Червоноградський музей

Cемінар-практикум «Розвиток  духовної  особистості  засобами  музейної  педагогіки»

Детальніше...Детальніше...Детальніше...29 березня 2016 р. в Червоноградській філії Львівського музею історії релігії відбувся  семінар-практикум «Розвиток  духовної  особистості  засобами  музейної  педагогіки» вчителів зарубіжної літератури міста. Захід підготували  вчителі  Червоноградської загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів 9  Кардинал О.П. і  Друзь  О.Ф.

Основним  лейтмотивом семінару стали слова з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Щасливі ті, що усвідомлюють свою потребу в духовному» (Матвія 5:3). Завідувач музею  Галина Гриник провела екскурсію по стаціонарній виставці «Українська ікона XVII-XIX століть», а учні ЧЗШ 9 доповнювали її розповідями  про  життя святих, представлених  на іконах, пов’язували свої  розповіді з творами  зарубіжної  літератури, інсценізували. Особливе  враження на  присутніх справили  пісні-молитви  у  виконанні учнів школи.

 

Криптонім «Akcja H-T 1951»

Детальніше...У неділю, 21 лютого 2016 року, в Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палаці Потоцьких) відбулась спільна акція музею та польської громади міста Червонограда, присвячена 65-ій річниці переселення українців та поляків унаслідок зміни міждержавного кордону 1951 року між СРСР та Польською Республікою, яка увійшла в історію як «обмін ділянками державних територій», а у Польщі – під криптонімом «Akcja H-T 1951» (Г-Т – це скорочення від назв населених пунктів Грубешув-Томашув).
З вітальним словом перед присутніми виступив мер м. Червонограда Андрій Залівський. Завідувач музею Галина Гриник розповіла про важку долю мешканців міста Кристинополя, які стали вигнанцями-переселенцями у 1939, 1946-1947 та у 1951 роках. Від делегації Республіки Польща виступили війт гміни Чарна Богуслав Кохановіч та голова товариства «Ustyan», засновник музею акції H-T 1951 в с. Устянова Павел Германьскі.
Талановитий письменник, публіцист і фотограф Пьотр Дурак (Мєлєц, Польща) презентував свою фотовиставку «По обидва боки Бугу», яка є результатом його численних подорожей Польщею та Україною вздовж річки Буг. На виставці представлено 49 ретельно відібраних фотографій забутих і закинутих греко-католицьких церков на території Польщі та польських костелів на території України.
Цікаві тематичні доповіді підготували львівська журналістка і співавтор книги «Кристинопіль. 1692-1951» Олена Замойська (Україна) та директор школи у с. Чарна (Польща) Анна Лисиганич. Стараннями п. Анни відкрито музей акції Г-Т у с. Чарна, а також вона є головою товариства «Бесіда», з ініціативи якого постав документальний фільм «I to si? wszystko prze?y?o» («І це все пережилося»). Під час урочистості в Червонограді відбувся його прем’єрний показ. Фільм був створений влітку 2015 року Евеліною і Томашем Кривицькими в рамках проекту «Країна Ліпецька», реалізованого Товариством громадських ініціатив «Бесіда» за сприяння Музею історії Польщі і гміни Чарна. Головне історичне джерело творців фільму – так звана мовлена історія, безцінні спогади колишніх мешканців Сокальщини, які, через політичні домовленості, були змушені покинути рідні місця назавжди. У фільмі взяли участь як самі учасники тих далеких подій, так і молодь та діти — нащадки переселенців.
Члени Товариства польської культури Львівщини у Червонограді підготували концертну програму. На заході виступили вокальний дует «Кристинопільський квят» (Ірина Сухінська та Оксана Лобощук), Марія Цюцик і Катерина Валєвська.
Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Вечір пам'яті Галини Чобонян

Детальніше...12 лютого 2016 року о 14.00 годині у Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палац Потоцьких) відбувся вечір пам?яті Галини Чобонян (Марко), під час якого відбулося відкриття виставки її робіт «Життя як мить: єдина мить…». Сім'я п. Галини, чоловік Валерій Самадович та двоє дітей Ірина і Павло, підготували фотоспогади про життя та долю мисткині.
Галина Михайлівна залишилася в пам'яті жителів міста як талановитий вчитель образотворчого мистецтва та чудовий вихователь Червоноградської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів. Її вихованці неодноразово брали участь і перемагали у міських, обласних та національних конкурсах з образотворчого мистецтва.
Галина Чобонян (Марко), уродженка с. Хлівчани Сокальського р-ну Львівської області, з дитячих років проявляла хист до малювання. Свою майстерність відточувала у Червоноградській студії образотворчого мистецтва у викладача Адама Антоновича Бачі. Її улюбленими стилями були іконопис, портрет, пейзаж. Також п. Галина займалася ліпкою та декупажем. Окрім цього, вдосконалювала свій талант у мистецтві слова, написавши ряд поезій, кілька з яких покладені на музику. В останні роки життя захопилася технікою сухого пензля.
На виставці «Життя як мить: єдина мить…» було представлено 34 роботи художниці, виконаних у різних техніках малювання (гуашшю, аквареллю, олівцем, олією) та на різну тематику. Також на виставці експонуються 10 ескізів п. Галини та 9 малюнків її учениці – Віри Семків.Детальніше...

Детальніше...Детальніше...
Детальніше...Детальніше...

 

 

 

По обидва боки Бугу

Детальніше...Детальніше...У неділю, 21 лютого, о 14 годині в Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (Палаці Потоцьких) відбулась спільна акція музею та польської громади міста Червонограда – відзначення 65-ї річниці переселення українців та поляків унаслідок зміни міждержавного кордону 1951 року.
У програмі – прем’єрний показ документального фільму «І це все пережито». Створили його влітку 2015 року Евеліна і Томаш Кривицькі в рамках проекту «Країна Ліпецька». Це розповідь про людей, які змушені були покидати рідні місця назавжди через політичні домовленості Москви і Варшави про обмін частинами державних територій.
Стрічка побудована на основі спогадів колишніх мешканців Сокальщини, безпосередніх учасників тих далеких подій, а також розповідей дітей та онуків — нащадків переселенців. Вони і стали головними героями фільму.
Тема представленої фотовиставки «По обидва боки Бугу» яскраво ілюструє результат такого переселення: нищення культурної спадщини двох народів. Упродовж тривалого часу талановитий польський письменник, публіцист і фотограф Пьотр Дурак подорожував вздовж річки Буг. Він фіксував закинуті греко-католицькі церкви на території Польщі й колишні польські костели в Україні. І, як результат, - шістдесят п’ять ретельно відібраних світлин п’ятдесяти восьми культових споруд обабіч річки…
На зустрічі в музеї про переселення українців і поляків 1951 року розповідали Олена Замойська з України та Анна Лисиганич із Польщі.

Маріанна Чорнобрива, Олена Малюга – наукові співробітники ЛМІР
телефони: (03249) 3 90 35, 3 97 43
235 61 00, 235 70 07, 26148 22

«Я маю в серці те, що не вмирає…»

Київська область, Кіровоград, Ковель, Коломия, Львів… Мандрівна виставка українського народного одягу «Я маю в серці те, що не вмирає… Евакуйована колекція» подорожує Україною. Сьогодні цей неоціненний скарб народної майстрині, етнографа міста Старобільська Луганської області Єлизавети Главацької зупинився в Червонограді. Його представляє Микола Павлюченко.
За професією – інженер, а за духом – козак. Він із першого дня Майдану Гідності захищав країну, а з початком антитерористичної операції вступив до лав добровольчого батальйону «Айдар». Микола Павлюченко, уродженець Дніпропетровщини, рятував розбомблені бібліотеки на Луганщині, розносячи книги по сільських хатах. Боляче було дивитись на речі етнографа із Старобільська, адже в 50-ти кілометрах вибухали снаряди і били «гради». Війна могла забрати й знищити чудову колекцію українського одягу Луганщини і не тільки. Рішення було однозначне: за дві «військові» зарплати, видані йому на лікування обпечених легень і контузій, викупити в Єлизавети Главацької її колекцію.
Вишиті білим по білому занизані мережкою сорочки, цікаві своїм оздобленням юпки (верхній одяг, легка вкорочена жіноча свита), прикрашені оксамитом керсетки (жіночий верхній одяг, без рукавів, пошитий у талію), пояси-крайки, костюми Слобожанщини ХІХ – початку ХХ століть – це унікальні речі культури українського Сходу країни. Вони представлені в експозиції поряд із реаліями сьогоднішнього Донбасу, атрибутами неоголошеної війни в Україні: маскувальною сіткою, бронежилетом, казанком, набійною стрічкою, залишками снаряду від «градів»…
Виставка українських оберегів «Я маю в серці те, що не вмирає… Евакуйована колекція», які стали зброєю проти бездуховності й агресії, експонується в Палаці Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії) до кінця лютого.

Детальніше...Детальніше...