« Не ридай мене , Мати »

1731427391.gif
«Не ридай мене, Мати» - під такою назвою 9 листопада у Сокальській філії музею відкрилась міні-виставка художнього твору Анни Вихтюк.

   «… Руки Сина в Матері руках,
Руки зморені до свого Серця тисне.
«Не ридай за мною, Чиста..»
«Не ридай же, не ридай, не ридай за мною …»
Сумні та трагічні події надихнули мене до створення цього твору. Адже іконографічно існує ікона, яка носить цю тривожну назву. Зображено на ній чи не найболючіший сюжет в історії людства : Марія яка оплакує свого Єдиного Сина , покладаючи його у гріб. Пречиста тут постає не як цариця Світу, а скоріш як земна матір з болем, тугою, журбою в серці. Україна у крові…, у сльозах…

 

Спершу трагічні зимові революційні події, тепер смерті наших воїнів на сході країни, справжня кривава війна. Свої переживання я відтворила у площинному керамічному панно. Постать жінки, глибока туга і журба, змучені руки, які наче питальним жестом торкаються свого серця, а серце її віддане Україні.

Вона мучиться, плаче, та проте розуміє, що це жертва її синів, це її власна жертва в імя Вітчизни. Марію в цій композиції можна трактувати неоднозначно : Мати героя, що загинув чи постраждав за волю України, але це і Матір- Україна, яка ридає за кожним своїм сином, що кладе душу і тіло за найдорожче що у нього є – рідну Україну .

 

                                                                                                            Анна Вихтюк, художник