Мистецтво танки в буддизмі

Танки банер
Танки банер
     «Вікно в інший світ» – нова виставка у Львівському музеї історії релігії, яка ознайомить відвідувача з буддійським живописом та технікою його виконання.
     Танка, тханка (тибетське слово, що означає згорток) в тібетському образотворчому мистецтві – зображення релігійного характеру. Танки не тільки глибоко і яскраво відображають тибетську культуру і релігію, а є справжнім витвором мистецтва: це і вид релігійного розпису, й інструмент для медитації, в часі якої  людина ототожнює себе із зображеним божеством, і об'єкт для поклоніння, і просто неймовірної краси картина.
     Музейна збірка Львівського музею історії релігії налічує близько сорока зображень танок. Роботи зберігаються у групах «Живопис», «Графіка», «Тканина». Їх датують періодом XVIII – початку XX століть. Це одна із найбільших колекцій в Україні.
     Роботи, представлені на виставці, зображають Будд, святих, історичні персонажі. Серед сюжетів бурятських танок – Амітабха (найбільш шановане божество у буддійській школі), Зелена Тара (божество, що перемагає демонів, знищує перешкоди), Кубера (покровитель матеріального багатства), Манджушрі (покровитель мистецтва і всіх спраглих до знань), зображення місцевих божеств – охоронців гір, сімейних захисників… Кожна деталь відображає священні тексти, сутри, перекази.
     Зображення танки створювали згідно з чітко визначеними пропорціями. В центрі – основне божество, що стоїть чи сидить на лотосовому троні, диску місяця, сонця. Головні групи фігур – це вчителі і божества. Нижче зображали різних будд, бодгісаттв – просвітлених істот, які відмовилися від нірвани заради спасіння інших істот у всіх світах.
     Основу для танки попередньо ґрунтували сумішшю крейди і тваринного клею. Згодом на бавовняне (зрідка шовкове) полотно, яке відповідало встановленим критеріям, вовняним пензлем наносили фарбу, виготовлену з природних компонентів. Фарби наносили зверху донизу, починаючи із синього кольору і закінчували білим. Щоб живопису надати урочистості, вишуканості, оздоблювали золотом і сріблом. У давні часи танка могла містити до 50 грамів золота.
     Сам художник повинен бути не просто професіоналом високого рівня, а й мати бездоганну репутацію, бути релігійною людиною з відкритим серцем і чистими помислами. Тільки так картину можна зарядити позитивною енергією і світлом. 
     Відкриття виставки – 16 липня, у вівторок, о 16 годині у виставковій залі Львівського музею історії релігії, що на площі Музейній, 1.
     Куратор виставки – Володимир Гарбузюк, старший науковий співробітник музею.

Олена Малюга, науковий співробітник ЛМІР

Тридцять пять Будд покаяння
Тридцять пять Будд покаяння
Тара Зелена
Тара Зелена