Вже побачили світ такі видання: Луцьке Євангеліє XIV ст., Холмське Євангеліє XIV ст., що зберігаються в Російській державній бібліотеці (Москва), Луцький Псалтир 1384 р., зберігається у бібліотеці Лауренціана Медічі (Флоренція, Італія).
Презентація факсимільного видання Лавришівського Євангелія XIV століття відбудеться у четвер, 15 листопада, о 16 годині у приміщенні Львівського музею історії релігії. У презентації візьмуть участь люди, які повернули до життя цей унікальний книжковий твір – працівники видавництва «Горобець» та науковці.
ДОВІДКА
ПРО ПРОЕКТ. За часів Київської Русі було створено, написано і надруковано чималу кількість книжок. Це були твори духовні, історичні й державотворчі. Однак, хоч як прикро, з найбагатшої книжкової спадщини Київської Русі збереглося не більше ніж один відсоток усіх рукописів, створених у князівських скрипторіях. Тому кожний збережений рукопис є не лише цінним історичним джерелом, а й справжнім шедевром української середньовічної культури. На жаль, переважна більшість українських середньовічних рукописів опинилися далеко від тих центрів, у яких вони були створені. Ці рукописи стали перлинами книжкових зібрань Росії, Білорусії, Польщі, Австрії, Італії та інших країн. Їх старанно оберігають, виставляючи як музейні експонати у вітринах світових культурних скарбниць. Частина з них зберігається в музейних або рукописних фондах і не доступна ані дослідникам, ані простим особам, зацікавленим історією української рукописної книги.
ЛАВРИШІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ. Лавришівське Євангеліє, або Лаврашівське Євангеліє, – рукописна пергаментна пам’ятка XIII–XIV ст., багато ілюстроване «Євангеліє апракос" (тижневе) (183 арк.). Його створено в якомусь із волинських скрипторіїв, ширше – галицько – волинських, на замовлення, як гадають, литовського князя Войшелка Міндовговича.
В історіографії визнано, що Євангеліє було переписане для Лавришівського монастиря Пресвятої Богородиці, що поблизу Новогрудка в Білорусі, у якому зберігалось ще на початку XIX століття. Після закриття обителі ченці віддали книгу князеві Адаму Чарторийському. Перед 1842 р. Євангеліє потрапило до Рум’янцевського музею у Москві, якийсь час воно перебувало у Парижі, де А. Чарторийський був на еміграції, а 1872 р. було внесене до Списку рукописів архіву князів Чарторийських у Кракові.
Один з найбагатше ілюстрованих рукописів княжої доби. На початку кодексу зображені архангел Михаїл, наприкінці – праведний Йов. У євангельських читаннях, що починаються мініатюрами євангелістів – Іоанна (арк. 1 зв.), Матвія (арк. 47 зв.) і Луки (арк. 84 зв.), вміщено ілюстрації з біблійними сюжетами і постатями.
Ірина Цебенко, завідувач відділу ЛМІР