Контакти

Сокальський музей

Приміщення музею під час ремонтуМузей створено 1985 р. зусиллям подружжя Анатолія та Наталії Покотюк. У 1990 р. музей став філією Національного музею у Львові, з 1995 р. – філія Львівського музею історії релігії.

Музей має безцінні духовні багатства: унікальні колекції творів мистецтва, різноманітні церковні реліквії, які дають можливість людям зрозуміти Велич Божественного і невіддільність людини від Всесвіту, її сутності як земної істоти так і космічної, поглибити релігійно-філософські погляди.

детальніше...

Свято «Україна понад усе» у селі Стара Скварява

Детальніше...    У селі Стара Скварява, що на Жовківщині, на території Музею «Староскварявський іконостас XVI–XVIII ст.» 26 серпня відзначили 27-му річницю Дня Незалежності України. Його організатори – Музей «Староскварявський іконостас XVI–XVIII ст.» (філія Львівського музею історії релігії), відділ культури і туризму Жовківської районної державної адміністрації, сільська рада і релігійна громада села Стара Скварява, приватне підприємство «ПРОФІТ-М».
     У рамках свята «Україна понад усе» пройшов ІІІ Фестиваль духовного співу «Співаймо Богові, співаймо». Цьогоріч зросла кількість запрошених на свято церковних хорів.
     Святкування розпочалося молебнем до Святого Архистратига  Михаїла за участі священиків і вірян. Після привітального слова пароха села Стара Скварява отця Степана Макара і музичного вітання староскварявського молодіжного ансамблю «Мрія» працівники Львівського музею історії релігії Ліля Моравська і Зоряна Білик разом із працівниками музею «Староскварявський іконостас XVI–XVIII ст.»   нагородили учасників проекту «Літня дитяча іконописна школа» дипломами і цінними подарунками. Учасники та гості свята мали змогу переглянути виставки «Небесні посланці» (роботи учасників «Літньої дитячої іконописної школи») і «Дерев’яні церкви Жовківщини. Малярство Богдана Сікотовського» (живописні роботи львівського художника).
            У духовному піснеспіві взяли участь церковні хори храмів Жовківщини: хор церкви Успіння Пресвятої Богородиці селища міського типу Куликів (регент – Ольга Мазепа), дитячий хор церкви Воздвиження Чесного Хреста села Добросин (регент – Ольга Гуркало), хор церкви Пресвятої Богородиці села Кунин (регент – Надія Гунис), церкви Собору Пресвятої Богородиці села Сопошин (регент – Микола Качмар), хор церкви Чуда святого Архистратига Михаїла села Смереків, хор церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Глинськ  (керівник – Іван Висоцький), хор церкви Зіслання Святого Духа села Потелич, хор церкви Святих Апостолів Петра і Павла села  Стара Скварява. Родзинкою свята стали Народний чоловічий хор «Орфей» Національного університету «Львівська політехніка» (регент – Володимир Вівчарик) і хор Львівського регіонального суспільно-культурного товариства «Надсяння» (керівник –Володимир Гнідь). Раптовий дощик, змусив продовжити фестиваль у великій парафіяльній церкві.
     Не обійшлося святкування і без традиційного майстер-класу «Гончарство», який провела для дітей уже багатьом добре знайома Софія Гук, викладач Жовківського районного центру дитячої та юнацької творчості.  
     Після офіційної частини, уже традиційно, члени Жовківського районного козацького товариства ВГО «Українське реєстрове козацтво» під керівництвом отамана Олександра Вербила пригощали всіх смачним кулішем, а святковий ярмарок місцевої кухні задовольнив смакові забаганки і малих, і дорослих.
                                       
                                                               Оксана Юфим, співробітник музею
                                     «Староскварявський іконостас XVI–XVIII ст.»
Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Гості музею Сокаля

Детальніше...     Музей «Людина. Земля. Всесвіт» – добре знаний на Сокальщині як духовно-мистецький центр. За роки існування, а це понад 30 років, тут побувало чимало гостей із різних куточків України, а також країн світу.
      Днями гостем Музею був Надзвичайний і Повноважний посол України в Індії Ігор Зіновійович Поліха з дружиною. Дипломат родом із  села Ульвівок Сокальського  району, син педагога-хіміка Євгенії Михайлівни і лікаря-стоматолога Зіновія Семеновича Поліхів.
   За плечима українського дипломата – школа із золотою медаллю, Київський інститут іноземних мов, служба в армії…  Потім був Московський інститут міжнародних відносин (факультет східних мов). Виш закінчив за чотири роки замість шести, навчаючись за індивідуальною програмою. З 1989 року почалась дипломатична робота: працював у посольстві СРСР в Індії.
     Після проголошення незалежності України Ігор Поліха  працює в Посольстві України в Індії; радником Президента та Уряду України у країнах Азії і Латинської Америки, а потім завідувачем відділу країн Азії, Африки і Латинської Америки МЗС України. Згодом стає Надзвичайним і Повноважним послом України в Туреччині, три роки працював заступником  керівника Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України. З 2004 року – Надзвичайний і Повноважний посол України в Ісламській Республіці Пакистан, з 2007-го ? у Республіці Індія та в Демократичній Соціалістичній Республіці Шри-Ланка.
     За роки дипломатичної роботи Ігор Зіновійович оволодів багатьма мовами: хінді (індійська), урду (пакистанська), непальська, турецька, польська, бангладеш. Крім цього, знає німецьку, латинь, англійську, російську. Загалом, може спілкуватись одинадцятьма мовами. 
     Український дипломат уже вдруге відвідав Музей. Цього разу оглянув нові експозиційні зали, дізнався про плани і задуми музейників. На згадку про зустріч Ігор Поліха подарував Музею унікальний камінь із садиби родини Рерихів з долини Кулу, Наггар ( Індія).
     У книзі відгуків залишився новий запис: «Щиро вдячні за фантастичну екскурсію в найбільш фантастичному музеї»…  
Детальніше...Детальніше...
 
 
 

Канікули в музеї

Детальніше...    Щороку, під час літніх канікул, Сокальський музей «Людина. Земля. Всесвіт» (філія Львівського музею історії релігії) відвідують діти та молодь, які відпочивають в оздоровчому таборі «Ровесник», що у селі Бендюга Сокальського району.  
    Зокрема, 7 серпня, гостями музейників були діти із Сербії. «Це вже шосте покоління, яке має українське коріння. Їх пращури в силу певних історичних обставин в різні часи виїхали з території України  в  Сербію», – розповів керівник групи Стефан Сем’янін.
    Юні відвідувачі оглянули музейну експозицію, познайомилися з унікальними роботами Анатолія Покотюка, особливо їх вразили мініатюрні твори митця. Вони мали змогу поспілкувалися із священиком з Іспанії, автором книги «Знав я, знав і Бог» отцем Мирославом Медведем, а  також взяти участь у майстер-класі «Плетіння з листя кукурудзи», який провела Віра Чипурко. «Зазвичай листя кукурудзи – талаш (саме так називають листя, яке обгортає  кукурудзяний качан – І.Ц.) – викидають. Але цей «непридатний» матеріал відкриває величезне поле для фантазії рукодільниць, – розпочала свій урок народна майстриня. – Різноманітні вироби з кукурудзяного листя виглядають дуже оригінально і природно, бо мають рифлено-смугасту структуру. Квіти з кукурудзяного листя – чудовий декор для подарункової коробки або кошика. При цьому можна використовувати як свіжий, так і сухий талаш», – зазначила мисткиня.
    Віра Чипурко провела майстер-клас і для працівників музею та їх родин (це був родинний день в музеї): вони робили з кукурудзяного листя ляльки.
    Усі учасники отримали задоволення від своїх мистецьких творінь, цікавих вражень від спілкування, від побаченого і почутого. А в книзі відгуків з’явився запис дітей з Нового Саду, Сремської Митровиці, Будисави, Кули, Вербасу: «Для нас, дітей  українського походження з Сербії, відвідання Вашого музею залишиться в пам’яті назавжди. Ми теж плекаємо українську культуру в Сербії в культурно-мистецьких товариствах. Тому відвідання Вашого музею збагатило наші знання та дало нам змогу почерпнути якусь частинку української культури, яку ми повеземо з собою до своєї країни...»
Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Гості музею «Людина. Земля. Всесвіт»

Детальніше...     Нещодавно  Сокальський музей «Людина. Земля. Всесвіт» відвідали високоповажні гості з Шевченкового краю: праправнук Т. Шевченка по лінії рідного брата Йосипа Микола Павлович Лисенко разом з дружиною Галиною та поетеса з Івано–Франківщини Марія Воробець. Гості вшанували пам'ять Великого Кобзаря біля пам’ятника Т. Шевченка. Настоятель храму Вознесіння Господнього УАПЦ отець Володимир Жарський запросив присутніх вознести молитви за нашого Генія і за Україну. Учні Сокальської гімназії імені О. Романіва (керівник – вчитель української мови та літератури Мирослава Іванець) декламували вірші присвячені поету, виконували пісні на слова Т.Шевченка. До всіх присутніх звернувся Микола Лисенко. Він висловив щиру вдячність митцю Анатолію Покотюку за глибоку любов і шану до Кобзаря, за втілення образу Великого Пророка у своїй творчості. Подружжя Лисенків подарували Сокальському музею чотириметровий унікальний рушник, якому 70 років. Його передала музею з домашньої колекції Ольга Дмитренко, головний зберігач фондів Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». У листі до музею жінка писала: «У середині минулого століття під чарівну, мелодійну українську пісню він ткався на Переяславщині, там, де колись наш Пророк Т. Шевченко писав свій «Заповіт». Цьому рушникові судилося перекинути свої узори-обереги на Батьківщину Великого Кобзаря , у Тарасову Керелівку. Він, як сама Шевченкова доля, символізує дитинний вік Тараса: середина біла, переткана тоненькими смужками. Ця частина розміщувалася на образах у сільських оселях. А узори уквітчали стіни затишної хатини. Чорний колір поєднувався з вишневим чи червоним, так як і життя української родини: то смуток, то радість. Тож хай цей рушник назавжди поєднає Україну, єдину і нероздільну, у пісні, красі, величі, вічно живому Тарасовому слові, потверджуючи ще і ще: Тарасе, іменем твоїм Земля моя святиться. Твоя душа – немов криниця, З якої пить і не напиться нам всім!»

     Гості з Шевченкового краю разом з митцем Анатолієм Покотюком  відвідали Княжівську середню школу. Микола Павлович презентував книгу «Коріння Шевченкового роду». Це дослідження славетного роду Тараса Григоровича Шевченка, над яким працював понад 30 років. Він розкрив багато, досі мало знаних гілок родоводу великого українського поета, життєписів нащадків, які внесли свою лепту в історію України. Серед них – художник Фотій Красицький, письменник Олександр Відоменко, Дмитро Красицький, Людмила Красицька, Даниїл Анреєв, академік Людвіг Боярський та багато інших. Цінність цієї книги підсилюють відшукані автором давні родинні світлини. М. П. Лисенко розповів присутнім про своїх предків , про славетний рід кровних нащадків Тараса Шевченка і що стало метою видання цієї книги: «Зберегти відомості про моїх пращурів, передати ці знання наступним поколінням нащадків. Важливим завданням вважаю також наочним прикладом заохотити інших, щоб вони не полінувались в суєті повсякденних клопотів і справ зберегти пам’ять про своїх предків». Кожен спогад, кожна розповідь по-своєму цікаві й повчальні, бо передають дух нашої минувшини, дають можливість доторкнутися душею до коріння Шевченкового роду.
Книга була нагороджена багатьма дипломами, зокрема: рекордів України за найбільше генеалогічне дерево (1310 осіб), яке розміщене у книзі « Коріння Шевченкового роду», учасника Всеукраїнського пошукового конкурсу «У нас одне коріння» та ХVІІ Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання». Микола Лисенко – лауреат літературно-мистецької премії імені Володимира Малика. 
     Анатолій Покотюк розповів про свої Богородичні ікони, про Чудотворну ікону Сокальської Божої Матері та Холмську Святиню. Розповідаючи про свої твори, присвячені Т. Шевченку, митець акцентував увагу присутніх на зовсім іншому сприйнятті творчості нашого Генія і подій, які відбуваються в Україні, пов’язуючи їх з пророчими передбаченнями поета. Для нього Тарас Шевченко сприймається як уособлення сили й енергії нашого народу.
     З великою приємністю гості приймали вітання від учнів Княжівської школи, які зустріли їх короваєм. Школярі піднесено та емоційно читали поезію славетного Кобзаря. Вони були переповнені духом українства, розумінням того, хто вони, чиїх батьків діти, що рід, родина є найбільшим багатством кожного народу.

Детальніше...Детальніше...

Творча зустріч з художницею

Детальніше... 15 травня в музейній вітальні музею «Людина.Земля.Всесвіт» Сокальській філії ЛМІР відбулася зустріч з молодою художницею Уляною Кравець. Це був дебют нашої краянки  . З 23 квітня по 15травня в нашому музеї експонувалася її перша персональна виставка.  На виставці було представлено 20картин художниці: квіти, пейзажі, абстракція виконані олійними фарбами та рідким акрилом.
 Привітати Уляну  прийшли рідні та близькі люди,   вчителі та учні Сокальської середньої школи №3, в якій вона навчалася.
Настоятель храму СВ.Миколая о.Михайло Назар  привітав і благословив мисткиню та всіх присутніх в залі.
Всевишній наділив Уляну Духом творчості, талантом до образотворчого мистецтва. Перед нами відкрилися творіння її рук, душі і серця.
Гостей  приємно вразили її твори, яскрава  експресія  абстрактних композицій, виконаних рідким акрилом. Оглядаючи їх і спілкуючись з художницею, ми щоразу більше відкривали для себе все нові і нові грані її таланту. Уляна бачить певні образи у найменших деталях, уявляє їх, заглиблюється щоразу глибше у них, відтворює у своїй пам’яті та втілює їх на полотні. Збулася її мрія - найперше показати свої художні твори у рідному місті. Своєю першою виставкою вона завдячує мамі, яка для неї є наставницею,   порадницею і подругою. 
Окрасою свята були: учениця 4 класу СШ №3, переможець Міжнародного  конкурсу знавців рідної мови імені Петра Яцика Аня Діжак, котра читала власні вірші. Талановитий хлопчик, учень 3 класу – Вітя Білаш, виконав на акордеоні свою улюблену музичну композицію. Юні скрипалі – Ангеліна Трохимчук та Катя Ілечко  (лауреат обласних та Всеукраїнських конкурсів  скрипалів та піаністів) теж вітали мисткиню і зворушили серця всіх присутніх в залі.Детальніше...Детальніше...Детальніше...