Контакти

Сокальський музей

Новий експонат музею

Детальніше...26 червня, в неділю, о 14 год. в Народному Домі "Просвіта" (м. Сокаль) відбулася урочиста Академія, з нагоди викупу антикварної книги «Хвала коронна. Щаслива коронація Королеви всього світу Марії в чудовім її образі Сокальськім» (1726 року друку) та офіційного передання цього антиквару на зберігання в Сокальський музей "Людина. Земля. Всесвіт". 

Щиро вдячні всім, хто долучився до збору коштів, а саме:основним фундаторам книги, місцевим активістам Марії та Богдану Петрощук, Марії Король, собору св.ап. Петра і Павла, зокрема настоятелю о. Ярославу Кащуку та о. Андрію Дутчаку, Володимиру та Руслані Антонюкам, Мирославі Баралус, Олегу Іванчині, Марії Сакатюк, Юрію Мандрику, Ігорю Дацюку, Олегу Пелеху.

В Сокалі у вересні 1724 року в монастирі оо.Бернардинів відбувся чин Коронації ікони Сокальської Богородиці. На цю величаву подію було скликано дуже багато осіб духовного чину.

В 1726 році у Львові була надрукована книга «Хвала корона…». Це збірник, виголошених у вересні 1724-го року Промов багатьох священиків, присвячених чудотворній іконі Сокальської Богородиці. Зареєстрована книга в Каталозі стародруків, виданих на Україні Запаско та Ісаєвичем, під 1058. Книгу впорядкував Ігнатій Орловський, присвятивши її Волинському воєводі Михайлу Потоцькому. На щастя, цей стародрук дуже добре збережений.

Упродовж багатьох століть ікона Сокальської Божої Матері Потішення зцілювала, оздоровляла і потішала в святині над Бугом вірних не тільки Сокальської землі , але й багатьох інших теренів. Тоді Сокаль стали називати Руським Ченстоховом і прирівнювати до Лоретто в Італії, Монсеррат в Іспанії та Ченстохова в Польщі. До кінця ХІХст. Сокаль був центром культури і паломництва багатьох тисяч паломників.

У 2002роців м.Грубешеві (Польща) відбулися урочистості, пов’язані з інтронізацією Образу Матері Божої Сокальської. На них був присутній сокальський митець Анатолій Покотюк. Схвильований цією подією, він створив образ Сокальської Божої Матері у своєму авторському стилі - різьбі на дереві та інтарсії. Саме ікона Сокальської Богородиці дала наснагу митцю у творчій праці і започаткувала створення циклу Богородичних ікон, які тепер знаходяться в музеї. Вона займає чільне місце в окремому розділі , присвяченному історії чудотворної ікони Сокальської Божої Матері. Завітавши до музею, дізнаєтеся більше про історичне минуле нашого краю, разом з тим, ще раз переконаєтеся у величі слави ікони Сокальської Богородиці. 

Детальніше...

Детальніше...

 

Край, де народився Геній

Детальніше...На території, що займає сьогодні Україна, виникне центр нової цивілізації - всі пророки одноголосні. Митець Анатолій Покотюк створив авторську композицію на дереві «І мертвим, і живим, і не народженим…» (« Встане Україна…» - пророкування на шосте тисячоліття) і присвятив її 155-літтю перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій Горі в Каневі. З авторською роботою ми відвідали святі Шевенківські місця, щоб відчути Дух Великого Кобзаря і наповнити особливою енергетикою цей твір.Пророча філософська поезія Т.Шевченка вселяє нам віру, надію і почуття національної гідності і честі на майбутнє.

 ...Встане Україна,

І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить ,

І помоляться на волі

 Невольничі діти !..

 

                                    Т.Шевченко

Новини Сокальського музею

Детальніше...                
Подарунок патріарху Філарету


12 травня 2016 року в Національному палаці мистецтв "Україна" відбулася урочиста Академія з нагоди ювілею - 50-ліття служіння Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета на Київській архієрейській кафедрі.
Вітальні слова щирих і добрих побажань в день відзначення ювілею линуть до Святійшого Патріарха Філарета з багатьох куточків України та закордоння. Численні гості мали можливість особисто привітати Патріарха з ювілеєм та висловити йому свої найщиріші побажання.

Приєдналися до вітань і Львівський музей історії релігії та завідувач Сокальської філії ЛМІР, митець Анатолій Покотюк, створивши авторську ікону в дереві « Вишгородська Божа Мати» ( різьба на дереві. Інтарсія). в яку вкладено Святі реліквії з Єрусалиму, Люрду Почаєва , мамрійський дуб часів Пресвятої Трійці, дерево під яким проповідував Ісус Христос та інші.   Художника зацікавила історія ікони Вишгородської Божої Матері. Літописи зберегли небагато імен іконописців   Київської Русі середини ХІІІ – кінця ХІV ст. Найстарші з відомих українських іконописців належали  до духовенства.  Серед  них  наш земляк, митрополит  Київський і всієї Руси у 1308 – 1326 роках Петро Ратенський. Будучи тоді ігуменом Ратинського монастиря, займався іконописанням.  При відвідинах київським митрополитом Максимом Ратинського монастиря, ігумен Петро подарував йому  ікону Вишгородської Богоматері, що пізніше стала  Владімірською,  Ця ікона прославилася благодаттю, зціленням  від багатьох хвороб, заступництвом і допомогою. В 1812році при нашесті Наполеона на Росію з іконою Володимирською  вірні обійшли  тричі довкола Білокам’яної і місто було звільнено від ворогів.
 Митець побажав Патріарху Філарету  сил , здоров’я, довголіття , щоб Свята Мати-Україна стала Світовою Величиною у боротьбі за Добро і Світло Боже, а церква Єдиною і Українською!. 

Детальніше...

 Детальніше...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сокальський музей відсвяткував  день музеїв

 15 травня Сокальська філія Львівського музею історії релігії, музею «Людина. Земля. Всесвіт» представила гостям  виставку дитячих робіт « Жива фарба»  Сокальської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату І–ІІІ ступенів імені Т. Г. Шевченка із циклу занять «Стихії». Творчі заняття проходили в музеї – в рамках проекту «Світ навколо нас» ( керівник народний майстер Богдан Ямовий). Діти ознайомлювалися зі стихіями Землі, Води, Вогню, пізнавали їх символічне значення в образотворчому мистецтві. Метою занять було не навчити школярів малювати , а особливий наголос був на релаксацію, на те, щоб вони передавали у роботах свій внутрішній стан, свої почуття і емоції. 
Цікавими були малюнки дітей за експозицією музею « Людина і Всесвіт». Спочатку школярі знайомилися з творами художників представлених на виставці, а пізніше передавали свої враження від побаченого.  Адже Всесвіт повністю ніхто не бачив,  тому будь – яка людина представляє його  по своєму. Учні малювали галактики , чорні діри , окремі зірки і комети , невідомі матерії і структури,  які бачили на картинах,  включаючи  свою уяву і фантазію.              
Надзвичайне захоплення в дітей викликала техніка ебру, тобто малювання фарбами на воді. Здавалося, що це дуже просто, але водночас і складно. Почавши спілкування з водою, з кожним кроком діти все більше і глибше розуміли світ ебру,  що малювати на водному просторі – значить зрозуміти мову того, що складає основу всього живого – води.  Малювання технікою настільки прекрасне, що нею не можна не захоплюватися.        Детальніше...                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виставка завершується колективною роботою « Майбутнє України в наших руках».  Діти укладали свої малюнки з окремих областей на символічній карті України. Вразило нас , дорослих,  розуміння дітьми  того, що вони не просто люди, жителі планети , а – українці, українці- патріоти, які живуть в Україні,   на землі, де народилися і виросли і тому тепло своїх долонь ,  розуму і серця передали у своїх малюнках, а також бажання бачити Україну  єдиною і нероздільною.
Цікавим і пізнавальним  було театралізоване дійство «Коса – дівоча краса», за участі гуртківців Будинку дитячої та юнацької творчості м. Сокаля ( керівник Оксана Сумбаєва). Глядачі  почули розповіді про косу, що вона означає, шанобливе ставлення до неї, про її зв’язок з нашими предками, традиції заплітання та розплітання її. Звучали вірші, пісні про косу – символ честі й гідності, охайності й працьовитості.                                                                                                                                                                                                          18 травня працівники музею ознайомили  відвідувачів із новими творами митця Анатолія Покотюка «Мистецькі одкровення…»  

Шевченкіана хвилює художника не одне десятиліття. Його творчість тісно пов’язана з поезією Тараса Шевченка. В ранніх творах «Сяйнуло світло», «Пророк», «І на Україні святилося…», «Свою Україну любіть!», «Думи мої…» та інших  митець показує поета як Генія, Пророка,  Апостола Правди,  християнина і глибоко віруючу людину, проводить паралель між стражданнями Ісуса Христа і  стражданнями Матері –України. В нових творах митець продовжує розвивати ці теми. Підкреслює вічність людського буття. Його творчість  глибока,  наповнена космологічними знаннями древніх і синтезована в загальну закономірність розвитку всього сущого. Через поезію Тараса Шевченка художник дає можливість зрозуміти загальну сутність речей, показує взаємозв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім. Вираження творчого духу найкраще виявляється у невеликих елементах: Всевидящому Оці, краплинах крові, сльозах, хресті, ангелах та інших елементах, які підсилюють композиції  «…І мертвим і живим і ненародженим», «Молитва за Україну», «Встане Україна…» .                                                                                                                
  Автор закликає краще прислухатися до слів геніального поета , які лунають до нас з глибини минулого і сподівається, що нарешті  вони таки  будуть почутими! Поетичні слова Тараса Шевченка западають у саму душу митця Анатолія Покотюка і проростають там паростками  нових ідей  і задумів.

Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Писанковий дивосвіт Сокальщини

Детальніше...У Вербну неділю, 24квітня, в Сокальському музеї «Людина.Земля.Всесвіт» відкрилася виставка писанок Сокальщини. З ініціативи голови Сокальської районної організації «Союз Українок» Ірини Мандрик, майстрині представили понад 150 оригінальних писанок Сокальщини, Белзчини та Холмщини. Традиційна сокальська писанка має надзвичайно багату символіку та характерні саме для нашого регіону принципи декорування. І хоча для неї також притаманні окремі спільні символічні тлумачення знаків на всіх теренах України, у мотивах і орнаментиці, художніх прийомах, техніках виконання, має місце низка локальних особливостей, особливо в колористичному вирішенні, що має своє історичне обґрунтування, а також у способах розпису. Писанки Сокальщини відрізняються від дуже колоритних, яскравих гуцульських і від скромних, але теж цікавих бойківських, і від писанок інших етнографічних реґіонів України переважанням рослинного орнаменту, своєрідним композиційним розташуванням його на площині яйця, специфічним колоритом. На початку дев’яностих років сокальські союзянки відродили традицію писанкарства. Першою учителькою для них була пані Ярослава Вергун, яка писала писанки природнимими фарбами. Колорит її розпису спокійний, тло темно-коричневе або чорне, переважно з характерними рослинними елементами. Далі Любов Багрій творила свої неповторні диво-писанки. Сокальську писанку відтворила, удосконалила народна майстриня Марія Горбунова. Вони є в приватних колекціях і музеях Львова, Києва, Торонто, Нью-Йорка, Сиднея. За колоритом її писанки подібні до вишивки, де чорний колір домінує. Легенда розповiдає, що коли 1519 р. татари напали на наш край i винищили його, то люди, якi вижили, заприсяглися до двадцятого колiна носити одяг, вишитий чорним кольором. На долю писанкарки та її родини випав Сибір, але навіть там, на чужині, на папері писала писанки кольоровими олівцями, як вона казала: « Здавалось мені, наче вони справжні…». Вражають своєю оригінальністю, композицією, високою майстерністю писанки голови районної організації СУ Ірини Мандрик і голови Сокальського осередку Надії Мельник. Серед сокальських писанкарок також слід згадати Ольгу Ровецьку, Ірину Томчишин, Христину Процик. Майстрині творчо експериментують, удосконалюють технічні прийоми для надання нового ефекту своїм композиціям. Наприклад, щоб одержати окремі різнокольорові площини, вони послаблюють насиченість кольору або знищують його, занурюючи писанку в кислоту. Через вибілювання в капустяному квасі одержують широку палітру барв. Майстрині поєднують творчу працю з просвітницькою діяльністю, організовують гуртки писанкарства у школах, майстер- класи для усіх бажаючих навчитися писати писанки. Писанки, оздоблені символами-оберегами, союзянки Сокальщини подарують у Великодні свята рідним, друзям та воїнам АТО.

Детальніше...

Детальніше...

Детальніше...

 

Живописні полотна Михайла Коваліва

Детальніше...З 23березня по 20квітня в Сокальському музеї «Людина.Земля.Всесвіт» експонуватиметься виставка художніх полотен Михайла Коваліва. У творчому доробку художника – ікони, картини на релігійну тематику, а також твори найрізноманітніших жанрів і сюжетів. Скільки їх написав автор за своє життя- не перелічити ! Тут і натюрморти, і пейзажі, і портрети, пронизані життєлюбністю, сонячним світлом і теплом. Вони колоритні, насичені яскравими фарбами і водночас такі реалістичні. В них – життя рідного краю , види милих серцю куточків природи і ностальгія за ними. Адже народився і виріс у мальовничому Карпатському краї, селі Хітар Славського (нині Сколівського) району . Там пішов до школи . У їхньому селі стояла сотня Різуна та проводився вишкіл національно – патріотичної молоді , Тризуб був викарбуваний на церкві, через що , мабуть, енкаведисти її підірвали , а мешканців Хітора вивезли . Так доля у 1952році привела родину Ковалівих на Сокальщину, в село Правда , тепер Хоробрів. Михайло тоді перейшов у п’ятий клас… Захоплення живописом дарує йому радість вже багато років. Свої роботи художник роздаровує .Ця скромна людина каже, що малює їх для людей і хоче , щоб вони приносили їм приємність і задоволення.

Детальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...