Контакти

Сокальський музей

Приміщення музею під час ремонтуМузей створено 1985 р. зусиллям подружжя Анатолія та Наталії Покотюк. У 1990 р. музей став філією Національного музею у Львові, з 1995 р. – філія Львівського музею історії релігії.

Музей має безцінні духовні багатства: унікальні колекції творів мистецтва, різноманітні церковні реліквії, які дають можливість людям зрозуміти Велич Божественного і невіддільність людини від Всесвіту, її сутності як земної істоти так і космічної, поглибити релігійно-філософські погляди.

детальніше...

Шевченкіана в творчості митця А.Покотюка

Детальніше...Шевченкіана хвилює художника не одне десятиліття. Його творчість тісно пов’язана з поезією Тараса Шевченка. В ранніх творах «Сяйнуло світло», «Пророк», «І на Україні святилося…», «Свою Україну любіть!», «Думи мої…» та інших митець показує поета як Генія, Пророка, Апостола Правди, християнина і глибоко віруючу людину, проводить паралель між стражданнями Ісуса Христа і стражданнями Матері –України. В нових творах митець продовжує розвивати ці теми. Підкреслює вічність людського буття. Його творчість глибока, наповнена космологічними знаннями древніх і синтезована в загальну закономірність розвитку всього сущого. Через поезію Тараса Шевченка художник дає можливість зрозуміти загальну сутність речей, показує взаємозв’язок між минулим, теперішнім і майбутнім. Вираження творчого духу найкраще виявляється у невеликих елементах: Всевидящому Оці, краплинах крові, сльозах, хресті, ангелах та інших елементах, які підсилюють композиції «…І мертвим і живим і ненародженим», «Молитва за Україну», «Встане Україна…»
До дня народження великого поета наукові працівники музею організували та провели тематичні екскурсії « Образ Тараса Шевченка у творах митця Анатолія Покотюка», на які в цьому році запрошували учнів Сокальської гімназії та санаторної школи інтернат м.Сокаль.  Проводячи тематичні екскурсії, наукові працівники звертали увагу школярів на мистецькі твори  А. Покотюка «Апостол Правди і Пророк» ,  «Встане Україна», в яких є своєрідний заповіт потомкам,тим, хто повинен берегти культуру, історію рідного народу,  прилучатися до духовності, плекати ту Україну, про яку мріяв і яку виборював геній людства і наш Кобзар.                                                                                                          

Музей «Людина.Земля.Всесвіт» відсвяткував Новоріччя

Вітання з Різдвяними святами від « Берегині» та Сокальських пластунів

Детальніше...За традицією на Різдво Христове  з колядками і щедрівками , з поздоровленнями і засіваннями до музею завітав народний ансамбль СУ «Берегиня»  Сокальські пластуни показали  вертеп з національним колоритом для працівників музею та батьків. Всі присутні були щиро захоплені грою аматорів , які передавали біблійні історії про народження Cпасителя  в сучасній інтерпретації. Пізніше  після завершення дійства відбулося спільне частування. Різдвяна колядка об’єднала всіх  в залі.

Детальніше...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Енергетики України зустріли Різдво Христове в Сокалі 

Детальніше...В День Різдва Христового   до музею завітали   представники системи "Укрінтерм" всіх регіонів. Щороку вони   зустрічають Різдво Христове в різних містах України. 
У Різдво Христове 2018 року енергетики України відвідали музей "Людина.Земля.Всесвіт" в Сокалі та поспілкувалися з митцем Анатолієм Покотюком. Гості були надвичайно вражені експозиціями музею та його філософською спрямованістю. Вони висловили щиру вдячність Великому Майстру за його жертовну і натхненну працю.
... "Тут Сила і Віра в українську націю, українську державу. Тут незбагненна Таїна Мудрості", - відзначили гості.Детальніше...

 

 

 

 

 

 

Студентська молодь з Луганщини в музеї

 

У рамках Всеукраїнської програми “Схід і Захід разом» Львівщина прийняла 200 дітей з Донеччини, які проживають на лінії розмежування.
 Група дітей святкували  Різдво у сокальських сім’ях. Вони ознайомилися з галицькими традиціями, стали учасниками різноманітних культурних заходів,  глибше пізнали звичаї та обряди нашого краю. Вокальний ансамбль студентської молоді  « Всі зірки» Старобільського району, Луганської області  відвідали музей   « Людина.Земля.Всесвіт» м.Сокаля.Детальніше...Детальніше...

Персональна виставка волинянки Валентини Михальської у Сокалі

Детальніше...Валентина Михальська- кавалер Ордена княгині Ольги ІІІ-го ступеня, перший лауреат Волинської обласної мистецької премії імені Йова Конзелевича. Мисткиню знають не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
Ніжна, тендітна жінка із сонячною усмішкою і сильна духом, яка в 10років втратила рухомість і у 21 рік віднайшла свою стежину у житті.
25 січня у Сокальському музеї «ЛЮДИНА. ЗЕМЛЯ. ВСЕСВІТ», відбулося відкриття персональної виставки графіки та живопису відомої волинської художниці Валентини Михальської в рамках проекту Волинського краєзнавчого музею " З любов’ю до життя" та інклюзивної програми Сокальського музею "Ми йдемо до музею" 
Близько 50-ти робіт, що приїхали на Сокальщину, створені у різних жанрах та техніках, але об’єднаних прагненням донести до глядача найщиріші емоції та почуття.
До експозиції ввійшли твори, що презентують багатогранність творчості мисткині: чорно-червона графіка, монотипії , портрети, пейзажі, композиції релігійного змісту, виконані аквареллю, тушшю, тощо. Про виставку та саму художницю розповів директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури Анатолій Силюк та Аркадій Каліщук, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, земляк художниці.
Творчий захід відвідали духовенство Сокаля,настоятелі храмів Св.Миколая о.Михайло Назар та Вознесіння Господнього о.Володимир Жарський, представники Сокальської районної організації людей з інвалідністю та влади. Голова Сокальської районної ради Микола Пасько передав Волинській художниці від жителів Сокальщини книги. “Саме із цих книг, можна почерпнути щось нового та цікавого, що згодом на полотно перенесе пензель чи олівець. Проте найкращою “Музою” від сокальчан є книга із “Сокальською Вишиванкою” – зазначив голова районної ради, Микола Пасько.
Музичний супровід свята забезпечували:  викладачі Сокальської школи мистецтв ім..В.Матюка: Ірина Когут – по класу скрипки,Тетяна Троцько – викладач по класу фортепіано, Тетяна Гнатюк – керівник фольклорного дитячого ансамблю « Забавлянка», народний ансамбль СУ « Берегиня», керівник Марія Найдюк;
Ведуча презентації старший науковий співробітник музею Наталія Покотюк висловила щиру вдячність  директору Сокальської школи мистецтв ім.Віктора Матюка Оксані Думанській завідуючій Сокальської районної бібліотеки для дітей Ользі Чесак , дитячій поетесі Надії Матвіїв-Тарановій, телерадіо компанії "Сокаль" - Олександру Новацькому , Анні Бродюк , Марині Громик, Світлані Притулко.Детальніше...

Детальніше...

Різьба на дереві та коренепластика Володимира Заремби

Детальніше...В музеї «Людина.Земля.Всесвіт» з 28вересня по 28жовтня експонувалася виставка виробів різьбяра , члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Володимира Заремби. Його роботи виставлялися у Львов, Києві, Донецьку, Катовіце, Жешуві, Замості, Грубешеві (Польща).
Твори митця знаходяться у фондах Львівського музею історії релігії, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.
Автор представив на виставці різьбу на дереві та коренепластику. Серед робіт: «Фурман», « Ходок», «Сіяч», «Муканський дід», «Ріпник», «Старець» та інші.
Більшість із них майстер виконав найскладнішим видом різьблення – скульптурною різьбою, яка вимагає об’ємного бачення фігури, почуття перспективи, збереження пропорцій.

Найщасливіші хвилини для Володимира Заремби настають тоді, коли він залишається сам на сам із деревом у своїй невеличкій майстерні в с.Велике на Сокальщині, де думки линуть десь далеко, працює лише підсвідомість і руки, які обтесують дерево, надають йому форм і вдихають в нього нове життя.
За фахом він агроном. Працював у Сокальському звіроплемгосподарстві. Вже тоді вільний час віддавав мистецтву: спочатку малював, потім почав різьбити.
Цього мистецтва навчився від діда Павла Олійника. В дитинстві зачаровано слухав його розповіді про чумацький шлях, козаків. Дід, як завжди, щось стругав: і бандуру вмів зробити, і воза, і бричку... Цікавою освіченою людиною він був: бібліотеку мав, мови знав. Саме він заронив у дитячу душу Володимира любов до лісу, вміння бачити красу, творити її.
Перш, ніж сісти за роботу, майстер довго виношує образ — чи то сусідки, чи каменяра, чи того ж гнома. Кожна скульптура має свій характер, відображає внутрішній світ. Вміє він бачити незвичне у корені. «Ліс для мене, як Божий храм, у ньому я відпочиваю»,— каже пан Володимир.
У блокноті замітки — де який пеньок стоїть. Сюди, в ліс, водить і своїх внуків, показує, розказує, вчить розуміти природу. Талановитий майстер охоче передає свої знання і вміння молоді.
«Не за себе дбаю, за молодь»,— каже п. Володимир.

В музеї «Людина.Земля.Всесвіт» відбулася мистецька зустріч учнів Сокальської школи – інтернат із різьбярем Володимитром Зарембою. Народний майстер поділився з дітьми навичками роботи з деревом, показав основні інструменти для різьблення, дерево , яке використовує. Зосередив увагу на послідовності різьблення та майстерності, яка вимагає зосередженості,уваги, великої і наполегливої праці . Діти мали можливість разом з майстром експериментувати та долучитися до цього мистецького ремесла.

                                                                  Наталія Покотюк, Ольга Янчук

Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Ніл Хасевич – воїн, митець, легенда

Детальніше...В музеї « Людина. Земля. Всесвіт» до 75-ліття УПА експонується виставка одного твору митця Анатолія Покотюка «Ніл Хасевич». Авторська робота (об’ємна інтарсія, різьба на дереві), присвячена члену ОУН, воїну УПА, великому патріоту України, графіку європейського рівня – Нілу Хасевичу ( 1905 – 1952рр). Він міг бути успішним художником, житии богемним життям, виставлятись у закордонних салонах, натомість став митцем – повстанцем, обравши криївку з примітивним друкарським верстатом.
Ніл Хасевич працював переважно в галузі станкової, книжкової, документальної графіки, створював дереворити (гравюри на дереві). У нього були шанувальники у Польщі, але шлях у велике мистецтво для українського художника був закритий через небажання приймати польське громадянство.
Після навчання Ніл Антонович повернувся на Волинь. Працював учителем у місцевій школі, бухгалтером у сільпо, малював.
На малій батьківщині Хасевич починає займатися громадською і політичною діяльністю, стає членом Волинського Українського Об`єднання, згодом вступає до ОУН, з багатьма членами якої, зокрема з Степаном Бандерою, зблизився ще в студентські роки у Варшаві.
Талановитий художник міг спокійно заробляти на хліб своїм мистецтвом, але страшні події початку радянсько-німецької війни, коли під час відступу в червні 1941 р. каральні органи СРСР потопили Західну Україну в крові тисяч невинно закатованих людей, змусили Хасевича докорінно змінити своє життя.
Протягом 1943-1944 рр., працював у редакції журналу "До зброї", готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА "Український перець" та "Хрін", керував підпільною друкарнею, випускав різні агітаційні матеріали (брошури, листівки, летючки).
Він же розробляв ескізи прапорів, печаток, бланків, бофонів і відзнак підпілля (Хрест заслуги, Хрест бойової заслуги, медаль "За боротьбу в особливо важких умовах"), навчав мистецтва гравюри молодих художників, які відходили вже на інші терени ілюструвати підпільну літературу
Підпільні твори Ніла Хасевича було оприлюднено на Заході. У 1951 р. роботи Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів і були надруковані в альбомі "Графіка в бункерах УПА". Це остаточно довело до шалу радянське керівництво. Органами НКВД було створено спеціальну оперативно – пошукову групу для затримання Ніла Хасевича. В березні 1952 року зрадники допомогли відшукати криївку, біля с. Сухівці, Рівненськой області, де переховувався Ніл Хасевич разом із охоронцями. Але живим Хасевич не здався, застрелився з особистої зброї разом із двома своїми охоронцями - побратимами В'ячеславом Антонюком - "Матвієм" та Антоном Мельничуком - "Гнатом", спаливши перед тим усі важливі документи.

Могили митця, як і двох побратимів, що розділили з ним смерть 4 березня 1952 р., і досі не знайдено. Наукові співробітники Сокальської філії ЛМІР музею «Людина.Земля.Всесвіт» розробили цикл тематичних екскурсій « Ніл Хасевич – воїн, митець, легенда» для учнів Сокальських шкіл. Під час проведення екскурсії наукові працівники звертають увагу школярів на особливу силу духу і нескореність Ніла Хасевича. Адже художнику, який був інвалідом з 17 – ти річного віку ( втратив ногу, потрапивши під потяг), довелося працювати у надзвичайно складних умовах збройної боротьби, місяцями не виходячи з криївок, при поганому освітленні та браку повітря, не маючи достатньої кількості дерева та інструментів для створення дереворитів. Цією незламністю були пройняті його твори і через них сила передавалися іншим повстанцям.
Зброєю Хасевича були олівець і різець, папір і дерево. І хоч він не очолював збройних формувань, не керував бойовими групами і операціями, його дуже шанували в УПА, максимально оберігали і навіть наполягали на відході на Захід, але він відмовився. Припускають, що у повстанський період митець виконав майже три сотні графічних робіт, значна частина яких загинула під час військово – чекістських операцій і не дійшла до сучасників. Н.Хасевич знав, що приречений на загибель, але не на забуття
Його ім’я почало повертатися до земляків тільки зі здобуттям Україною Незалежності. На початку 90-х років ХХ ст..Волинський та Рівненський краєзнавчі музеї провели виставки творів художника,свого часу вилучених співробітниками НКВД у вбитих чи захоплених повстанців. Було впорядковано місце загибелі Ніла Хасевича, з’явились публікації у періодичній пресі. Але найбільшою вдячністю нащадків є те, що його творами кожен рік ілюструють нові історичні та художні книги про УПА.

Ольга Янчук молодший науковий співробітник

Сокальської філії ЛМІРДетальніше...Детальніше...Детальніше...Детальніше...