Рекламно-інформаційний відділ

Граф у монашому каптурі. Блаженний Климентій Шептицький. 150 років від дня народження

Детальніше... «Враховуючи важливість постаті Блаженного Климентія Шептицького у відродженні української монашої традиції, збереженні Української греко-католицької Церкви у 30-40-х рр. XX ст. за героїчну поставу під час Голокосту, відзначаємо у 2019 році 150-річчя з Дня народження Праведника Народів Світу, Архимандрита монахів Студитського уставу Української греко-католицької Церкви Блаженного Климентія Шептицького», – вказано у Програмі відзначення 150-річчя від дня народження Блаженного Климентія Шептицького, яку затверджено на сесії Львівської міської ради 11 березня цього року.
     З цієї нагоди впродовж ювілейного року у Львові проведуть низку заходів, щоб інформувати людей про Климентія Шептицького, його життя, твори та осіб, пов’язаних із святим отцем.
     Однією з найперших таких подій буде виставка «Граф у монашому каптурі. Блаженний Климентій Шептицький. 150 років від дня народження» у Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1. Презентувати її організатори вирішили в останній тиждень перед закінченням посту, який називається страсним, напередодні 1 травня – дня смерті блаженного священномученика Климентія Шептицького.
     На виставці представлять унікальні світлини як з колекції Музею, так і з колекцій «Archiwum Szeptyckich» (власніть родини Шептицьких), ієрм. Севастьяна (Дмитруха), о. Юстина (Юрія Бойка), Івана та Іванни Матковських, приватних збірок.
     З фондової збірки ЛМІР виставлять роботу українського художника Модеста Сосенка «Антоній і Феодосій Печерські», де в образі святих зображено митрополита Андрея і архимандрита Климентія Шептицьких; оригінальні архівні документи, пов’язані з поїздкою отця Климентія Шептицького, архимандрита монахів-студитів у Львові, у складі митрополичої делегації до Москви і Києва (посвідчення видане Митрополитом Йосифом Сліпим Архимандритові Климентію Шептицькому – представникові Греко-Католицької Церкви, на урядових переговорах у Києві та Москві у Львові, 12 грудня 1944 року, закріплене мокрою печаткою і підписом Митрополита Йосифа); копії матеріалів кримінальної справи, пов’язані з пересильним та тюремним періодом архимандрита Климентія Шептицького, інші.
     Відкриття виставки – це спільна робота Львівського музею історії релігії і Музею Митрополита Андрея Шептицького (директор о. Севастьян (Дмитрух). Із збірки останнього надано надзвичайно цінні й унікальні експонати: ікони, портрети із зображенням Климентія Шептицького, а також особисті речі: посуд родини графів, светр, окуляри, годинник, капелюх (використовували у процесі беатифікації), грамоту і медаль праведника світу. Виставку створено за великого сприяння і вагомої підтримки науковця, дослідника, доктора філософії, автора біографії блаженного священномученика Климентія Шептицького «Казимир граф Шептицький — отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви» Івана Матковського. Кожен намагався віднайти у своїх колекціях найцікавіші експонати, які дали б змогу повніше і глибше розкрити постать Климентія Шептицького. Відкриття – 24 квітня, у середу, о 16 годині. 
     Виставка чинна з 24 квітня до 30 червня.

      Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Детальніше...Детальніше...
     

Виставка «Барви батьківщини. Живопис Нурі Планжиєва»

Детальніше...     Напередодні 75-ї річниці депортації кримськотатарського народу, а саме 17 травня, у Львівському музеї історії релігії відкривається виставка «Барви Батьківщини. Живопис Нурі Планжиєва».
     Нурі Планжиєв народився 1938 року у Буюк-Ламбат (з 1945 року – Малий Маяк, селище на Південному березі Криму). 1941 року батько, Планжиєв Шабан Асан Огли, пішов на фронт. З двох років Нурі Планжиєва виховувала рідна тітка по лінії батька.  У шестирічному віці хлопця разом з бабусею, дідусем і тіткою депортували до Узбекистану. Мати-росіянка повернула своє дівоче прізвище, змінила імена рідних сестри й брата Нурі Планжиєва та залишилась у Криму.
     В Узбекистані Нурі Планжиєва чекала важка праця телемайстра, будівельника, робітника на місцевих заводах. Але дитяча мрія малювати не полишала його жодної хвилини.
     1969 року Нурі Планжиєв повертається до Криму. Стосунки з рідною матір’ю не налагоджуються. 1979-го переїжджає до Мелітополя. І саме в цьому місті здійснюється дитяча мрія Нурі Планжиєва. Він малює, виставляє свої роботи.
     На виставці у Львівському музеї історії релігії «Барви Батьківщини. Живопис Нурі Планжиєва» презентують 37 робіт художника. Серед них: «Зимовий пейзаж з фазаном», «Околиці Буюк-Ламбату», «Пейзаж з Аю-Дагом (Гурзуф)», інші.
     Усі картини Нурі Планжиєва – своєрідний ідеалізований образ кримської прекрасної природи: райські птахи і квіти, пейзажі, в яких певною мірою проявляється яскрава індивідуальність художника.  У його роботах прослідковується туга за Батьківщиною, за рідним краєм.
     Відкриття виставки 17 травня, у п’ятницю, о 16 годині. 
     Куратор виставки – старший науковий співробітник Ульвіє Аблаєва.  
    
     P. S. Ульвіє Аблаєва  викладала живопис у Кримському інженерно-педагогічному університеті,  працювала у Кримському історичному музеї «Ларішес» на посаді завідувача етнографічного відділу. З 2014 року живе у Львові. Працювала в Історико-краєзнавчому музеї м. Винник, тепер – у Львівському музеї історії релігії. Досліджує тематику ісламу.

                                               Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Детальніше...Детальніше...

«Quadragesima. Символи орнатів Великого посту»

Детальніше...Напередодні Попільної середи – дня, яким розпочинається Великий піст у західному обряді  (цьогоріч 6 березня), у Львівському музеї історії релігії відкривається виставка «Quadragesima. Символи орнатів Великого посту». Її благословить Архієпископ Митрополит Львівський Римсько-католицької Церкви, Голова Конференції Римсько-католицького Єпископату України та Комісії Доктрини Віри Мечислав Мокшицький.
 На виставці представлять пам’ятки XVIII–XX століть: орнати, далматики, сто?ли, маніпули. Будуть предмети, які використовують в літургійному дійстві: бурси, вельони (покрівці).
 Організатори мали за мету розповісти про символи Страстей Христових, які зображено на літургійних тканинах, їхнє значення, пояснити що таке орнат, його кольорову гаму, види.
 Відвідувач ознайомиться з образною символікою усього земного життя Ісуса Христа – від його народження до Воскресіння. Цікавими є орнати, на яких зображено основні християнські символи: тайної вечері, зради Юди, арешту Ісуса, відречення св. апостола Петра, тортур, хреста омивання рук Понтієм Пилатом, Воскресіння, роздертої завіси Єрусалимського храму, інші. Привертають увагу зображення півня, меча з відрізаним вухом, списа Лонги?на, черепа, глечика з водою, тернового вінка. Окрім того, представлять відреставрований прапор товариства кухарів «Злагода» із зображенням Тайної вечері.
 На виставці «Quadragesima. Символи орнатів Великого посту» вперше експонуватимуться речі, збережені і надані курією Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні.
 Доповнять експозицію живописні роботи Симона Чеховича, Едварда Лепшого, Алекса Владимирського з фондової збірки Львівського музею історії релігії.
 Відкриття виставки «Quadragesima. Символи орнатів Великого посту» 5 березня, у вівторок, о 16 годині.
 Куратор виставки – Руслана Бубряк.
 
                                                          Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР
Детальніше...Детальніше...

Православ’я. Україна. Історії

Детальніше...В умовах поліконфесійності українського суспільства і створення Православної церкви України (ПЦУ) важливе значення має не тільки вивчення, а й дослідження процесу виникнення та розвитку церковно-православного руху в Україні, утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
    «Православ’я. Україна. Історії». Тема новоствореної виставки у Львівському музеї історії релігії. Її автори акцентують увагу на історії автокефального руху в Україні і створення ПЦУ. На основі численних документів, особистих і культових речей, облачення, світлин постають духовні особистості, які підтримали ідею автокефалії, незалежності і самостійності української церкви, починаючи після лютого 1917 року. Національно-церковний рух не припинявся і в умовах більшовицького режиму, у часи Другої світової війни. Біля витоків творення УАПЦ стояли духовні пастирі України – митрополити Василь Липківський, Іларіон (Огієнко), Полікарп Сікорський, патріарх Мстислав (Скрипник).
     В експозиції будуть представлені речі патріарха Мстислава (Скрипника):  скуфія (повсякденний головний убір православних духовних осіб), ваза, ніж для розрізання паперу. 
     Волинський краєзнавчий музей (Луцьк) надав експонати про життя і діяльність Полікарпа Сікорського, ініціатора другого відродження УАПЦ. Варто зазначити, що до Луцька вони надійшли від громади української парафії Парижа – Церкви святого Симона у 90-х роках XX століття, і жодного разу в Україні їх не виставляли.
     Багато матеріалів радянського періоду ілюструють постаті митрополита Миколи (Юрика), священика Василя Романюка (майбутнього патріарха Володимира).
     Окремою сторінкою виставки є матеріали про життя і діяльність почесного патріарха УПЦ КП Філарета (Денисенка). Служінню Церкві Його Блаженство присвятив сімдесят років життя, понад двадцять з яких присвячені створенню єдиної помісної української православної церкви. Світлини про життя і діяльність Філарета, його облачення, видавничі проекти – усе це глядач побачить на відкритті виставки.
     Будуть висвітлені й історичні події: об’єднавчий Собор – торік 15 грудня в Києві і вручення Томоса про автокефалію ПЦУ Вселенським патріархом Варфоломієм предстоятелю – митрополитові Епіфанію 5-6 січня 2019 року в Туреччині.
    У висвітленні теми «Православ’я. Україна. Історії» використані речі багатьох фондових груп ЛМІР. Тут є стародруки, періодичні видання 1920–1930-х років, фотографії того періоду. Будуть представлені сучасні видання I і II Соборів УАПЦ, а Галузевий державний архів СБУ та Центральний державний архів громадських об'єднань України надали копії справ репресованих у 20–30-х роках XX століття діячів УАПЦ – митрополита Миколи Борецького, професора Володимира Чехівського, єпископа Макарія (Оксіюка).    
     Виставку підготовлено спільно з Волинським краєзнавчим музеєм (Луцьк), Рівненським обласним краєзнавчим музеєм, Державним меморіальним музеєм Михайла Грушевського у Львові, Митрополією ПЦУ (Київ), Науковою бібліотекою ЛНУ імені Івана Франка (Львів).
     Урочисте відкриття виставки «Православ’я. Україна. Історії» відбудеться 7 лютого о 16 годині у Львівському музеї історії релігії.
    Куратор виставки – Людмила Ходькова, завідувач відділу «Православ’я».
    Триватиме виставка до 13 травня.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Детальніше...Детальніше...