавчий музей, м. Краматорськ)

 

Друга секція «ФІЛОСОФІЯ. ПОЛІТОЛОГІЯ. ЕТНОЛОГІЯ» працювала за двома напрямкми: 1) богословська і релігієзнавча думка; 2) церква у контексті політичних реалій сьогодення.

К. філос. н. В. Стеценко (Львівський національний університет імені І. Франка) і М. Москаль (Львівська національна академія мистецтв) звернули увагу на культ святого воїна та особливості витоків релігійно-філософської думки в Київській Русі. Великий інтерес викликала доповідь д. філос. н., проф. Г. ПанковА (Харківська державна академія культури), який розглянув тему духовного падіння у контексті аскетичної богословської думки Києво-Печерського патерика. Д. ф. н. Т. ЦИМБАЛ (ДВНЗ “Криворізький національний університет”) проаналізувала католицький екзистенціалізм Габріеля Марселя.

Виступ М. МАРТИНА (Львівський музей історії релігії) був присвячений контроверсійній постаті караїмського інтелектуала Авраама Фірковича. Дискутувалось питання, наскільки його намагання підвищити власний статус у соціальній структурі Російської імперії можна розглядати як початки націєтворення караїмів Східної Європи.

 

Особливою актуальністю відзначилась підсекція “Церква у контексті політичних реалій сьогодення”, в рамках якої науковці презентували свої дослідження у сфері ідеологічних доктрин різних конфесій. Особливості трансформацій в українському православ’ї та роль українського духовенства в обороні Української церкви та української культури розглядали к. пол. н. М. Гордієнко (Університет державної фіскальної служби України, м. Ірпінь), д. філос. н. Ю. Борейко (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк), к. філос. н. М. Скалецький (Національний університет “Львівська політехніка”). Аналізував також ситуація в інших конфесіях України, зокрема у пізньопротестантській О. Луців (Інститут народознавства НАН України, м. Львів). Голова Національних Духовних Зборів бахаї України Т. Кісєльова розповіла про святкування подвійного 200-літнього ювілею Бахаулли і Баба міжнародною громадою бахаї. К. філос. н. Я. Ювсечко (Хмельницький національний університет) розглянув межі сакральних і секулярних факторів у віруваннях сучасних квазірелігійних вчень. Правник А. Дутчак (“Лукор-Карпатнафтохім”, м. Калуш) здійснив порівняльний аналіз релігійного законодавства України і Грузії.

       

Під час роботи секції сакрального мистецтва учасники конференції з’ясували особливості архітектурних традицій у храмах України, Польщі та Білорусі, а також досліджували певні іконографічні сюжети та церковну музику.

Аналізували іконографічні сюжети: к. мист. М. Левицька (Інститут народознавства НАН України, м. Львів) – символіку сюжетів Неділь П’ятидесятниці в іконостасних циклах Луки Долинського; О Корнутко-Гринів (Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького) – образ Ісуса Христа в колекції рисунків і начерків художника Святослава Гординського; Н. Воробей (Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Національного університету “Чернігівський колегіум”) – Богородичні чудотворні ікони Північного Лівобережжя; Н. Нукало (Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури) – ікони П’ятницької церкви Чернігова; к. мист О. Бакович (Львівська національна академія мистецтв) – конструктивні та мистецькі особливості іконостаса церкви Преображення Господнього с. Підгір’я Золочівського р-ну.

 

 

 Польські мистецтвознавці характеризували ікони та іконостаси: д. мист. Б. М. Ґавєнцка (Університет Казимира Великого в Бидгощі, Польща) – каплиці Св. Франциска у парафіяльному костелі Св. Єпископа Станіслава Мученика; д. і. н. І. Водзяновска (Люблінський католицький Університет Івана Павла II)церкви Кальницького деканату. А. Баліцка (Львівський національний університет ім. Івана Франка) розповіла про тенденції та перспективи розвитку української ікони в контексті сучасних релігійних процесів в Україні.

Д-нт Фрібурзького університету (Швейцарія) отець Н. Заторський представив результати свого фундаментального дослідження епіграфіки ікон XІV–XVI ст. зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. К. мист. А. Іжевський (Інституту народознавства НАН України) простежив еволюцію художньо-образного світу та стилістики ілюстрацій поминальної книги (кінця ХVIII – початку ХХ ст.) парафії УГКЦ церкви Св. Петра і Павла (с. Павлів, Радехівського р-ну, Львівської обл.).

Окрім іконографічних сюжетів обговорювалась історія духовної музики. Дир. Львівського відділення Інституту археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України д. і. н. М. КАПРАЛЬ розповів про своє дослідження історії колядки “Радуйтеся вси людіе” у XVII–XX ст., а органістка Львівського музею історії релігії О. МАЦЕЛЮХ ознайомила з історією органобудування в Галичині ХІХ – початок ХХ ст.

Оригінальну версію про руські церкви (апостолів Петра і Павла, Іона Хрестителя, Катерини Олександрійської) в Домініканському монастирі у Львові представив М. Хмільовський (Львівський музей історії релігії).

На щорічних наукових конференціях, які організовує Інститут релігієзнавства ЛМІР, особливо цікавим був третій день, коли відбулося виїзне засідання, яке цьогоріч присвятили 150-літтю блаженного архимандрита студитів Климентія Шептицького. Вітчизняних та зарубіжних учасників конференції познайомили із Святоуспенською Унівською лаврою Студійського уставу  однією із найдавніших монастирських комплексів України. Біля руїн жіночого монастиря сестер студиток в Якторові вч. секр. Інституту релігієзнавства ЛМІР О. КИРИЧУК розповіла про праведницю світу Олену Вітер, зокрема про її нелегкий життєвий шлях, пережиті репресії радянської влади, про порятунок нею єврейських дітей під час фашистської окупації. У Перемишлянах учасники конференції вшанували память Омеляна Ковча, про якого розповіла зав. виставковим відділом ЛМІР Р. БУБРЯК. Водночас гостей Львівського музею історії релігії ознайомили із історичними пам’ятками регіону: Музеєм історії давньоруського міста Звенигород та Свірзьким замком.

 

Вч. секр. Інституту релігієзнавства ЛМІР Олександра КИРИЧУК

 

 Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...