Конференції

Звіт Інституту релігієзнавства – філії ЛМІР про роботу ХХІХ міжнародної наукової конференції “Історія релігій в Україні”

 

Ось уже 29 років у Львівському музеї історії релігії (пл. Музейна, 1) відбувається міжнародний форум науковців-релігієзнавців. Цьогорічна ХХІХ конференція проходила протягом 21–23 травня. В конференції взяло участь 70 учасників.

Науковці з України, Польщі, Білорусі представили результати своїх досліджень, основна частина яких опублікована у двох томах “Історія релігій в Україні”. Другий рік поспіль “Науковий щорічник «Історія релігій в Україні»” вважаємо Великим здобутком Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії, працівники якого підготували це видання до друку, адже збірник є фаховим науковим виданням з історії і включений до “Переліку фахових наукових видань ДАК” Міністерства освіти і науки.

Учасників конференції привітав директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України проф. І. Соляр. Від імені Департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації виступила з привітанням Л. Корнат.

21 травня у першій половині дня відбулось пленарне засідання. Провідні релігіє знавці України з Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України д. філос. н., проф. Л. Филипович та д. філос. н., проф. А. Колодний характеризували стан української релігійної плюральності, аналізували проблеми взаємин релігійного і секулярного світів у контексті суспільних трансформацій ХХІ ст. Вч. секр. Інституту релігієзнавства – філії Львівського музею історії релігії; к. і. н. О. Киричук на основі матеріалів Римського клубу, зокрема останньої доповіді “Go on!” озвучила прогнози щодо збільшення релігійного фактору в розвитку суспільства ХХІ ст., зокрема у державному управлінні, та зростаючій потребі залучення релігійної моралі у правові норми законодавства.

Певний інтерес викликав контраверсійний виступ білоруською мовою С. Аношка (Університет ім. кардинала Стефана Вишинського у Варшаві). Дослідник аналізував прояви педофілії у католицизмі.

Назагал цьогорічна ХХІХ конференція проходила під гаслом відзначення 150-річного ювілею архімандрита Студійського уставу УГКЦ Климентія Шептицького. Саме цій даті був присвячений круглий стіл. Доповідачі характеризували різні віхи життя блаженного архимандрита.

о. Ю. Бойко (д. богослов’я та патристичних н., цинкл у справах монашества Львівської єпархії УГКЦ, керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу) представив нові цікаві архівні матеріали ЦДІА України у м. Львові, що відкривають маловідомі сторінки чернечого життя Климентія Шептицького. о. С. Дмитрух (д. богослов’я, директор Музею митрополита Андрея Шептицького) висупив з повідомленням про чернечий постриг блаженного і його роль у відновленні студійського чернецтва. У своїх емоційних виступах Руслана Бубряк (зав. виставковим відділом Львівського музею історії релігії) та багаторічна литовська приятелька ЛМІР А. Васіліаскіене (д. гуманіст. н., доц., президент Асоціації українських та литовських істориків (Вільнюс), Литва) розповіли про пересильний та тюремний період архімандрита Климентія Шептицького у світлі архівних документів Володимирської тюрми. Зокрема А. Васіліаскіене поділилась своїми враженнями від пошуку матеріалів про смерть блаженного Климентія у Володімирській тюрмі і продемонструвала фото його символічної могили. О. Проців (докторант Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України) зупинився на ранньому періоді діяльності Казимира Шептицького, коли він – граф, світська людина, відіграв помітну роль в організації лісового господарства Галичини.

Учасникам конференції презентували музейну виставку “Граф у монашому каптурі”, а також книгу І. Матковського (д. філос., асист. Національного університету “Львівська політехніка”) “Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви” (Львів. 2019. 664 с.).

Презентувати на конференції нові видання з проблем релігієзнавства стало в останні роки доброю традицією. Тому на конференції також було представлено монографію авторів О. Киричук та І. Орлевич “Львівський Ставропігійський інститут (1788–1914). Роль у суспільно-політичному та релігійному житті українців Галичини”, яка є результатом тривалої дослідницької роботи працівників Інституту релігієзнавства. У контексті порушених на пленарному засіданні проблем проректор з наукової роботи Українського католицького університету Ігор Скочиляс представив видання УКУ серії Київське християнство”.

 

22 травня учасники конференції працювали у трьох секціях:

1) Історичний розвиток релігій;

2) Філософія. Політологія. Етнологія;

3) Сакральне мистецтво.

 

На засіданні історичної секції у першій половині дня науковці обговорили джерела до вивчення найдавнішої історії: печатки перемишльського унійного владики Єроніма (Устрицького, 17151746 рр.) – к. і. н. І. Скочиляс (Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України); матеріали сповідних розписів с. Повстин Пирятинської протопопії Київської єпархії другої половини XVIII ст. – С. Дудка (Полтавський національний університет ім. В. Г. Короленка); джерела до вивчення змін національно-конфесійної орієнтації Почаївського монастиря кінця ХVІ – першої чверті ХХ ст. – О. Булига (Рівненське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т. Г. Шевченка); джерела, що розкривають питання освіти, підвищення кваліфікації та врегулювання механізму дяківських посад в Галичині наприкінці ХІХ ст. – к. і. н. Н. Колб (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України); книжкову спадщину бернардинця Норберта Голіховськогок. і. н. Н. Лоштин (Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка); Пастирський лист митрополита Андрея Шептицького “До моїх любих гуцулів” як етнографічне джерело – д. теол. н. У. Франків (Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького).

Польський дослідник д. гум. н. Т. БУГАЙ (Інституту Східнослов’янської філології Сльонського університету) у контексті літературних джерел тоталітаризму розглянув мемуаристику Сергія Мокрицького. Н. МАТЛАШЕНКО (Львівський музей історії релігії) поділилась досвідом укладення каталогу документів з історії УГКЦ ХVІІІ середини ХХ ст. з фондової збірки “Архів” Львівського музею історії релігії. К. і. н. П. Єремєєв (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна) порушив дискусійне питання щодо (не)можливості політкоректності у дослідженнях з історії релігії.

У другий половині дня в історичній секції обговорювали питання розвитку інституту Церкви у суспільно-політичних процесах XVII–ХХ ст., історію окремих християнських чернечих спільнот. Проаналізовано роль церковної ієрархії та окремих духовних осіб в історії. У своїх виступах к. і. н. Р. Лехнюк (Львівський національний університет ім. Івана Франка) з’ясував суспільно-політичні дилеми вищих ієрархів Греко-католицької церкви на початку ХХ ст.; доц. Л. Дзендзелюк (Українська академія друкарства; Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника) розглянула методи популяризації папства в XVII–XIX ст.; к. і. н. І. Орлевич (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут релігієзнавства Львівського музею історії релігії) на прикладі діяльності священика та політичного діяча Івана Костецького проаналізувала русофільський рух у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Польський краєзнавець П. Врублевский (Університет природничих та гуманітарних наук в Седльце) порушив питання про неналежне збереження греко-католицьких пам’яток як джерел до історії битви під Терасполем 1794 р.

На основі дослідження історичних джерел науковці зробили спробу реконструкції окремих релігійних громад: паломництво до Києво-Печерської лаври у другій половині XVIII ст. – к. і. н. О. Прокоп’юк (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник); римо-католицьких монастирів у Волинській губернії 30-х рр. ХІХ ст. – А. Кирилюк (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк); римо-католицьких громад на Кам’янеччині в період Другої світової війни – В. Сторчовий (Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник).

К. і. н. Н. Король (Львівський національний університет ім. Івана Франка) порушила питання особливостей поліконфесійності в національній державі міжвоєнної Польщі. У контексті цієї проблеми к. і. н. О. Єгрешій (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ) звернув увагу на репресивну політику щодо отця Володимира Стернюка-старшого на початку 1920-х рр.

Науковці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка розповіли про становище Української греко-католицької церкви в умовах радянського та німецького режимів 1939–1944 рр. (Б. БАРАН) та показали форми атеїстичного виховання в західноукраїнській сільській школі повоєнного періоду 1944−1953 рр. (к. і. н. В. Старка). Загальний аналіз сучасної вітчизняної історіографії репресій радянської держави проти Української греко-католицької церкви в 1939–1989 рр. подала у своєму виступі к. і. н. О. ДОВБНЯ (Донецький обласний краєзнавчий музей, м. Краматорськ)

 

Друга секція «ФІЛОСОФІЯ. ПОЛІТОЛОГІЯ. ЕТНОЛОГІЯ» працювала за двома напрямкми: 1) богословська і релігієзнавча думка; 2) церква у контексті політичних реалій сьогодення.

К. філос. н. В. Стеценко (Львівський національний університет імені І. Франка) і М. Москаль (Львівська національна академія мистецтв) звернули увагу на культ святого воїна та особливості витоків релігійно-філософської думки в Київській Русі. Великий інтерес викликала доповідь д. філос. н., проф. Г. ПанковА (Харківська державна академія культури), який розглянув тему духовного падіння у контексті аскетичної богословської думки Києво-Печерського патерика. Д. ф. н. Т. ЦИМБАЛ (ДВНЗ “Криворізький національний університет”) проаналізувала католицький екзистенціалізм Габріеля Марселя.

Виступ М. МАРТИНА (Львівський музей історії релігії) був присвячений контроверсійній постаті караїмського інтелектуала Авраама Фірковича. Дискутувалось питання, наскільки його намагання підвищити власний статус у соціальній структурі Російської імперії можна розглядати як початки націєтворення караїмів Східної Європи.

 

Особливою актуальністю відзначилась підсекція “Церква у контексті політичних реалій сьогодення”, в рамках якої науковці презентували свої дослідження у сфері ідеологічних доктрин різних конфесій. Особливості трансформацій в українському православ’ї та роль українського духовенства в обороні Української церкви та української культури розглядали к. пол. н. М. Гордієнко (Університет державної фіскальної служби України, м. Ірпінь), д. філос. н. Ю. Борейко (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк), к. філос. н. М. Скалецький (Національний університет “Львівська політехніка”). Аналізував також ситуація в інших конфесіях України, зокрема у пізньопротестантській О. Луців (Інститут народознавства НАН України, м. Львів). Голова Національних Духовних Зборів бахаї України Т. Кісєльова розповіла про святкування подвійного 200-літнього ювілею Бахаулли і Баба міжнародною громадою бахаї. К. філос. н. Я. Ювсечко (Хмельницький національний університет) розглянув межі сакральних і секулярних факторів у віруваннях сучасних квазірелігійних вчень. Правник А. Дутчак (“Лукор-Карпатнафтохім”, м. Калуш) здійснив порівняльний аналіз релігійного законодавства України і Грузії.

       

Під час роботи секції сакрального мистецтва учасники конференції з’ясували особливості архітектурних традицій у храмах України, Польщі та Білорусі, а також досліджували певні іконографічні сюжети та церковну музику.

Аналізували іконографічні сюжети: к. мист. М. Левицька (Інститут народознавства НАН України, м. Львів) – символіку сюжетів Неділь П’ятидесятниці в іконостасних циклах Луки Долинського; О Корнутко-Гринів (Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького) – образ Ісуса Христа в колекції рисунків і начерків художника Святослава Гординського; Н. Воробей (Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Національного університету “Чернігівський колегіум”) – Богородичні чудотворні ікони Північного Лівобережжя; Н. Нукало (Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури) – ікони П’ятницької церкви Чернігова; к. мист О. Бакович (Львівська національна академія мистецтв) – конструктивні та мистецькі особливості іконостаса церкви Преображення Господнього с. Підгір’я Золочівського р-ну.

 

 

 Польські мистецтвознавці характеризували ікони та іконостаси: д. мист. Б. М. Ґавєнцка (Університет Казимира Великого в Бидгощі, Польща) – каплиці Св. Франциска у парафіяльному костелі Св. Єпископа Станіслава Мученика; д. і. н. І. Водзяновска (Люблінський католицький Університет Івана Павла II)церкви Кальницького деканату. А. Баліцка (Львівський національний університет ім. Івана Франка) розповіла про тенденції та перспективи розвитку української ікони в контексті сучасних релігійних процесів в Україні.

Д-нт Фрібурзького університету (Швейцарія) отець Н. Заторський представив результати свого фундаментального дослідження епіграфіки ікон XІV–XVI ст. зі збірки Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. К. мист. А. Іжевський (Інституту народознавства НАН України) простежив еволюцію художньо-образного світу та стилістики ілюстрацій поминальної книги (кінця ХVIII – початку ХХ ст.) парафії УГКЦ церкви Св. Петра і Павла (с. Павлів, Радехівського р-ну, Львівської обл.).

Окрім іконографічних сюжетів обговорювалась історія духовної музики. Дир. Львівського відділення Інституту археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України д. і. н. М. КАПРАЛЬ розповів про своє дослідження історії колядки “Радуйтеся вси людіе” у XVII–XX ст., а органістка Львівського музею історії релігії О. МАЦЕЛЮХ ознайомила з історією органобудування в Галичині ХІХ – початок ХХ ст.

Оригінальну версію про руські церкви (апостолів Петра і Павла, Іона Хрестителя, Катерини Олександрійської) в Домініканському монастирі у Львові представив М. Хмільовський (Львівський музей історії релігії).

На щорічних наукових конференціях, які організовує Інститут релігієзнавства ЛМІР, особливо цікавим був третій день, коли відбулося виїзне засідання, яке цьогоріч присвятили 150-літтю блаженного архимандрита студитів Климентія Шептицького. Вітчизняних та зарубіжних учасників конференції познайомили із Святоуспенською Унівською лаврою Студійського уставу  однією із найдавніших монастирських комплексів України. Біля руїн жіночого монастиря сестер студиток в Якторові вч. секр. Інституту релігієзнавства ЛМІР О. КИРИЧУК розповіла про праведницю світу Олену Вітер, зокрема про її нелегкий життєвий шлях, пережиті репресії радянської влади, про порятунок нею єврейських дітей під час фашистської окупації. У Перемишлянах учасники конференції вшанували память Омеляна Ковча, про якого розповіла зав. виставковим відділом ЛМІР Р. БУБРЯК. Водночас гостей Львівського музею історії релігії ознайомили із історичними пам’ятками регіону: Музеєм історії давньоруського міста Звенигород та Свірзьким замком.

 

Вч. секр. Інституту релігієзнавства ЛМІР Олександра КИРИЧУК

 

 Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...