Сокальський музей

Через кордон без бар’єрів

Детальніше...У рамках проекту «Через кордон без бар’єрів», що вбачає в собі інтеграцію неповносправних осіб через туризм та культуру співробітництвом Польща – Білорусія – Україна, 8 -12 грудня відбулася поїздка у Польщу для працівників музеїв Львівщини.
Темою тренінгу було : усунення архітектурних бар’єрів для полегшення відвідування музеїв неповносправними особами.

Детальніше...

Подаруй радість

Детальніше...Напередодні Нового Року та Різдва Христового в рамках проекту «Світ навколо нас» Сокальський музей «Людина.Земля.Всесвіт» спільно з Благодійною Духовно-мистецькою Фундацією А.Покотюка проводять благочинну акцію «Подаруй радість». В акції прийняли участь школярі 7 класів Сокальської санаторної школи-інтернату. Таку акцію ми проводимо не вперше, адже наш музей вкотре не залишається байдужим до подій в Україні. 2 та 10 грудня ми продовжили творчі цикли занять «Діти на підтримку українського війська». Школярі разом з художницеюАнною Вихтюк працювали з глиною-шамот, а з народними майстрами Богданом та Оксаною Ямовими з гончарною глиною. Діти виготовляли обереги для відважних , сміливих наших оборонців, старанно ліпили символи захисту у вигляді козацьких хрестів, трипільських берегинь, солярних, сонячних круговертів, ангеликів та інших символічних щитків. Тішило душу те, що кожен маленький творець в запалі емоцій впевнено і з вірою наносив рельєфом наш найвищий оберіг – тризубець!

Детальніше...

Наші зв'язки


Детальніше...Давні дружні стосунки поєднують музей «Людина.Земля.Всесвіт» та митця, філософа, завідуючого філією ЛМІР Анатолія Покотюка з Храмом Людства (м.Халсіон, Каліфорнія, США) . У постійно діючій експозиції Храму знаходиться авторська робота художника «Пришестя» (інтарсія). В листах, які ми нещодавно отримали з Халсіону, нам пишуть:
«Чудово, спілкуватися з Вами, щоб поділитися своїм баченням Бога, з тими, хто погодився працювати безкорисливо на службу людству. Так як і в нас, у вас розкриваються внутрішні духовні почуття, і ми відчуваємо внутріщній зв'язок з Богом, що наповнює нас силою, щоб служити всім.
Творча робота п.Анатолія надихає і ми вважаємо привілеєм мати прекрасний приклад його творчого духу.
Давайте йти разом у любові, світлі, радості і мирі.»
Елеонора Шамвей, Головний Хранитель Храму Людства м.Халсіон , Каліфорнія, США
« Посилаємо Вам найщиріші вітання, п.Анатолію. Ви маєте чудову відданість Істині та поширюєте Світло для Світу. Ви маєте чудові таланти уподібнені талантам Миколи Реріха. Своїми визначними талантами і посвятою ви допомагаєте нести Світло Христа темним куточкам світу, щоб принести допомогу всьому людству. Посилаємо Вам нашу глибоку, глибоку подяку, нашу любов і підтримку у внутрішніх сферах, а також підтримку від центру, тут в Халсіоні.

Детальніше...

Хто Як Бог

Детальніше...Глибина творчості мого наставника і вчителя, митця Анатолія Стратоновича Покотюка спонукала мене на нові мотиви у творчості. Рік, що минув, був важким. Багатотривожні події надихають нас, митців, відображати моральний стан у мистецтві. Я відчула, що існують Вищі Сили, обереги, і повірила у їх сильний захист для кожного з нас, родини, Батьківщини. Роботу «Хто як Бог» (полотно, акрил) я почала творити ще під час подій на Майдані. Архангел Михаїл підбадьорював мене, додавав наснаги, впевненості та віри у нашу перемогу. Я прагнула використати якомога більше наших національних, духовних барв: Архистратиг, що летить по жовтавому небу на синьому коні, і німб його сліпучо золотий. Він підтримує, охороняє і благословляє, додає відваги нашим воїнам, які мужньо боронять нашу святу землю сьогодні. І недаремно у руці Воєводи Свята Книга для нашого поневоленого народу – пророчий Кобзар. Багато суму через втрати, хвилювань через агресію Росії, та проте ми віримо, що Бог допоможе подолати підлого змія. Бо де Бог, там правда, а правда - це сила. Сила Архистратига Михаїла !

Анна Вихтюк, художниця,
Мол.науковий працівник Сокальської філії

« Не ридай мене , Мати »

Детальніше...
«Не ридай мене, Мати» - під такою назвою 9 листопада у Сокальській філії музею відкрилась міні-виставка художнього твору Анни Вихтюк.

   «… Руки Сина в Матері руках,
Руки зморені до свого Серця тисне.
«Не ридай за мною, Чиста..»
«Не ридай же, не ридай, не ридай за мною …»
Сумні та трагічні події надихнули мене до створення цього твору. Адже іконографічно існує ікона, яка носить цю тривожну назву. Зображено на ній чи не найболючіший сюжет в історії людства : Марія яка оплакує свого Єдиного Сина , покладаючи його у гріб. Пречиста тут постає не як цариця Світу, а скоріш як земна матір з болем, тугою, журбою в серці. Україна у крові…, у сльозах…

 

Детальніше...