Червоноградський музей

Живопис Соломії Ковтун

Детальніше...    У Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палаці Потоцьких) 6 листопада 2016 року відбулася урочиста презентація виставки «Живопис Соломії Ковтун» молодої львівської художниці Соломії Ковтун. 

Детальніше...

Дивосвіт галицької вишивки

      Детальніше...З 1 вересня по 11 жовтня 2016 року Червоноградська філія Львівського музею історії релігії представляла у Музеї історії м. Кам'янське виставку «Дивосвіт галицької вишивки». На ній експонувалося 37 експонатів, з них 32 рушники і 5 сорочок кінця ХІХ – середини ХХ ст., що походять з Сокальського, Радехівського і Буського районів Львівської області (сокальська вишивка) та експонати, що представляли інші терени Галичини.
   Між музеями існує давня співпраця. Працівники Червоноградської філії неодноразово брали участь у фестивалях «Мамайfest», що проходять на базі Музею історії м. Кам'янське. Цьогоріч відбувся «обмін» виставками колекцій рушників. У Червонограді в цей період експонувалася виставка «Душа мого народу – рушники» з колекції Музею історії м. Кам'янське.
   11 жовтня у м. Кам'янське відбулося урочисте закриття виставки, на якому працівники Червоноградського музею – завідувач п. Галина Гриник та науковий співробітник п. Мар'яна Василишин – провели екскурс по вишитій історії галичан кін. ХІХ – пер. пол. ХХ ст. Адже підібрані експонати до виставки не просто гарна композиція, а вишита розповідь. Кожен символ на орнаменті, кольористика і форма рушника чи сорочки має своє символічне значення та відображає певну епоху.Детальніше...Детальніше...

 

 

 

 

 

 

Українські рушники Сходу і Заходу

Детальніше...      У рамках співпраці між Червоноградською філією Львівського музею історії релігії і Музеєм історії міста Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області проходить обмін виставками вишивок. Так, на Дніпропетровщині з першого вересня експонується виставка «Дивосвіт галицької вишивки» з фондів Червоноградського музею. Це 37 експонатів, з яких 32 – рушники і 5 сорочок кінця ХІХ – середини ХХ століть. В основному ці речі походять із трьох районів Львівщини: Сокальського, Радехівського і Буського. Є роботи, виготовлені й у інших куточках Західної України. Доречно сказати, що червоноградці неодноразово беруть участь у фестивалі «Мамай-FEST», що проходить на базі Музею історії міста Кам’янського.
    15 вересня музейники Кам’янського зі Сходу України презентують у Палаці Потоцьких (місто Червоноград) виставку «Душа мого народу – рушники». На ній будуть представлені рушники, чоловічі й жіночі сорочки кінця ХІХ – початку ХХ століть із Катеринославської, Харківської, Полтавської губерній; Полтавської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей 20–60-х років ХХ століття. Серед оберегів дому, родини є рушники із сюжетною вишивкою: Берегинь-Рожаниць, «дерева життя», весільні рушники із вишитими текстами «Щедрою рукою щастя просила», «Не смотри на красоту, а смотри на доброту» (датовані початком ХХ століття) та сучасний «З Богом і щастям у нове життя». У колекції кам’янівчан є жалобний рушник із вишивкою «Під хрестом моя могила».
     Відкриття виставки «Душа мого народу – рушники» відбудеться у четвер, 15 вересня, о 12 годині у Палаці Потоцьких міста Червонограда (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії).

                                Маріанна Чорнобрива, Ірина Цебенко,
                                    наукові співробітники Львівського музею історії релігії
 
                                      телефони: (03249) 3 90 35, 3 97 43;  235 61 00, 26148 22 

«Україна. Магія українців»

Детальніше...Напередодні дня Незалежності України і Дня шахтаря палац Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії) презентує виставку «Україна. Магія українців». Це роботи Ігоря Копчика, львівського майстра рельєфної пластики на шкірі.

З творчістю митця червоноградці вже добре знайомі: його роботи неодноразово експонувалися в музеї. Вони вражають символами й глибоким змістом, майже сакральністю і якоюсь таємничою магічністю. Свої твори Ігор Копчик виготовляє за власною технологією, до якої художник ішов роками, довгими пошуками, експериментами.

Сьогодні Ігор Копчик добре знана людина. Його мистецькі роботи представлені на різноманітних виставках в Україні і далеко за її межами. Окремі вироби зберігаються у колекціях Ватиканського музею, Константинопольської патріархії, Білого Дому у Вашингтоні та ін.

Особливість майстра та його успіх полягають у тому, що він опанував традиційний декоративно-ужитковий матеріал шкіру та зумів розвинути і піднести це давнє ремесло до високохудожнього рівня. Шедеври художника Ігоря Копчика можна буде побачити, потрапивши на його виставку «Україна. Магія українців».

У шахтарському Червонограді митець представить 30 робіт, які дивують, захоплюють, а ще занурюють у магічний світ відчуттів та уяви. Є в них фольклорна поетика (щось від давнього народного мистецтва), сакральний зміст та філософське наповнення. Вони відображають світогляд слов'ян-українців та їхню духовність («Стародуб молодильні яблука», «Перун»), звитяги українського народу і його прагнення до незалежності («Іван Виговський. Перемога під Конотопом», «Слово о полку Ігоревім»). Доповнять галерею експозицію й історичні постаті («Андрей Шептицький. На скелі віри», «Мій дідо Бандера»).

21 серпня, у неділю, о 14 годині у палаці Потоцьких (місто Червоноград) відбудеться урочисте відкриття унікальної виставки шкіряних полотен Ігоря Копчика «Україна. Магія українців».

Виставка чинна до кінця вересня.

Детальніше...

Детальніше...Маріанна Чорнобрива, Олена Малюга,

наукові співробітники ЛМІР

телефони: (03249) 3 90 35, 3 97 43

235 61 00, 235 70 07, 26148 22

 

Олійний живопис Тамари Голутяк

Детальніше... До Дня молоді та Дня міста 26 червня 2016 року Червоноградська філія Львівського музею історії релігії та червоноградська художниця Тамара Голутяк презентували виставку «Олійний живопис Тамари Голутяк». Це вже третя виставка художниці у нашому музеї (до слова, п. Тамара і працювала у 1988-1989 рр. у музеї художником-оформлювачем). Перші дві відбулися у 1996 та 1997 роках. І ось після такої довгої перерви, ми знову можемо пізнати та відшукати у її творах глибоку філософію буття та Світу. У них мисткиня відкривається повністю: за допомогою фарб показує свій настрій, думки, і навіть виливає душу.

 

Тамара Марківна почала малювати ще в дитинстві (народилася у 1940 р. в смт. Андрушівка на Житомирщині). У п. Тамари в родині було багато митців: дідусь був музикантом грав на скрипці, а батько писав вірші та малював. Саме від батька п. Тамара перейняла хист до малювання та написання віршів.

 

Молодою дівчиною у 1960 році приїхала у Червонограді і все своє життя провела у ньому: навчалася, працювала та творила. Закінчила Московський заочний народний університет мистецтв, дворічні курси художників у Львові, підвищення кваліфікації художників у Львові, проте найбільш вагомими у її професійній майстерності були приватні уроки у викладачів Академії мистецтв у Ленінграді (зараз Санкт-Петербург) Олени Скуінь та Бориса Бреградзе. У 90-х роках п. Тамара провела ряд персональних виставок у Львівській національній галереї мистецтв, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, у виставковій залі Львівського національного університету імені Івана Франка, у Варшаві та у нашому музеї. На жаль, у зв'язку із частковою втратою зорою впродовж останніх років п. Тамара не малює, проте зараз вона активно творить вірші. Ці вірші вона і прочитала під час презентації виставки.

 

На виставці експонуються 57 творів художниці, з них три картини є частиною музейної фондової збірки «Живопис». Роботи п. Тамари представляють різні жанри образотворчого мистецтва: пейзажі, натюрморти, портрети та автопортрети. Вони виконані у техніці олійного живопису. Є також кілька робіт в його технічному засобі т.зв. «лесуванні». Він полягає у нанесенні тонкого шару фарби на зображення, через який проглядаються розташовані нижче шари. Стиль її письма вирізняється текучістю кольорів з його наростаючою соковитістю і в той же час м'якою нечіткістю предметів.

 

Виставка діятиме до середини серпня 2016 року.Детальніше...Детальніше...Детальніше...

Детальніше...

 

 ,