b_300_0_16777215_0_0_images_publication_bocko7.jpg

У фондах Львівського музею історії релігії зберігається цікава колекція картин із зображенням сюжетів античної міфології. В цій статті розглянемо деякі з них.

А саме:

  • «Викрадення Зевсом в образі бика Європи»;
  • «Аврора»;
  • «Венера з Амуром».

Ці картини потрапили в музей завдяки передачі значної кількості експонатів з фондів Львівського історичного музею, на базі якого і створився Львівський музей історії релігії та атеїзму у 1973 р. Своєю чергою до Історичного музею вони потрапили з Львівської обласної картинної галереї: у 1961 р. – «Аврора», а у 1967 р. – «Викрадення Зевсом в образі бика Європи» і «Венера з Амуром». До того ці роботи зберігались у Національній галереї міста Львова, яка формувалась з приватних колекцій.

Основу збірки Національної галереї міста Львова склала закуплена 1907 р. колекція подільського цукрового магната Івана Яковича, більшість картин якої належали колись польському королеві Станіславу Августу, родам Потоцьких, Пшездецьких і Дембовських. Протягом міжвоєнних років колекція галереї постійно поповнювалася завдяки дарам приватних осіб та закупівлі магістрату. У 1938 р. до Міської галереї були передані частини збірок відомого на той час колекціонера й власника курорту в Любліні Великому (з 1849 р.) графа Костянтина Бруніцького та професора права й намісника Галичини в 1898–1903 рр. Леона Яна Пінінського. З’ясовано, що останньому належала робота «Викрадення Зевсом в образі бика Європи», а К. Бруніцькому ‒ «Аврора».

Наші картини ‒ це копії всесвітньо відомих оригіналів, наприклад, «Аврора» є копією фрески LʼAurora 1614 р. Гвідо Рені. Художник задекорував нею стелю казино dellʼAurora, біля Палаццо Палавічіні-Роспільозі у Римі. Головний персонаж ‒ Аврора (богиня світанку в давньоримській міфології) ‒ зображена автором у лівій площині картини. Одягнена в біло-золоті шати, оповита хмарами вона пролітає над морем. Вгорі, поруч з Авророю, зі смолоскипом в руках летить Фосфор (уособлення вранішньої зорі). Позаду богині, на квадризі запряженій рудо-рябими кіньми, по хмарах мчить бог світла Аполлон. Квадригу оточує семеро жінок, котрі символізують години. Простір позаду колісниці заповнений жовтим кольором, який ототожнюється з сонячним сяйвом. На звороті картини розміщені старі інвентарні номери «ЛІМ-ж-2018, Ж-2099/Львів ОКГ» та напис чорною фарбою: «K. Brunicki» (збірка К. Бруніцького). На підрамнику наклейка: «15 sierp 1940 Бр 12/І V 557».

 b_300_0_16777215_0_0_images_publication_bocko8.jpg

«Викрадення Зевсом в образі бика Європи» є копією картини «De roof van Europa» 1550‒1599 рр. невідомого венеціанського художника. Оригінал знаходиться в Державному музеї м. Амстердам з 1960 р. Розміри оригіналу значно менші від копії ‒ 31×84 см. В творі передано сюжет античного міфу про викрадення Європи, в якому Зевс (у давньогрецькій міфології головний серед богів-олімпійців, бог грому і блискавок) постає у вигляді білого бика, щоб викрасти Європу, дочку царя Агенора. В центрі картини зображений білий бик, що пливе по морю. Верхи на бику сидить жінка, опустивши ноги на правий бік і тримається руками за роги бика; її довге каштанове волосся розвіває вітер. В правій частині картини на задньому плані зображено два дерева, що ростуть на пагорбі, одне з них зламане навпіл. Простежуються певні відмінності в сюжеті оригінального твору та копії, зокрема, в частині із зображенням берега. В оригінальній роботі дерева цілі і на березі пасеться худоба, чого не бачимо в копії. Присутні старі інвентарні номери «АТ 664, Ж-2126/Львів ОКГ» та напис олівцем «Pininski» (Леона Яна Пінінського). На підрамнику наклейка: «21 paz 1940 П2/71 Meb».

b_300_0_16777215_0_0_images_publication_bocko9.jpg

«Венера з Амуром» є копією картини «Venus Anadiomene» 1772 р. відомого ірландського художника-неокласициста Джеймса Баррі (James Barry 1741‒1806). Оригінал знаходиться в Національному музеї Північної Ірландії. На її створення його надихнули роботи Рафаеля і Тиціана. В центрі твору ‒ зображення оголеної Венери (давньоримської богині вроди і кохання) у повний зріст на тлі скелястого берега моря. Вона обома руками піднімає над головою довге хвилясте волосся, що спадає до пояса. Її голова повернута до правої руки, ноги огортає туман, який піднімається з води. Правою ногою Венера стоїть на квітці, можливо, анемоні, яка символізує трагічну любов, силу якої богині доведеться пізнати на землі. Справа біля її ноги, на межі моря з суходолом, зображено дві мушлі, які часто присутні у античному сюжеті Венери Анадіомени, та вважаються її атрибутами. Ліворуч від Венери, вгорі, в оточенні густої хмари бачимо оголеного світловолосого Амура (у давньоримській міфології божество кохання) з крильцями. На задньому плані в нижній частині твору, ліворуч від Венери, з води виринають два гіппокампуси (істоти в античній міфології, що мали вигляд коней з риб’ячими хвостами). На звороті картини присутні старі інвентарні номери «АТ 619, Ж-1040/Львів ОКГ, V/206», а також  написи: 1) «Ƶb. K. I 27»; 2) «39 obrazy». Також бачимо наклейки: 1) «obraz olej 27»; 2) «sierp 1940».

b_300_0_16777215_0_0_images_publication_bocko5.jpg

Отже, проаналізувавши ці живописні твори, можна прослідкувати вплив античного міфотворення на культуру Європи, а також історію формування львівських музейних колекцій.

 Ірина Боцько, завідувачка експозиційного відділу музею

Додати коментар

Будь ласка будьте ввічливими. Адміністрація залишає собі право видаляти коментарі. А також не гарантує надання відповіді на коментарі.


Захисний код
Оновити