Контакти

Сьогодні в музеї

«Місійна діяльність Згромадження оріоністів»

    19 жовтня 2009 року архієпископ Ігор Возняк, беручи до уваги поради пресвітерської ради та діючи згідно з каноном Кодексу Канонів Східних Церков, підписує Декрет про заснування парафії Божого Провидіння у Львові, що на вулиці Лінкольна, 12. Опіку над парафією доручено Згромадженню монастиря Чину оріоністів.
    Офіційна назва згромадження оріоністів – Мала Справа Божого Провидіння. На межі XIX–XX століть в Італії римсько-католицький священик Луїджі Оріоне (2004 року його проголошено святим) засновує цей чернечий орден. Під час першої відправи Служби Божої він просить у Господа три милості для тих, що йдуть за ним: «хліба, миру і раю» та вічного спасіння  для тих,  хто наближений  до нього і його конгрегації. Мету нової чернечої конгрегації блаженний Оріоне визначив словами апостола Павла: «Об’єднати все у Христі» (пор. Еф 1, 10). А це означає, писав він, «…любити, молитися, виховувати в благочесті і праці сиріт і найбільш занедбаних, страждати за грішників і присвячувати себе Ісусові. Привілей конгрегації – служіння Христу, Який перебуває у найбідніших, у найбільш занедбаних і покинутих».
     Про історію становлення і розвитку згромадження у Львові і далеко за його межами, внесок у поширення євангельських  цінностей та релігійного виховання різних прошарків населення розповідає виставка у Львівському музеї історії релігії. Її назва «Місійна діяльність Згромадження оріоністів».
    Перші оріоністи прибули до Львова 2001 року. Їх очолював отець Еджідіо Монтанарі, випускник Папського східного інституту. Він віддавна цікавився духовністю і традиціями країн Східної Європи і один  із перших виявив бажання  виконувати духовну працю в Україні. Тож уже 15 років у Львові оріоністи проводять активну роботу з дітьми, молоддю, працюють у галузі соціальної допомоги.
    На виставці представлено світлини з життя засновника згромадження Луїджі Оріоне 30-х років минулого століття: «Кафедральний собор Тортони», в якому Луїджі Оріоне працював і проживав під час навчання в семінарії; «Церкву Всіх святих», збудовану отцем Оріоне в Римі; «Оріоне – місіонер в Бразилії» під час першої подорожі в Південну Америку. Про діяльність отців-оріоністів у Львові розповідають фотографії «Веселі канікули на парафії Божого провидіння», «Владика Венедикт Алексійчук і львівські священики УГКЦ на святкуванні дня святого Луїджі Оріоне», «Отці-оріоністи з постулатами до Згромадження», інші. До огляду представлено світлини «Висвячення першого оріоніста-українця отця Юрія Блажиєвського, 2012 року», «Божественна Літургія з нагоди посвячення монастиря святих апостолів Петра і Андрія, 2013 року», «Патріарх Йосиф Сліпий з учасниками Генеральної капітули Згромадження оріоністів, 1969 року». Експонуються прапор оріоністів із логотипом «Instaurare omnia in Christo» («Об’єднати все у Христі»), документ «Декрет про заснування парафії Божого Провидіння у Львові», підписаний Ігорем Возняком. Досить цікавими є численні книги, газети, журнали, брошури, які розповідають про багатолітню історію діяльності оріоністів, осередки яких діють сьогодні у більш ніж тридцяти країнах світу.
    Оглянути міні-виставку «Місійна діяльність Згромадження оріоністів»  можна до 20 вересня цього року.
    Куратор виставки – Зоряна Мащакевич, науковий співробітник ЛМІР.

 Зоряна Мащакевич, Олена Малюга,

                                                             наукові співробітники ЛМІР

                                                         телефони: (38032) 235 61 00, 235 70 07, 26148 22

Виставка "Пастелі Євгена Безніска"

Детальніше...У Львівському музеї історії релігії відкрилась виставка «Іван Франко. Мойсей». Це роботи відомого львівського графіка, лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка, заслуженого художника України Євгена Безніска. Виставка присвячена 160-річчю від дня народження Каменяра.
Творчість митця завжди була тісно пов’язана з українською літературною класикою. В його доробку – графічні цикли до творів Лесі Українки, Тараса Шевченка, Василя Стефаника… Особливо приваблювала його поетична спадщина Івана Франка. «Робота над Франком — моє життя», — зізнавався митець. І це дійсно так. Ще підлітком захопившись творчістю Каменяра, Євген Безніско понад сорок років часто втілював на папері яскраві, незабутні образи франкових поем. За допомогою засобів художньої виразності він зумів передати їх драматизм та філософську символіку.

Виставка «Атеїзм, комунізм, тоталітаризм: минуле»

1973 року на музейній мапі Львова з’явилася нова культурологічна установа Музей історії релігії та атеїзму, структура, створена львівським обкомом партії та облвиконкомом. Його розмістили в приміщенні костелу та монастиря ордену домініканців, пам’ятки архітектури XIV–XVIІI століть. Основна мета«сприяти комуністичному вихованню.., ідейно впливати на свідомість людей, виховувати в них марксистсько-ленінський матеріалістичний світогляд». Система здійснювала політику, яка поєднувала матеріальні й соціальні стимули з ідеологічними й естетичними обмеженнями. Тобто, з одного боку, витрачались кошти на потреби збереження національної культури, а з другого ця культура зазнавала деформацій і працювала на радянську пропаганду.

Створивши музей для пропаганди атеїзму на прикладі культових пам’яток, влада мимоволі зробила велику послугу для музейної справи, зберігши ці предмети у фондах музею. Таким чином залишила живою релігійну думку у Львові, до певної міри нівелювавши початковий ідеологічний задум.

1989 року розпочався новий етап історії музею: докорінно перебудовується експозиція, у назві науково-освітнього закладу зникає слово «атеїзм». Це були перші паростки декомунізації. Сьогодні Львівський музей історії релігії єдина установа в Україні, яка виконує функції «скарбниці релігійних пам’яток та релігійної думки».

За час існування музею в радянський період було зібрано велику кількість атеїстичних пам’яток (і не тільки), які є документальними доказами злочинів комуністичного режиму. «Вони і стали основою для створення виставки «Атеїзм, комунізм, тоталітаризм: минуле»», зазначає куратор Надія Полянська і продовжує: «Виставлені пам’ятки експозиції розділені на два періоди: перший це міжвоєнний, тут представлені атеїстична преса, документальні фотографії; другий часи брежнєвського застою (коли й було створено музей,) і тут бачимо ширший комплекс пам’яток живопис, скульптура, архівні матеріали, фотографії старої «атеїстичної» музейної експозиції. Окремої уваги заслуговує архівний документ дефектний акт 1987 року про пошкодження барельєфів із зображеннями К. Маркса, Ф. Енгельса і В. Леніна відвідувачем музею».

Ще раз осмислити і, можливо, назавжди перегорнути одну із страшних сторінок в історії України панування комуністичної системи з її ганебними наслідками намагалися автори виставки «Атеїзм, комунізм, тоталітаризм: минуле», презентація якої відбудеться у четвер, 16 червня, о 16 годині, у Львівському музеї історії релігії, що на площі Музейній, 1.

Експозиція чинна до 31 серпня.

Надія Полянська, Олена Малюга,

наукові співробітники Львівського музею історії релігії

телефони: (38032) 235 61 00, 235 70 07, 26148 22

Детальніше...

Детальніше... 

Виставка «Ті, що рятували cвіт»

Виставка «Ті, що рятували cвіт», розповідає про акцію порятунку євреїв Українською греко-католицькою церквою в роки Другої світової війни.

Організаторами акції були брати Шептицькі – Митрополит Андрей та Архімандрит Климентій.