У цьому відділі через археологічні, етнографічні матеріали та твори мистецтва показані первісні релігійні вірування – тотемізм,  магія, фетишизм, анімізм, культи природи; релігійні вірування східних слов’ян: демоністичні вірування – культ померлих предків, віра в духів, політеїзм; етнічні релігії Давнього Єгипту, Греції, Риму.

У пам’ятках трипільської культури (V – III тис. до н. е.) з розкопок Карла Гадачека (1908 – 1912 рр.) у селі Кошилівці Тернопільської області через символічний орнамент на ліпних глиняних, добре обпалених посудинах можна простежити солярний культ (зображення хреста, кола з хрестом чи кількох концентричних кіл), культ рослини – дерева життя, культ води, дощу (прямі, косі, хвилеподібні лінії).

Особливо привертає увагу антропоморфна пластика. Серед знахідок із Кошилівців  переважають жіночі статуетки. В експозиції демонструються шість із них, які отримали тлумачення як прояв культу божеств плодючості.

Елементи розписної кераміки землеробів енеоліту збереглися в орнаментиці сучасних писанок, вишивки, різьбі по дереву, що експонуються.

Анімістичні вірування простежуються через унікальні пам’ятки з поховань у с. Харитонівці Тернопільської області (III тис. до н. е.), парне поховання висоцької культури з села Петрики Тернопільської області (XI – VIII ст. до н. е.) та урнове поховання племен пшеворської культури (I ст. н. е.) з села Гринів Львівської області. Вони були знайдені та вивчені українськими археологами Ігорем Свєшніковим, Миколою Бандрівським та Денисом Козаком.

Дуже цікавою пам’яткою є обкладка піхов меча, знайдена під час розкопок у селі Гринів Львівської області. Міфологічні сюжети, викарбувані на ній, свідчать про поклоніння предкам та вшановування вождівської влади у I ст. до н. е.

Представлені в цьому відділі й антропоморфні зображення богів з пантеону давніх слов’ян, яких наші предки пов’язували з явищами природи: Перун (грім і блискавка), Ярило (весняне сонце), Даждьбог (літнє сонце), та інші.

Варто звернути увагу на старожитності з Давнього Єгипту: мумії кота та яструба (2 тис. до н. е.), статуетки богині війни Сохмет з головою левиці, бога Осіріса, його дружини Ісіди та сина Гора  (1 тис. до н. е.), фрагмент саркофага  (3 тис. до н.е.).

В експозиції відділу “Релігії давнього світу” про політеїзм Давньої Греції розповідають три статуетки Деметри, покровительки хліборобів (1 тис. до н. е.), голова Зевса – головного бога Еллади (1 тис. до н.е.), статуетки XIX  та твори живопису XVIII ст.

2008 року експозиційна тема "Релігії давнього світу" доповнена комплексом археологічних пам’яток з усипальниці знатного воїна-невра, розкопаної й дослідженої археологом М. Бандрівським 2007 року. Усипальниця кінця VII – першої половини VI ст. до н.е., знайдена внаслідок розкопок у с. Швайківці Чортківського району Тернопільської області, представляла собою кам’яну виростку з 12 ритуальними ямами по периметру та стіною зовнішньої огорожі розміром 9,50 на 11,00 метрів. Центр усипальниці був перекритий кам’яним склепінням, під завалом якого виявлено 12 посудин, з них 2 бронзові (ритуальний казан, ситечко) та 10 керамічних (корчага, горщики, миски, кухлі), а також кістяний гребінь із зооморфними мотивами (голови коней). Із зброї та захисного обладунку знайдено 2 залізні бойові сокири, ажурне навершя піхов меча-акінака та 3 (демонструються 2) панцирних набори лускатого типу. Про неврів та їх протодержаву згадував Геродот у IV книзі своєї "Історії".

У 2008 р. за сприяння ЛМІР біля с. Коцюбинчики Чортківського району Тернопільської обл. відкрито залишки усипальниці II пол. VII ст. до н.е.
Під завалом кам’яних конструкцій знайдено шість пар кінської упряжі (псалії, вудила), три залізних ножі, наконечник стріли, руків’я бронзового дзеркала, а також чотири бронзових наверш’я та чотири дзвоники, які були оздобленням обрядової колісниці. Це перша на західноукраїнськиї землях знахідка одноосьової колсниці. Такі колісниці виготовляли місцеві майстри на зразок асирійських. У цих колісницях можновладці того часу брали участь у релігійних церемоніях.