Рекламно-інформаційний відділ

Виставка «Вічні і геніальні»

Детальніше...У Львівському музеї історії релігії виставлять портрети геніальних і відомих на весь світ художників у скульптурі і живописі.  
 Подружжя львівських митців – Віктора і Наталії Проданчуків – вже декілька років створюють незвичну серію «Вічні і геніальні». Віктор Проданчук так характеризує цей мистецький проект: "...представляємо (скульптура, живопис) відомих художників світу й України. Основна ідея – показати їхній внутрішній стан і психологічний образ, емоції, смуток, жаль, переживання, різні емоційні стани митців. В кольоровому образі передати їхній творчий подих. Надати нове дихання кожному геніальному митцю в сучасному контексті через призму власних відчуттів." Художник спочатку вивчає життя і творчість кожного свого героя, шукаючи якісь особливості, іскринки, щоб потім у глині чи алюмінію втілити усе це.
     22 серпня частину робіт покажуть у внутрішньому дворику Музею. Відвідувачі побачать скульптури Вінсента ван Гога, Енді Воргола, Джексона Поллока, Амадео Модільяні, Еґона Шіле, інших всесвітньо відомих митців.
     Отож, 22 серпня, у четвер, о 17 годині чекаємо львів’ян і гостей міста у Львівському музеї історії релігії на відкритті виставки «Вічні і геніальні» творчого подружжя Віктора і Наталії Проданчуків.
 
 Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІРДетальніше...Детальніше...

«Легенди. Живопис на склі»

Детальніше...Опинитися у чарівному світі казкового Львова, дізнатися цікаві історії та інтригуючи загадкові легенди міста запрошує Львівський музей історії релігії.
 «Легенди. Живопис на склі» – назва постійної експозиції у підземеллях колишнього Домініканського монастиря. Це свого роду інтерпретація красивих, яскравих, які вражають своєю фантазією, легенд у мистецтві. Виконано роботи традиційною українською технікою – малярство на склі олійними фарбами. Автор – сучасна львівська художниця Наталія Курій-Максимів.
 Виставку задумано з метою: «Дізнатися звідки взялися легенди, зокрема львівські, чи вони правдиві, чи вигадані… А оскільки ми в приміщенні Львівського музею історії релігії, то нам хотілося розповісти легенди про заснування основних храмових споруд, про чотири релігійні общини: польську; русинську, православну; єврейську; вірменську», – зазначила на відкритті виставки куратор, заступник директора музею Надія Полянська. 
 Історію про захисників змієборця Юрія і «Золоту Розу», опікунів, фундаторів вірменських купців Якова Кафи, Паноса Абрагамовича і Констанцію розповідають малюнки на склі: «Святий Юрій», «Вірменський сад», «Констанція і Лев», «Золота Роза». Розмір кожного: 80х95. Походження перших трьох легенд пов’язують з іменем купця, мандрівника, а згодом ченця-домініканця (жив у Домініканському монастирі у Львові) Мартина Груневега. А ще три легенди про «Золоту Розу» залишив нам історик польського єврейства Маєр Балабан. Під кожною роботою є пояснення звідки взялися ці легенди, як фони трансформувалися протягом століть.
 Запрошуємо львів’ян і гостей міста відвідати підземелля Домініканського монастиря і, можливо, знайти для себе свою «смачну» легенду.

                                        Олена  Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Реставраційні історії

Детальніше...У Львівському музеї історії релігії відкрито виставку відреставрованих пам’яток. Це невеличка лаконічна експозиція, але досить цікава і має свою, не менш цікаву історію.
 Із фондової збірки «Тканини» художниці-реставраторці давніх тканин Оксані Гірняк надали єпитрахиль із розірваною бахромою, яку потрібно було зшити. Реставраторка, як хірург перед операцією, провела дослідження експоната, склала «історію хвороби» і зрозуміла, що у ньому приховується якась загадка. Адже як пояснити, чому до єпитрахилі з жакардової тканини з декоративними орнаментами дали шовковий підклад, що за хрести на ньому, чому різні горловини…?
 Після копіткого процесу роздублювання пам’ятки було виявлено дві єпитрахилі, причому нижня, шовкова, набагато давніша і більш знищена. «На шовковій єпитрахилі збереглися два хрести у верхній частині з лівої сторони та посередині. До шовкової єпитрахилі була підшита тонка, легка марлева тканина.
     Можна лише здогадуватись, чому стара знищена єпитрахиль не була за церковним звичаєм спалена, а збережена під іншою. Можливо, вона належала священникові, пам’ять про якого зберігали таким чином? Можливо, її використовували в роки підпілля УГКЦ? Можливо…», – зазначила в анотаційній статті до виставки завідувачка виставкового відділу Руслана Бубряк.
     Привертає увагу ще один експонат – священничий нарукавник (поруч). Його реставраційна історія також сповнена загадковості й таємниць.
     Демонтаж нарукавника показав, що підкладом слугував нотний аркуш. На ньому вручну розкреслений нотний стан, заповнений нотами, зроблено написи, позначки. «Під час дослідження вдалося озвучити записані ноти. Виявилося, що це два різні вальси, не складні за композицією. Можливо, вони написані рукою учня», – зазначила художниця-реставраторка документальних пам’яток Лідія Григель.
     У майбутньому, щоб мати можливість доступу до аркуша з нотами, нарукавник зшили тільки з трьох сторін.
     До експонатів на виставці додано світлини, які ілюструють процес початку і кінця реставрації. Це дозволить глядачу поринути в таємниці відновлення пам’яток нашої історії.
     Оглянути цю міні-виставку відреставрованих експонатів можна протягом цілого літа.     

 
                                                        Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Детальніше...Детальніше...

Сакральний простір юдаїзму

 Серед багатонаціональної культурної спадщини Львова – єврейська культура, яка має своє глибоке коріння та  багатовікову історію. Бурхливі події попередніх століть та десятиліть, зокрема, на теренах Галичини, спричинили втрату чималої кількості її пам’яток.
    Детальніше...Завдяки людям небайдужим, колекціонерам, науковцям, дослідникам вдалося наповнити музейні колекції єврейськими старожитностями. Одна з найбагатших колекцій юдаїки України, яка має значну наукову, історичну та художню цінність зберігається у Львівському музеї історії релігії. Її формування почалося від часу створення музею. У ній – унікальна збірка сувоїв Тори, релігійні книги, стародруки та рідкісні видання XVII – XX ст., графічні та живописні полотна, скульптурні твори, синагогальні й ритуальні предмети. Чимало речей виставлено у постійній експозиції «Юдаїзм».
     Новостворена виставка «Сакральний простір юдаїзму» – це розповідь
про юдаїзм як національну релігію єврейського народу зі своєю унікальною особливістю, відкритістю для сторонніх; про Єрусалимський Храм, побудований царем Соломоном – єдиний центр єврейського релігійного життя протягом тисячі років, який неодноразово руйнували.
    – Однак його (Храму) величезне значення зумовило те, що й до нинішнього дня образ Храму стоїть за багатьма єврейськими релігійними практиками і є однією з головних ідей в юдаїзмі. Ця виставка – спроба проілюструвати сліди Храму, водночас присутнього і відсутнього, –   зазначив куратор виставки Максим Мартин.
     На виставці представлено культові речі юдаїзму зі збірки Музею, що використовувались у синагогах Галичини і Львова, зокрема. Тут можна буде побачити шафу для сувоїв Тори, срібний щит і корону на Тору, елементи інтер’єру синагоги парохет і шивіті, Ханукію – світильник для свята Ханука, синагогальну посудину для обмивання рук перед молитвою, тощо. На усіх цих пам’ятках простежуються зображення Храму.
     Урочисте відкриття виставки «Сакральний простір юдаїзму» відбудеться у середу, 15 травня, о 16 годині у Львівському музеї історії  релігії, що у Львові на площі Музейній, 1.
 
                   Цебенко Ірина, завідувач відділу ЛМІР