Сокальський музей

Персональна виставка волинянки Валентини Михальської у Сокалі

Детальніше...Валентина Михальська- кавалер Ордена княгині Ольги ІІІ-го ступеня, перший лауреат Волинської обласної мистецької премії імені Йова Конзелевича. Мисткиню знають не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
Ніжна, тендітна жінка із сонячною усмішкою і сильна духом, яка в 10років втратила рухомість і у 21 рік віднайшла свою стежину у житті.
25 січня у Сокальському музеї «ЛЮДИНА. ЗЕМЛЯ. ВСЕСВІТ», відбулося відкриття персональної виставки графіки та живопису відомої волинської художниці Валентини Михальської в рамках проекту Волинського краєзнавчого музею " З любов’ю до життя" та інклюзивної програми Сокальського музею "Ми йдемо до музею" 
Близько 50-ти робіт, що приїхали на Сокальщину, створені у різних жанрах та техніках, але об’єднаних прагненням донести до глядача найщиріші емоції та почуття.
До експозиції ввійшли твори, що презентують багатогранність творчості мисткині: чорно-червона графіка, монотипії , портрети, пейзажі, композиції релігійного змісту, виконані аквареллю, тушшю, тощо. Про виставку та саму художницю розповів директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури Анатолій Силюк та Аркадій Каліщук, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, земляк художниці.
Творчий захід відвідали духовенство Сокаля,настоятелі храмів Св.Миколая о.Михайло Назар та Вознесіння Господнього о.Володимир Жарський, представники Сокальської районної організації людей з інвалідністю та влади. Голова Сокальської районної ради Микола Пасько передав Волинській художниці від жителів Сокальщини книги. “Саме із цих книг, можна почерпнути щось нового та цікавого, що згодом на полотно перенесе пензель чи олівець. Проте найкращою “Музою” від сокальчан є книга із “Сокальською Вишиванкою” – зазначив голова районної ради, Микола Пасько.
Музичний супровід свята забезпечували:  викладачі Сокальської школи мистецтв ім..В.Матюка: Ірина Когут – по класу скрипки,Тетяна Троцько – викладач по класу фортепіано, Тетяна Гнатюк – керівник фольклорного дитячого ансамблю « Забавлянка», народний ансамбль СУ « Берегиня», керівник Марія Найдюк;
Ведуча презентації старший науковий співробітник музею Наталія Покотюк висловила щиру вдячність  директору Сокальської школи мистецтв ім.Віктора Матюка Оксані Думанській завідуючій Сокальської районної бібліотеки для дітей Ользі Чесак , дитячій поетесі Надії Матвіїв-Тарановій, телерадіо компанії "Сокаль" - Олександру Новацькому , Анні Бродюк , Марині Громик, Світлані Притулко.Детальніше...

Детальніше...

Різьба на дереві та коренепластика Володимира Заремби

Детальніше...В музеї «Людина.Земля.Всесвіт» з 28вересня по 28жовтня експонувалася виставка виробів різьбяра , члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Заремби. Його роботи виставлялися у Львов, Києві, Донецьку, Катовіце, Жешуві, Замості, Грубешеві (Польща).
Твори митця знаходяться у фондах Львівського музею історії релігії, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Автор представив на виставці різьбу на дереві та коренепластику. Серед робіт: «Фурман», « Ходок», «Сіяч», «Муканський дід», «Ріпник», «Старець» та інші.
Більшість із них майстер виконав найскладнішим видом різьблення – скульптурною різьбою, яка вимагає об’ємного бачення фігури, почуття перспективи, збереження пропорцій.

Найщасливіші хвилини для Володимира Заремби настають тоді, коли він залишається сам на сам із деревом у своїй невеличкій майстерні в с.Велике на Сокальщині, де думки линуть десь далеко, працює лише підсвідомість і руки, які обтесують дерево, надають йому форм і вдихають в нього нове життя.
За фахом він агроном. Працював у Сокальському звіроплемгосподарстві. Вже тоді вільний час віддавав мистецтву: спочатку малював, потім почав різьбити.
Цього мистецтва навчився від діда Павла Олійника. В дитинстві зачаровано слухав його розповіді про чумацький шлях, козаків. Дід, як завжди, щось стругав: і бандуру вмів зробити, і воза, і бричку... Цікавою освіченою людиною він був: бібліотеку мав, мови знав. Саме він заронив у дитячу душу Володимира любов до лісу, вміння бачити красу, творити її.
Перш, ніж сісти за роботу, майстер довго виношує образ — чи то сусідки, чи каменяра, чи того ж гнома. Кожна скульптура має свій характер, відображає внутрішній світ. Вміє він бачити незвичне у корені. «Ліс для мене, як Божий храм, у ньому я відпочиваю»,— каже пан Володимир.
У блокноті замітки — де який пеньок стоїть. Сюди, в ліс, водить і своїх внуків, показує, розказує, вчить розуміти природу. Талановитий майстер охоче передає свої знання і вміння молоді.
«Не за себе дбаю, за молодь»,— каже п. Володимир.

В музеї «Людина.Земля.Всесвіт» відбулася мистецька зустріч учнів Сокальської школи – інтернат із різьбярем Володимитром Зарембою. Народний майстер поділився з дітьми навичками роботи з деревом, показав основні інструменти для різьблення, дерево , яке використовує. Зосередив увагу на послідовності різьблення та майстерності, яка вимагає зосередженості,уваги, великої і наполегливої праці . Діти мали можливість разом з майстром експериментувати та долучитися до цього мистецького ремесла.

                                                                  Наталія Покотюк, Ольга Янчук

Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Ніл Хасевич – воїн, митець, легенда

Детальніше...В музеї « Людина. Земля. Всесвіт» до 75-ліття УПА експонується виставка одного твору митця Анатолія Покотюка «Ніл Хасевич». Авторська робота (об’ємна інтарсія, різьба на дереві), присвячена члену ОУН, воїну УПА, великому патріоту України, графіку європейського рівня – Нілу Хасевичу ( 1905 – 1952рр). Він міг бути успішним художником, житии богемним життям, виставлятись у закордонних салонах, натомість став митцем – повстанцем, обравши криївку з примітивним друкарським верстатом.
Ніл Хасевич працював переважно в галузі станкової, книжкової, документальної графіки, створював дереворити (гравюри на дереві). У нього були шанувальники у Польщі, але шлях у велике мистецтво для українського художника був закритий через небажання приймати польське громадянство.
Після навчання Ніл Антонович повернувся на Волинь. Працював учителем у місцевій школі, бухгалтером у сільпо, малював.
На малій батьківщині Хасевич починає займатися громадською і політичною діяльністю, стає членом Волинського Українського Об`єднання, згодом вступає до ОУН, з багатьма членами якої, зокрема з Степаном Бандерою, зблизився ще в студентські роки у Варшаві.
Талановитий художник міг спокійно заробляти на хліб своїм мистецтвом, але страшні події початку радянсько-німецької війни, коли під час відступу в червні 1941 р. каральні органи СРСР потопили Західну Україну в крові тисяч невинно закатованих людей, змусили Хасевича докорінно змінити своє життя.
Протягом 1943-1944 рр., працював у редакції журналу "До зброї", готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА "Український перець" та "Хрін", керував підпільною друкарнею, випускав різні агітаційні матеріали (брошури, листівки, летючки).
Він же розробляв ескізи прапорів, печаток, бланків, бофонів і відзнак підпілля (Хрест заслуги, Хрест бойової заслуги, медаль "За боротьбу в особливо важких умовах"), навчав мистецтва гравюри молодих художників, які відходили вже на інші терени ілюструвати підпільну літературу
Підпільні твори Ніла Хасевича було оприлюднено на Заході. У 1951 р. роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі "Графіка в бункерах УПА". Це остаточно довело до шалу радянське керівництво. Органами НКВД було створено спеціальну оперативно – пошукову групу для затримання Ніла Хасевича. В березні 1952 року зрадники допомогли відшукати криївку, біля с. Сухівці, Рівненськой області, де переховувався Ніл Хасевич разом із охоронцями. Але живим Хасевич не здався, застрелився з особистої зброї разом із двома своїми охоронцями - побратимами В'ячеславом Антонюком - "Матвієм" та Антоном Мельничуком - "Гнатом", спаливши перед тим усі важливі документи.

Могили митця, як і двох побратимів, що розділили з ним смерть 4 березня 1952 р., і досі не знайдено. Наукові співробітники Сокальської філії ЛМІР музею «Людина.Земля.Всесвіт» розробили цикл тематичних екскурсій « Ніл Хасевич – воїн, митець, легенда» для учнів Сокальських шкіл. Під час проведення екскурсії наукові працівники звертають увагу школярів на особливу силу духу і нескореність Ніла Хасевича. Адже художнику, який був інвалідом з 17 – ти річного віку ( втратив ногу, потрапивши під потяг), довелося працювати у надзвичайно складних умовах збройної боротьби, місяцями не виходячи з криївок, при поганому освітленні та браку повітря, не маючи достатньої кількості дерева та інструментів для створення дереворитів. Цією незламністю були пройняті його твори і через них сила передавалися іншим повстанцям.
Зброєю Хасевича були олівець і різець, папір і дерево. І хоч він не очолював збройних формувань, не керував бойовими групами і операціями, його дуже шанували в УПА, максимально оберігали і навіть наполягали на відході на Захід, але він відмовився. Припускають, що у повстанський період митець виконав майже три сотні графічних робіт, значна частина яких загинула під час військово – чекістських операцій і не дійшла до сучасників. Н.Хасевич знав, що приречений на загибель, але не на забуття
Його ім’я почало повертатися до земляків тільки зі здобуттям Україною Незалежності. На початку 90-х років ХХ ст..Волинський та Рівненський краєзнавчі музеї провели виставки творів художника,свого часу вилучених співробітниками НКВД у вбитих чи захоплених повстанців. Було впорядковано місце загибелі Ніла Хасевича, з’явились публікації у періодичній пресі. Але найбільшою вдячністю нащадків є те, що його творами кожен рік ілюструють нові історичні та художні книги про УПА.

Ольга Янчук молодший науковий співробітник

Сокальської філії ЛМІРДетальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Інтегрований урок в музеї Сокаля

КЕРАМІКА - ОДИН ІЗ ВИДІВ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ

Детальніше...
28 вересня в Сокальській філії ЛМІР зберігач фондів Іванна Веклин спільно з викладачем художнього відділення Сокальської школи мистецтв імені Віктора Матюка Лідією Матвієнко провели інтегрований урок на тему: «Кераміка – один із видів художньої творчості» в рамках тематичної виставки «Василь Шостопалець і кераміка Сокаля ХІХст.»
Іванна Веклин ознайомила учнів з історією гончарного виробництва на Сокальщині кінця ХІХ ст.. та творчістю відомих майстрів-кераміків, Шостопалальця, Білика, Боярського, Гордійчука, які виготовляли різноманітні вироби: кахлі, баньки, дзбанки, миски, антропоморфні посудини, горщики, макітри, вази, показала характерні особливості розпису баньок, кахель,які були на виставці, познайомила з основними техніками оздоблення .        Разом з Лідією Матвієнко діти вчилися аналізували та порівнювати вироби, знаходити відмінності кераміки Сокальських майстрів від гончарних виробів інших регіонів, вчилися поєднувати три кольори: жовтий, коричневий, зелений і компонувати їх так, щоб у візерунках не відчувалося жодної монотонності.       Учні висловлювали свої думки, моделювали,графічно та просторово уявляли предмети, самостійно вибирали орнаменти: рослинний або тваринний ( квіти, птахи чи розети) і відтворювали на папері. Вони були не тільки слухачами, спостерігачами, а й брали активну участь у творчому процесі.        Інтегрований урок образотворчого мистецтва в музеї був ефективним, цікавим для школярів, вони відчували радість і задоволення від творчої праці. Стимулюючи творчу діяльність викладача та його вихованців, такі нестандартні уроки створюють сприятливі умови для співпраці як школи мистецтв так і музею, що є надзвичайно важливим у нашій роботі. Пізнаючи твори місцевих майстрів, найдовершеніші зразки Сокальської кераміки ХІХ ст., учні прилучаються до скарбів української та європейської художньої культури.

Наукові співробітники Сокальської філії Н.Покотюк, О.Янчук

Детальніше...Детальніше...

ПРИЄМНА НОВИНА!!!

Детальніше...ПРИЄМНА НОВИНА!!!
28 верея 2017р. очільник Львівської ОДА Олег Синютка привітав митця
АНАТОЛІЯ ПОКОТЮКА з високою державною нагородою і вручив посвідчення "Заслужений діяч мистецтв України!

ШАНОВНИЙ АНАТОЛІЮ СТРАТОНОВИЧУ!

Усі працівники Львівського музею історії релігії щиро вітають Вас з високою державно нагородою! Це гідна висока оцінка Вашої багаторічної плідної, жертовної і наполегливої праці! Нехай доля дарує Вам ще багато років міцного здоров'я, натхнення , добра і щастя. Втілення Вам усіх ідей і задумів! Чекаємо з нетерпінням нових мистецьких творів! Хай Всевишній береже Вас!

Детальніше...